Ховрах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ховрах
Ховрах європейськийSpermophilus citellus
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Гризуни (Rodentia)
Ряд: Мишоподібні (Muriformes)
Підряд: Вивірковиді (Sciuromorpha)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Рід: Ховрах (Spermophilus)
F. Cuvier, 1825

Ховрах (Spermophilus) — це рід ссавців з родини вивіркових (Sciuridae) надряду гризунів (Rodentia).

Назви[ред.ред. код]

Цей рід також називають в україномовній науковій літературі як "ховрашок" та "єврашка". В літературі 20 ст. поширена наукова назва Citellus.

Будова тіла[ред.ред. код]

Голова дорослого ховраха

Довжина тіла дорослих ховрахів від 18 до 22 см, маса до 300 г. Довжина хвоста становить від 4,6 до 7,4 см.

Голова[ред.ред. код]

Голова становить близько 1/3 тіла ховраха. Спереду розташований заокруглений ніс світло-рожевого кольору. Під носом, на відстані 0.5-1.3 см є ротова порожнина, зі світло-рожевими губами. Вуса, що допомагають краще відчувати запах, мають довжину до 4-ох см, білого, або чорного кольорів. Очі чорного кольору. Вуха довжиною та шириною близько 1 см.

Поширення[ред.ред. код]

Населяють лісостеп і степ України, Казахстану, Приволжя та на Північному Кавказі. Також поширені від Сибіру до Північної Америки.

Ховрахи в Україні[ред.ред. код]

В Україні мешкають 4 види (ще кілька видів відомі у складі минулих фаун):

Життя[ред.ред. код]

Два європейських ховрахи під час шлюбного періоду

Харчування[ред.ред. код]

Ховрахи живляться сочистими частинами степових рослин, цибулинами та насінням, завжди неподалік від нір. Деякі види споживають і комах: сарана, коників, жуків і гусінь. Роблять значні запаси їжі з насіння трав'янистих рослин і зерен хлібних злаків. У посушливу пору здатні робити переходи у пошуках їжі на 7-10 км.

Житло[ред.ред. код]

Спосіб життя наземно-норовий; живуть колоніями, в норах, які викопують самі. Діаметр до 9 см при вході. Довжина нори і її устрій залежать від виду ховраха і конкретного ландшафту. На піщаних ґрунтах вони найбільш протяжні - до 15 м в довжину і 3 м в глибину; на щільніших глинистих ґрунтах рідко довше 5-7 м. Усередині нори зазвичай є гніздова камера, встелена сухою травою. Ховрашки відомі своєю звичкою при небезпеці вставати «стовпчиком» і видавати характерні свистячі звуки.

Розмноження[ред.ред. код]

Гін у ховрахів зазвичай починається через кілька днів після пробудження зі сплячки. Самка приносить 1 виводок на рік. Число дитинчат в ньому коливається від 2 до 12. Тривалість вагітності приблизно 23-28 днів. Годує молоком. Самець тим часом приносить їжу самиці.

Сплячка[ред.ред. код]

На осінь та зиму вхід до нори тварини забивають землею і впадають у сплячку. Під час сплячки їжі не вживають. У цьому стані температура тіла ховраха може понижуватись до +1°, +2 °C. Серце б'ється від 5-ти ударів на хвилину. Такий стан ховрахи можуть переживати до 6-ти місяців. Сплячка може тривати і до 9-ти місяців. За час сплячки, ховрахи втрачають до половини своєї маси. Прокидаються навесні, після чого температура тіла зігрівається до 40 °C.

Підроди і види ховрахів[ред.ред. код]

ховрах золотистий
ховрах каліфорнійський
ховрах жовтий
Spermophilus beldingi — рідкісний вид ховрахів, що тепер сильно розповсюджений у Національному парку Йосеміті

В роді ховрахів 41 сучасний вид; ці види групують у 7 підродів (за "види ссавців світу" 2005):

  • підрід 1 (неназваний) (9 видів)
  • підрід 2 Spermophilus (19 видів)
  • підрід 3 Otospermophilus (3 види)
  • підрід 4 Xerospermophilus (2 види)
  • підрід 5 Ictidomys (4 види)
  • підрід 6 Poliocitellus (1 вид)
  • підрід 7 Callospermophilus (3 види)

Повний перелік видів ховрахів наступний (за "види ссавців світу" 2005):

підрід (неназваний) (9 видів)

підрід Spermophilus (19 видів)

підрід Otospermophilus (3 види)

підрід Xerospermophilus (2 види)

підрід Ictidomys (4 види)

підрід Poliocitellus (1 вид)

підрід Callospermophilus (3 види)

Збитки для людей[ред.ред. код]

Ховрахи — одні з найбільших тварин-шкідників на посівах сільськогосподарських культур серед гризунів. Вони поїдають колоски зернових культур. Крім того, ховрахи мають здатність за запахом знаходити під землею посаджені жолуді, насіння клена, ліщини, абрикосу тощо. Природні носії збудників ряду хвороб (чума, туляремія, бруцельоз).

Використання людьми[ред.ред. код]

Попри те, що багато видів ховрахів занесено в червоні книги України, Польщі, Молдови, Росії та Білорусі, ховрахи є об'єктом хутрового промислу. Також винищують фермери через їх шкідництво.

Захист[ред.ред. код]

Більшість видів з роду ховрахів занесено до червоної книги. Браконьєрство карається законом. Спостерігають зменшення кількості ховрахів в Україні і втому числі. Відстань між територіями, де знаходиться нора ховраха більшає, і зараз сягає до 9 км.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Commons
Розділ Віківиди має дані за темою: