Холм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Холм
Chełm
Герб Прапор
Герб Прапор
Розташування міста Холм
Основні дані
Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Засноване X століття
Магдебурзьке право 1392
Населення 67 782 (2008[1])
Агломерація 80.743
Площа міста 35,28 км²
Густота населення 1921 осіб/км²
Поштові індекси 22-100 до 22-118
Телефонний код 48 82
Географічні координати 51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.483° сх. д. / 51.150; 23.483Координати: 51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.483° сх. д. / 51.150; 23.483
Висота над рівнем моря 80-153 м
Міська влада
Веб-сторінка http://www.chelm.pl

Холм (пол. Chełm) — засноване 1237 року, місто на правах повіту Люблінського воєводства (на сході сучасної Польщі).

Положене на Холмській височині над річкою Угеркою (притокою Бугу; висота берега — 20-40 м).

Історично головне місто Холмщини. Колишнє столичне місто короля Данила Галицького, деякий час столиця удільних князів Галицько-Волинської держави, до 1770-х років головне місто Холмської землі Руського воєводства Першої Речі Посполитої, у 19121915 — центр Холмської губернії Російській імперії.

Населення — 72 595 мешканців (2005).

Історія[ред.ред. код]

Княжа доба[ред.ред. код]

Дата заснування Холма докладно не встановлена; за літописами, князь Данило Романович збудував тут 1237 року Холмський замок, який згодом сильно укріпив (з часом отримав в місцевих жителів назву «оборонний городок»), на незначній віддалі від нього збудував оборонні споруди — Вежу в Білявині і Вежу в Столпні[2]. Завдяки цьому Холм протистояв татарській навалі 1240 р. Сюди Данило переніс свою столицю з Галича, разом з цим осідок єпархії (доти був Угруськ).

На це вплинула обставина: Галицький шлях, який сполучав Україну з Ближнім Сходом і Півднем, втратив значення через занепад Царгороду, опанування степів кочовиками; натомість набрав значення шлях, який сполучав Балтику і володіння Німецького Ордену (зокрема, місто Торунь над Віслою) із західно-українськими землями через Холм (так званий Бузький шлях). 1259 року Холм вдруге протистояв монголо-татарській навалі.

По смерті Данила Романовича (1264 р.) в Холмі мали резиденцію його наступники: князь Шварно Данилович, потім Лев Данилович, його нащадки: Андрій і Лев Юрієвичі, Юрій (Болеслав) II. Під час воєн за їх спадщину між Литвою, Польщею й Угорщиною та місцевими боярами, Холм багато потерпів і 1387 року остаточно перейшов у володіння Польщі.

Річ Посполита[ред.ред. код]

Теодор Раковецький. Процесія з чудотворним образом під час урочистостей з нагоди коронації ікони Холмської Богородиці. 1780 рік

Холм став головним містом Холмської землі у складі Львівського воєводства. 1392 р. Холм дістав маґдебурґію, згодом ряд привілеїв від польських королів. З середини 15 століття збільшилося економічне значення Холму, головним чином торгівля. 1612 р. мав ледве 2 200 мешканців, у тому числі 800 євреїв. Деяке культурне значення мав як головне місто єпархії, осередок церковних шкіл.

З середини 17 століття почався занепад Холму, спричинений війнами. 1648 р. місто захопив на деякий час гетьман Богдан Хмельницький; пізніше його нищили шведи, московське військо, багато потерпів під час Північної війни (1700–1721 рр.). У кінці 18 століття в Холмі жило близько 2 500 мешканців, у тому числі понад 1 000 євреїв, 1 000 поляків, 200 українців .

Після поділу Польщі Холм належав до володінь Габсбурґів (17951804), Австрійської імперії (1804—1807), Варшавського Князівства (1807-1812) і Польського Королівства (1812-1832), пізніше входив безпосередньо до складу Російської імперії.

Був невеликим повітовим містом торговельного характеру; більшість населення становили євреї (1860 р. на 3 600 меш. — 2 480 євреїв). Деяке значення мав Холм як осідок уніятської єпархії. У 2-й половині 19 століття серед прибулих до Холму були і росіяни (насамперед службовці).

У 20 столітті[ред.ред. код]

Про зміни релігійних, деякою мірою національних відносин свідчать числа: 1873 р. на 5 595 мешканців припадало: православних — 263, уніатів — 530, римо-католиків — 1 294, євреїв — 1 503. 1911 р.: на 21 425 меш. 5 181 православних (українці і росіяни), 3 820 римо-католиків, 12 100 євреїв, 315 лютеранів. Впливи росіян збільшилися зі скасуванням унії і припливом православного духовенства. Холм був центром русифікації (ряд середніх шкіл, духовна семінарія) і полонізації. Русифікація посилилася після утворення 1912 р. Холмської губернії (приплив російських службовців).

Після 1905 року почала виявлятися незначна українська діяльність: створено Просвітительное Общество Холмскої Руси, яке видавало двомовний журнал «Братська Бесіда», товариство «Просвіта».

Перша світова війна спричинила зменшення українського населення Холму, бо 1915 р. майже всі українці і росіяни виїхали на схід перед приходом військ центр. держав. Більшість евакуйованих повернулася до Холму у 1920-22 pp. За час перебування в Україні їх національна свідомість значно зросла. Холм став центром культурно-освітнього товариства «Рідна Хата». 1920-23 рр. в Холмі виходила газета «Наше Життя», календарі тощо. У кінці 1920-их pp. незначна українська активність була пригноблена польською владою. 1919 року Холмський православний собор передано католикам.

У 1921 році на 23 221 мешканців було 12 064 євреїв, 9 492 римо-католиків, 1 369 православних, 207 лютеран.

Українці[ред.ред. код]

Церква у Холмі

Відродження українства почалося після занепаду Польщі 1939 р., коли Холм увійшов до складу Ґенеральної Губернії. Цьому сприяв також приплив утікачів з Галичини. У Холмі створився Український Комітет і Тимчасова Церковна Рада. Заходами УЦК в Кракові українцям повернено в травні 1940 р. Холмський собор. У Холмі був осідок новопосталої Холмсько-Підляської єпархії з архиєпископом Іларіоном Огієнком на чолі, при якій діяла невелика духовна семінарія. Діяв Український Допомоговий Комітет. Розвинулося шкільництво (гімназія, сер. пром. школа), освіта і мистецьке життя, кооперація, низка приватних екон. підприємств.

Піднесення українства в Холмі припинила радянська окупація влітку 1944 р., згодом приєднання Холму до Польщі. Деякі українці з Холму подалися на Захід, до Німеччини, пізніше за океан; майже всіх тих, що залишилися, польська влада 1946 р. виселила на понімечені землі. Тепер в Холмі живе незначне число українців, діє православна парафія.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Найвизначнішою пам'яткою мистецтва є Холмський собор Богородиці, що стоїть на замковій княжій горі, збудований кн. Данилом Романовичем у серередині 13 століття. Після пожежі 1256 р. відбудований у другій половині 13 ст. З кінця 16 століття собор став резиденцією уніатських холмських єпископів. Перероблений 1638-56 р. єпископом М. Терлецьким; розібраний 1735 р.; збудований наново 1736-56 у стилі пізнього бароко. Незначні зміни зроблено після переходу собору до православних (1874-78 рр.).

Холмський собор Богородиці

1919 р. польська влада передала собор римо-католикам; тоді було знищено іконостас, ікони і деякі розписи. Нові зміни зроблено після повернення собору православним 1940 р.. Останні зміни зробили римо-католики після передачі собору в їх руки 1946 р.. У соборі є чудотворний образ Богородиці, що походить з княжих часів (мабуть, привезений з Візантії).

Інші святині: православна церква Св. Івана (з 1849 р.), костел у стилі пізнього рококо (1753-63 рр., за проектом архітектора Паоло Фонтани), монастир реформатів (1736-40 рр., перебудований у 19 столітті) та ін.

У місцевому музеї зберігається чимало творів церковного мистецтва.

Персоналії[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Холмські старости[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989., 1, стор. 804

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]



Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.