Хмелько Валерій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хмелько.
Хмелько Валерій Євгенович
Народився 30 липня 1939(1939-07-30)
Київ, Українська РСР, СРСР
Помер 30 жовтня 2021(2021-10-30) (82 роки)
Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність соціолог
Alma mater фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор філософських наук

Вале́рій Євге́нович Хмелько́ (30 липня 1939, Київ — 30 жовтня 2021, там само)— український соціолог, фахівець у галузі макросоціології та електоральної соціології; професор кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», президент Київського міжнародного інституту соціології.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив фізичний (1961), філософський (1971) факультети та аспірантуру (1974) Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. У 1975—1990 рр. працював науковим співробітником Інституту історії партії при ЦК КПУ. Доктор філософських наук (дисертація «Методологічні та методичні проблеми соціологічних досліджень впливу НТР на спрямованість особистості робочого промисловості», Київ, 1987).

У 1990–1992 рр. очолював у Києві Республіканський науково-практичний соціологічний центр Соціологічної асоціації України, на базі якого спільно з Володимиром Паніотто і Майклом Сваффордом у 1992 р. організував Київський міжнародний інститут соціології і став його президентом. Засновник і в 1992–2000, 2008–2010 рр. завідувач кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія»; у 2000—2002 — декан організованого ним факультету соціальних наук і соціальних технологій цього ж університету. У 1993 р. — запрошений професор, в 1996, 2000 и 2001 рр. — запрошений дослідник департаменту соціології Університету Джонса Хопкінса (США). З 1971 р. член Радянської соціологічної асоціації, в 1987–1991 — член її президії; з 1990 р. член Соціологічної асоціації України, у 1990–1992 рр.її віце-президент, в 1998–2004 — член її Правління, у 2002–2007 — член її Комітету професійної етики; з 1998 р. член Міжнародної соціологічної асоціації. Член редколегії журналу Міжнародної соціологічної асоціації The International Journal of Sociology.

В останні роки відійшов від активної роботи. Помер 30 жовтня 2021 року у Києві[1].

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Фахівець у галузі макросоціології і соціології особистості. У макросоціології — автор прогнозу перетворення виробництва інформації в домінуючу сферу суспільного виробництва[2], концепції завершення соціогенезу з появою істот, здатних до створення знакових систем[джерело?], теорії історичних змін домінанти макроструктури процесів відтворення суспільства[джерело?], зокрема поняття людинотворчої революції, аналізу російсько-української лінгво-етнічної і біетнічної гетерогенності етнонаціональних структур регіонів України[3]. У соціології особистості є автором концепції особистості як системи внутрішньої регуляції соціальної активності людини, спрямованості особистості як її диспозиційної структури, а також методик вимірювання параметрів та аналізу взаємозв'язків когнітивних і емотивних компонентів соціальних диспозицій[4].

За твердженням близького колеги Хмелька, доктора філософських наук В. І. Паніотто[5]., в ранній статті Хмелька[2] висунута теорія про зміну домінуючих видів виробництва, що випередила основну ідею книги Е. Тоффлера «Третя хвиля».

Основні праці:

  • Виробничі відносини і суспільне виробництво життя // Вісник Київського університету. Серія філософії. — 1973. — № 7.[2]
  • Найзагальніші особливості суспільних відносин // Філософська думка. — 1974. — N 6.[6]
  • Содержание и структура производственных отношений как предмета общесоциологического исследования. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук. К.,1976.[7]
  • Социально-политические проблемы НТР и идеологическая борьба. — К.: Политиздат Украины, 1978. — 368 с. (в соавторстве с В. В. Косолаповым и другими)
  • Производство как общественный процесс (актуальные проблемы теории и практики) / Отв. ред. В. И. Толстых. — М.: Мысль, 1986. — 350 с. (в соавторстве с В. И. Толстых, В. М. Межуевым, В. Н. Мазуром и Э. М. Агабабьяном).
  • Общественное производство жизни: структура процессов и ее динамика // Общественные науки. — 1987. — № 2
  • Социальная направленность личности: некоторые вопросы теории и методики социологических исследований. — К.: Политиздат Украины, 1988. — 279 с.[8]
  • НТР-контрастні групи промислових робітників: співвідношення когнітивних та емотивних структур життєвих диспозицій // Філософська думка. — 1990. — № 6
  • Третій рік незалежності: що виявили другі президентські вибори // Бюллетень Киевского центра политических исследований и конфликтологии. — 1994. — № 6
  • The Russian Factor and Territorial Polarization in Ukraine // The Harriman Review, vol. 9, № 1-2 (Spring), N.Y., 1996 (with D.Arel)
  • Regionalism and Ethnic and Linguistic Cleavages in Ukraine // Contemporary Ukraine: Dynamics of Post-Soviet Transformation. — New York, London: M.E. Sharpe, 1998 (with A.Wilson)
  • Complexity of Activities and Personality under Conditions of Radical Social Change: A Comparative Analysis of Poland and Ukraine // Social Psychology Quarterly, Vol.63, No.3, 2000 (with M.Kohn and others)
  • Макросоциальные изменения в Украине: годы независимости // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. Москва: ВЦИОМ, 2001, № 5 (55)
  • Macrosocial Change in Ukraine: the years of independence // Sisyphus. Social Studies. — 2002. — Vol. XVI
  • Transformations of Social Structure in Ukraine during the Decade of Independence // Studia Socjologiczne (Warszawa). — 2004. — nr.4
  • Лінгво-етнічна структура України: регіональні особливості та тенденції змін за роки незалежності // Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки. — 2004. — т.32[3]
  • Соціальні структури і особистість: дослідження Мелвіна Л.Кона і його співпрацівників / Пер. з англ. за наук. ред. В. Є. Хмелька. — К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія, 2007. — 559 с.
  • Social Structure and Personality during the Process of Radical Social Change: A Study of Ukraine in Transition // New Frontiers in Comparative Sociology / edited by Masamichi Sasaki (International Studies in Sociology and Social Anthropology, vol.109). — Leiden: Brill, 2009. — P.119-170 (with M.Kohn, V.Paniotto and Ho-fung Hung)
  • Социальная основа расхождения электоральных предпочтений двух частей Украины на выборах 2004—2007 годов // Социология вчера, сегодня, завтра. Новые ракурсы.— СПб.: Эйдос, 2011. — С. 398—409.
  • Паніотто В. І., Хмелько В. Є. Чи хочуть українці в ЄС?. «Українська Правда». 2011. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 20 грудня 2011.

Останнє дослідження, проведене під керівництвом Валерія Хмелька — «Аналіз соціальних чинників переважання проєвропейських чи проросійських геополітичних орієнтацій у регіонах України». Результати опубліковані його учнем у статті[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Помер видатний український науковець, засновник Київського міжнародного інституту соціології /Главком, 31.10.2021/
  2. ↑ а б в Виробничі відносини і суспільне виробництво життя // Вісник Київського університету. Серія філософії. — 1973. — №7 (PDF).
  3. ↑ а б Лінгво-етнічна структура України: регіональні особливості та тенденції змін за роки незалежності // Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки. — 2004. — т.32 (PDF).
  4. ↑ Хмелько, В. Е. (1988). Социальная направленность личности: некоторые вопросы теории и методики социологических исследований. Политиздат Украины (PDF).
  5. ↑ В. Паниотто. Валерию Евгеньевичу Хмелько — 60 лет [Архівовано 2011-01-04 у Wayback Machine.] // Социология: теория, методы, маркетинг / Институт социологии НАН Украины. — 1999.
  6. ↑ Найзагальніші особливості суспільних відносин // Філософська думка. — 1974. — N 6 (PDF).
  7. ↑ Содержание и структура производственных отношений как предмета общесоциологического исследования. Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук (рукопись). К.,1976 (PDF).
  8. ↑ Социальная направленность личности: некоторые вопросы теории и методики социологических исследований. — К.: Политиздат Украины, 1988 (PDF).
  9. ↑ Ivanov, O. (2015). Social Background of the Military Conflict in Ukraine: Regional cleavages and geopolitical orientations. Social, Health, and Communication Studies Journal, 2(1), 52-73.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Пішов з життя засновник і президент КМІСу Валерій Хмелько// Укрінформ, 31.10.2021
  • Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Під заг. ред. В. І. Воловича. — К.: Укр. Центр духовн. Культури, 1998. — 736 с.
  • Хто є хто в західній та вітчизняній соціології / Наук. ред. В. М. Піча. — Львів: «Світ», 1999. — 160 с.
  • Хто є хто в Україні. — К.: «K.I.C.», 2007. — 1136 c.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хмелько_Валерій_Євгенович&oldid=41005217