Хованський Іван Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хованський Іван Андрійович
Хованский Иван Андреевич Тараруй
Хованський Іван Андрійович
Хованський Іван Андрійович
 
Народження: 17 століття
Смерть: 27 (17) вересня 1682(1682-09-17)
Vozdvizhenskoed, Q14558273?, Сергієво-Посадський район, Московська область
Причина смерті: обезголовлення
Країна: Московське царство
Рід: Хованські
Батько: Хованський Андрій Андрійовичd[1]
Діти: Pyotr Khovanskyd[1] і Andrey Khovanskyd

Хованський Іван Андрійович (рос. Хованский Иван Андреевич), на прізвисько Тараруй — московський політичний та військовий діяч, учасник Московсько-польської війни 1654—1667 років.

Служба[ред. | ред. код]

Походив з княжого роду Хованських, що вів свій родовід від Великого князя Литовського Гедиміна. Почав службу за часів царювання Михайла Федоровича, у 1636 році — стольник, з 1659 року — боярин. У 1650—1654 роках — воєвода у Тулі, Яблоневі, Вязьмі.

Військова діяльність[ред. | ред. код]

Брав участь у Московсько-польській війні 1654—1667 років. Під час походу 1655 року — голова московських дворян царського полку. У 1656 році — воєвода у захопленому Могильові. У 1657 році призначений воєводою у Пскові. В лютому 1659 року Хованський здобув блискучу перемогу над частиною литовської армії в битві під Мяделем. За цю перемогу 27 березня 1659 року у Вербну неділю був зведений в бояри з почесним титулом «намісника Вятського».

Під час війни зі Швецією в битві під Гдовом війська князя розбили корпус графа Магнуса Делагарді.

Війна з Річчю Посполитою[ред. | ред. код]

Під час Московсько-польської війни 1654—1667 років основні сили московсьої армії зосереджувались поблизу Смоленська як найважливішого стратегічного пункту. Армія Хованського діяла в основному в Литві. У лютому 1659 році розбив коло Друї загін польного писаря ВКЛ Я.Валовича. Восени 1659 року очолив армію, яка діяла у західній Білорусі. 22 грудня 1659 року зайняв Гродно, потім Заблудів. У результаті штурму 13 січня 1660 року захопив Берестя. В березні 1660 року обложив Ляховицький замок і двічі невдало його штурмував.

28 червня 1660 року війська Хованського були розбиті в битві під Полонкою, після якої він зняв облогу з Ляховицького замку. В жовтні того ж року зазнав поразки біля Чареї і відступив до Полоцька. В лютому 1661 року розбив під Друєю та взяв у полон полковника Лісовського. В битві під Кушліками зазнав поразки.

Післявоєнна служба[ред. | ред. код]

Після війни був воєводою у Пскові, Смоленську і Новгороді. Брав участь у придушенні Мідного бунту в Москві у 1662 році. У 1678—1680 роках воював проти турків та татар.

Під час Московського стрілецького повстання 1682 року, відомого як Хованщина, був призначений командиром стрільців з метою підкорити їх царській владі, проте вирішив використати їх у своїй політичній грі, за що за наказом цариці Софії Олексіївни був страчений разом зі своїм сином Андрієм. Інший син, Петро, був засланий на північ, помилуваний за правління Петра І та призначений воєводою в Києві.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Хаванскі (Хованский) Іван Андрэевіч / Вялікає Княства Літоўскае. Энцыклапедыя ў двух тамах/Мінск, «Беларуская энцыклапедыя імя Петра Броўкі», 2007. ISBN 978-985-11-0393-1

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.