Ходоровські
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
Ходорівські, також Ходоровські (пол. Chodorowscy) — спольщений руський боярський (шляхетський) рід часів Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої. Герб роду — Корчак. Прізвище походить від назви поселення Ходоростав (тепер Ходорів Львівської области). Представники роду шлюбами були пов'язані з Бучацькими, Вишневецькими, Яблоновськими та іншими. Певний час представники роду були власниками Будзанова,[1] Зарваниці.[2]
Володимир Пшик припускав, що рід міг походити від боярина Василя Волчковича (сина Вовчка з Дроговижу), згаданого в документах за 1376—1392 роки, зокрема, свідком в грамоті короля Ягайла для галицького воєводи Бенедикта. Василь Волчкович, можливо, син «Влочконе з Дроговижа» — свідка з грамот польських королів.
Представники[ред. | ред. код]
- Василь Волчкович, дружина — Барбара
- Дмитро Волчкович, його опікуном у дитинстві був Дмитро з Острова; надав село Ганачів львівським францисканцям як плату за відправлення ними Богослужінь за душі батьків
- Іван
- Юрій (Юрша)
- Дмитро Волчкович, його опікуном у дитинстві був Дмитро з Острова; надав село Ганачів львівським францисканцям як плату за відправлення ними Богослужінь за душі батьків
За даними Бартоша Папроцького, було троє рідних братів: Щенсний (Фелікс, по ньому залишилося три сини: галицький хорунжий Микола; Симон, дружиною якого була Будзановська; Іван (Ян), його дружиною була[3] Анна Претвичівна, дочка Бернарда[4]).
- Дмитро з Ходороставу та Берездівців — львівський стольник у 1435—1441 роках[5]
- Дмитро з Ходороставу — зять старости, каштеляна перемиського Якуба Конецпольського (†1480);[6] до нього належав Малехів у 1489 році[7]
- Станіслав з Ходороставу — зять Теодорика Бучацького-Язловецького[8], згаданий, зокрема, в «Актах гродських і земських» 29 березня 1451 як брат Юрші[9]
- Юрша з Ходороставу — староста стрийський, долинський, жидачівський, чоловік Анни з Тарлів, зять стрийського старости Закліки з Щекаровичів (†1465/1466)[10]
- Іван (або Іван з Ходороставу) — 1468 року як власник поселення заснував у Журавному на площі ринок римо-католицьку парафію.
- Христофор Станіслав — стольник львівський, вінницький староста, шваґро Станіслава Яна Яблоновського[11]
- ?. Ходоровський — чоловік Сеніцької, другий її чоловік — Войцех Каменецький[12]
- Олександр Стефан — підкоморій львівський, вінницький староста
- Анна з Ходоровських Вишневецька (Дольська, 1661/1663—6.5.1711, Львів[13]) — друга дружина князя Константія Кшиштофа (Костянтина Христофора) Вишневецького (власника (або співвласника) Білого Каменю (тепер Золочівського району)), мати Януша Антонія Вишневецького, вдруге заміжня за великим маршалком литовським Яном Каролем Дольським. На початку XVIII ст., на її прохання, за дозволом львівського латинського архиєпископа Константія Зелінського до Білого Каменю приїхали монахи-тринітарії (латинського обряду). Мала бути (не була з певних причин) фундаторкою кляштору тринітаріїв в Білому Камені[14]
- Гектор, 1462 року загинув у битві з тевтонцями (твердження Ш. Окольського, який також вказував, що цей Гектор був з «дому» Брогів гербу Лещиць)[3]
- Симон — стольник львівський, жив у II-й половині XVI ст., був одружений з Ельжбетою Тарановською — представницею роду Тарановських (тодішніх власників Будзанова[1])
- Лука — 1614 року був співвласником Будзанова[15]
- Симон — 1625 року був співвласником Будзанова[15]
- Ян (зять Бернарда Претвича) та Марцін Ходоровські — власники Будзанова; на початку XVII ст. в Будзанові завдяки їх сприянню було збудовано мурований замок замість дерев'яного. 1630 року: формально відновили фундацію римокатолицької парафії в Буданові, ймовірно, за їх сприяння було збудовано дерев'яний костел в містечку; 1631 року продали місто із замком, їхніми околишніми селами Александру Сененському[15]
- Катерина — дружина Яна Гумницького гербу Гоздава, сина Рафала[16]
- Катерина — друга дружина чернігівського воєводи Пйотра Яна Потоцького[17] (сина Павела Потоцького).
- Варвара з Ходоровських Збаразька — дружина князя Костянтина Збаразького (помер перед 1608)[18]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 34.
- ↑ о. Фірман В. Зарваниця. — Тернопіль, 2008. — С. 9.
- ↑ а б Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi… — Т. 1. — S. 282.
- ↑ Tomczak A. Pretwicz (Pretfic) Bernard herbu Wczele (ok. 1500-ok. 1563) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/3. — Zeszyt 118. — S. 435. (пол.)
- ↑ Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował K. Przyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 319. (пол.)
- ↑ Koniecpolscy (01) [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Malechów 1), wś w pow. lwowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 7. (пол.) — S. 7. (пол.)
- ↑ Jazłowieccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ С. 208—210.
- ↑ Tarłowie (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Jabłonowscy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 472. (пол.)
- ↑ Piwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637—1695) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 289. (пол.)
- ↑ Kuczman K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996. — T. 4. — 402 il. — S. 12. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
- ↑ а б в Blaschke K. Kościoł parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie… — S. 34. (в примітках)
- ↑ Boniecki A Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Lwów, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 8. (пол.)
- ↑ Potocki family (пол.), (англ.)
- ↑ Zbaraski-Wisniowiecki family (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Пшик В. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів // Галицька брама. — Львів, 1999. — № 3-4 (51-52) (бер.—квіт.). — 24 с. — С. 6—7.
- Blaschke K. Kościół parafialny p.w. Podniesienia Krzyża w Budzanowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 17. — 508 s., 806 il. — S. 34. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 31—33. (пол.)
- Kuchary // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 836. (пол.) — S. 836—837. (пол.)
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — 406 s. — S. 282—283. (пол.)
- Piwarski K. Chodorowski Aleksandr Stefan h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. III/4, zeszyt 14. — 289—384 s. — S. 372. (пол.)
- Piwarski K. Chodorowski Krzysztof Stanisław h. Korczak // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. III/4, zeszyt 14. — 289—384 s. — S. 372—373. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |