Ховрах

Ховрах (Spermophilus) — це рід ссавців з родини вивіркових (Sciuridae) надряду гризунів (Rodentia).

Назви

Цей рід також називають в україномовній науковій літературі як "ховрашок" та "єврашка". В літературі 20 ст. поширена наукова назва Citellus.

Будова тіла

Голова дорослого ховраха

Довжина тіла дорослих ховрахів від 18 до 22 см, маса до 300 г. Довжина хвоста становить від 4,6 до 7,4 см.

Голова

Голова становить близько 1/3 тіла ховраха. Спереду розташований заокруглений ніс світло-рожевого кольору. Під носом, на відстані 0.5-1.3 см є ротова порожнина, зі світло-рожевими губами. Вуса, що допомагають краще відчувати запах, мають довжину до 4-ох см, білого, або чорного кольорів. Очі чорного кольору. Вуха довжиною та шириною близько 1 см.

Поширення

Населяють лісостеп і степ України, Казахстану, Приволжя та на Північному Кавказі. Також поширені від Сибіру до Північної Америки.

Ховрахи в Україні

В Україні мешкають 4 види (ще кілька видів відомі у складі минулих фаун):

• ховрах крапчастий (Spermophilus suslicus)
• ховрах подільський (Spermophilus odessanus)
• ховрах європейський (Spermophilus citellus)
• ховрах малий (Spermophilus pygmaeus).

Життя

Два європейських ховрахи під час шлюбного періоду

Харчування

Ховрахи живляться сочистими частинами степових рослин, цибулинами та насінням, завжди неподалік від нір. Деякі види споживають і комах: сарана, коників, жуків і гусінь. Роблять значні запаси їжі з насіння трав'янистих рослин і зерен хлібних злаків. У посушливу пору здатні робити переходи у пошуках їжі на 7-10 км.

Житло

Спосіб життя наземно-норовий; живуть колоніями, в норах, які викопують самі. Діаметр до 9 см при вході. Довжина нори і її устрій залежать від виду ховраха і конкретного ландшафту. На піщаних ґрунтах вони найбільш протяжні - до 15 м в довжину і 3 м в глибину; на щільніших глинистих ґрунтах рідко довше 5-7 м. Усередині нори зазвичай є гніздова камера, встелена сухою травою. Ховрашки відомі своєю звичкою при небезпеці вставати «стовпчиком» і видавати характерні свистячі звуки.

Розмноження

Гін у ховрахів зазвичай починається через кілька днів після пробудження зі сплячки. Самка приносить 1 виводок на рік. Число дитинчат в ньому коливається від 2 до 12. Тривалість вагітності приблизно 23-28 днів. Годує молоком. Самець тим часом приносить їжу самиці.

Сплячка

На осінь та зиму вхід до нори тварини забивають землею і впадають у сплячку. Під час сплячки їжі не вживають. У цьому стані температура тіла ховраха може понижуватись до +1°, +2 °C. Серце б'ється від 5-ти ударів на хвилину. Такий стан ховрахи можуть переживати до 6-ти місяців. Сплячка може тривати і до 9-ти місяців. За час сплячки, ховрахи втрачають до половини своєї маси. Прокидаються навесні, після чого температура тіла зігрівається до 40 °C.

Підроди і види ховрахів

ховрах золотистий

ховрах каліфорнійський

ховрах жовтий

Spermophilus beldingi — рідкісний вид ховрахів, що тепер сильно розповсюджений у Національному парку Йосеміті

В роді ховрахів 41 сучасний вид; ці види групують у 7 підродів (за "види ссавців світу" 2005):

• підрід 1 (неназваний) (9 видів)
• підрід 2 Spermophilus (19 видів)
• підрід 3 Otospermophilus (3 види)
• підрід 4 Xerospermophilus (2 види)
• підрід 5 Ictidomys (4 види)
• підрід 6 Poliocitellus (1 вид)
• підрід 7 Callospermophilus (3 види)

Повний перелік видів ховрахів наступний (за "види ссавців світу" 2005):

підрід (неназваний) (9 видів)

• Spermophilus adocetus
• Spermophilus annulatus
• Spermophilus brevicauda
• Spermophilus columbianus
• Spermophilus erythrogenys — червонощокий ховрах
• Spermophilus fulvus  — жовтий ховрах
• Spermophilus major — великий ховрах
• Spermophilus parryii — ховрах арктичний
• Spermophilus undulatus — довгохвостий ховрах

підрід Spermophilus (19 видів)

• Spermophilus alashanicus
• Spermophilus armatus
• Spermophilus beldingi
• Spermophilus brunneus
• Spermophilus canus
• Spermophilus citellus — ховрах європейський
• Spermophilus dauricus — даурський ховрах
• Spermophilus elegans
• Spermophilus mollis
• Spermophilus musicus — кавказький ховрах (часто як підвид виду Spermophilus pygmaeus)
• Spermophilus pallidicauda
• Spermophilus pygmaeus — ховрах малий
• Spermophilus ralli
• Spermophilus relictus — ховрах реліктовий
• Spermophilus richardsonii
• Spermophilus suslicus — ховрах крапчастий
• Spermophilus townsendii
• Spermophilus washingtoni
• Spermophilus xanthoprymnus — ховрах малоазійський

підрід Otospermophilus (3 види)

• Spermophilus atricapillus
• Spermophilus beecheyi — ховрах каліфорнійський
• Spermophilus variegatus — кам'яний ховрах

підрід Xerospermophilus (2 види)

• Spermophilus mohavensis
• Spermophilus tereticaudus

підрід Ictidomys (4 види)

• Spermophilus mexicanus
• Spermophilus perotensis
• Spermophilus spilosoma — ховрах плямистий
• Spermophilus tridecemlineatus — ховрах тринадцятиполосий

підрід Poliocitellus (1 вид)

• Spermophilus franklinii

підрід Callospermophilus (3 види)

• Spermophilus lateralis — ховрах золотистий
• Spermophilus madrensis
• Spermophilus saturatus

Збитки для людей

Ховрахи — одні з найбільших тварин-шкідників на посівах сільськогосподарських культур серед гризунів. Вони поїдають колоски зернових культур. Крім того, ховрахи мають здатність за запахом знаходити під землею посаджені жолуді, насіння клена, ліщини, абрикосу тощо. Природні носії збудників ряду хвороб (чума, туляремія, бруцельоз).

Використання людьми

Попри те, що багато видів ховрахів занесено в червоні книги України, Польщі, Молдови, Росії та Білорусії, ховрахи є об'єктом хутрового промислу. Також винищують фермери через їх шкідництво.

Захист

Більшість видів з роду ховрахів занесено до червоної книги. Браконьєрство карається законом. Спостерігають зменшення кількості ховрахів в Україні і втому числі. Відстань між територіями, де знаходиться нора ховраха більшає, і зараз сягає до 9 км.

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Рід Ховрах (Spermophilus) у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005) [1]