Холм

Холм Chełm
Герб Прапор
Основні дані
Країна	Польща
Регіон	Люблінське воєводство
Засноване	X століття
Магдебурзьке право	1392
Населення	67 782 (2008)
Агломерація	80.743
Площа міста	35,28 км²
Густота населення	1921 осіб/км²
Поштові індекси	22-100 до 22-118
Телефонний код	48 82
Географічні координати	51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д.
Висота над рівнем моря	80-153 м
Міська влада
Веб-сторінка	http://www.chelm.pl

Холм, Хелм (пол. Chełm) — місто на правах повіту в східній Польщі, Люблінське воєводство.

Колишнє столичне місто короля Данила Галицького, до 1770-х років головне місто Холмської землі Руського воєводства Речі Посполитої, надалі губерньське місто Холмської губернії в Російській імперії, положене на (20-40 м високому) березі Холмської височини над. р. Угеркою (притокою Бугу); 72,595 меш. (2005). Історично головне місто Холмщини, деякий час столиця удільних князів і кн. Галицько-Волинської держави.

Історія

Давньоруський період

Дата заснування Холму докладно не встановлена; за літописам, князь Данило Романович збудував тут 1237 році Холмський замок який згодом сильно укріпив (який з часами отримав в місцевих жителів назву «оборонний ґородок»), а на незначній віддалі від нього збудував оборонні споруди — Вежу в Білявині і Вежу в Столпні. Завдяки цьому Холм протистояв татарській навалі 1240. Сюди Данило переніс свою столицю з Галича, а разом з цим і осідок єпархії, яким доти був Угруськ.

На це вплинула й обставина, що Галицький шлях, який сполучав Україну з Ближнім Сходом і Півднем, втратив, значення через занепад Царгороду і опанування степів кочовиками; натомість набрав значення шлях, який сполучав Балтику і володіння Німецького Ордену (зокрема місто Торунь над Віслою) із західно-українськими землями через Холм (так званий Бузький шлях). 1259 році Холм вдруге протиставився татарській навалі.

По смерті Данила (1264) в Холмі мали резиденцію його наступник, князь Шварно Данилович, потім Лев Данилович і його нащадки Андрій і Лев Юрієвичі, врешті Юрій (Болеслав) II. Після воєн за їх спадщину між Литвою, Польщею й Угорщиною та місцевими боярами, під час яких багато потерпів Холм, він перейшов остаточно 1387 році у володіння Польщі.

Річ Посполита

Теодор Раковецький. Процесія з чудотворним образом під час урочистостей з нагоди коронації ікони Холмської Богородиці. 1780 рік

Холм став головним містом Холмської землі у складі Львівського воєводства. 1392 Холм дістав Магдебурзьке право, згодом ще ряд привілеїв від польських королів. З середини 15 століття збільшилося економічне значення Холму, головним чином торгівля. Однак 1612 він мав ледве 2 200 меш., у тому ч. 800 євреїв. Деяке культурне значення мав Холм як головне місто єпархії і осередок церковних шкіл.

З середини 17 століття почався занепад Холму, спричинений війнами. 1648 місто захопив на деякий час гетьман Б. Хмельницький; пізніше його нищили шведи і московське військо, багато він потерпів під час Північної війни (1700—1721). В кінці 18 століття в Холмі жило близько 2 500 мешканців, у тому ч. понад 1 000 євреїв, 1 000 поляків і ледве 200 українців .

Після поділу Польщі Холм належав до Австрії (1795—1807), Великого Варшавського Князівства (до 1812) і Польського Королівства (до 1832), пізніше входив до складу Російської імперії. Це було невелике пов. місто торгівельного характеру, в якому більшість населення становили євреї (1860 на 3 600 меш. — 2 480 євреїв). Деяке значення мав Холм, як осідок уніятської єпархії. У другій половині 19 століття припливали до Холму росіяни (насамперед службовці).

У 20 столітті

Про зміни релігійних, а деякою мірою і національних відносин свідчать числа: 1873 з 5 595 мешканців припадало на православних — 263, уніятів — 530, римокатоликів — 1 294 і євреїв 1 503. Числа на 1911: на 21 425 меш. 5 181 православних (українці і росіяни), 3 820 римо-католиків, 12 100 євреїв, 315 лютеран. Впливи росіян збільшилися зі скасуванням унії і припливом православного духовенства. Холм був центром русифікації (ряд середніх шкіл, духовна семінарія) і полонізації. Русифікація посилилася після утворення 1912 Холмської губернії (приплив російських службовців).

Після 1905 року почала виявлятися незначна українська діяльність: створено Просвітительное Общество Холмскої Руси, яке видавало двомовний ж. «Братська Бесіда», і товариство «Просвіта».

Перша світова війна спричинила зменшення українського населення Холму, бо 1915 майже всі українці і росіяни виїхали на схід перед приходом військ центр, держав. Більшість евакуйованих повернулася до Холму у 1920-22 pp. За час перебування в Україні їх національна свідомість значно зросла. Холм став центром культурно-освітнього товариства «Рідна Хата». 1920-23 в Холмі виходила газета «Наше Життя», календарі тощо. У кін. 1920-их pp. і ця незначна українська активність була пригноблена польською владою. Вже 1919 року Холмський православний собор передано католикам.

У 1921 році з 23 221 мешканця було 12 064 євреїв, 9 492 римо-католиків, 1 369 православних, 207 лютеран.

Українці

Церква у Холмі

Відродження українства почалося після занепаду Польщі 1939, коли Холм увійшов до складу Ген. Губернії. Цьому сприяв також приплив утікачів з Галичини. У Холмі створився Український Комітет і Тимчасова Церковна Рада. Заходами УЦК в Кракові українцям повернено в травні 1940 Холмський собор. У Холмі був осідок новопосталої Холмсько-Підляської єпархії з архіепископом Іларіоном (Огіенком) на чолі, при якій діяла невелика духовна семінарія. Діяв Український Допомоговий Комітет. Розвинулося шкільництво (гімназія, сер. пром. школа), освіта і мистецьке життя, кооперація, низка приватних екон. підприємств.

Це піднесення українства в Холмі припинила радянська окупація влітку 1944, а згодом приєднання Холму до Польщі. Деякі українці з Холму подалися на Захід, до Німеччини, а пізніше за океан; майже всіх тих, що залишилися, польська влада 1946 виселила на понімеччині землі. Тепер в Холмі живе незначне число українців, діє православна парафія.

Пам'ятки

З пам'яток мистецтва найвизначнішим є Холмський собор Богородиці, що стоїть на замковій княжій горі, збудований кн. Данилом Романовичем у серередині 13 століття; після пожежі 1256 відбудований у другій пол. 13 ст. З кінця 16 століття собор став резиденцією уніятських холмських єпископів; перероблений 1638-56 єпископом М. Терлецьким; розібраний 1735 і побудований наново 1736-56 в стилі пізнього бароко. Незначні зміни зроблено після переходу собору до православних (1874-78).

Холмський собор Богородиці

1919 собор передала польська влада римо-католикам; тоді знищено іконостас, ікони і деякі розписи. Нові зміни зроблено після повернення собору православним 1940, останні зміни зробили римо-католики після передачі собору в їх руки (1946). У соборі є чудотворний образ Богородиці, що походить з княжих часів (мабуть, привезений з Візантії). Інші святині: православна церква Св. Івана (з 1849), костьол у стилі пізнього рококо (1753-63, за проектом архітектора П. Фонтана), монастир реформатів (1736-40, перебудований у 19 столітті) та ін. В місцевому музеї зберігається чимало творів церковного мистецтва.

Персоналії

• Раковецький Теодор — гравер, що працював у Холмі.

В місті народились:

• Грушевський Михайло Сергійович — професор історії, організатор української науки, політичний діяч і публіцист, голова Центральної Ради
• Рафтопулло Анатолій Анатолійович — Герой Радянського Союзу

Див. також

• Холмщина
• Крейдяний рудник у Холмі
• Українське кладовище в Холмі
• Холм – місто на кордоні.
• Холмська область (нереалізований проект)
• [ЖИВІ ПОЛЕГЛІ або табір для військовополонених у Холмі]

Джерела

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989., стаття В.Кубійовича

Література

1. Батюшков М. Холмская Русь. П. 1887;
2. Czernicki K. Chelm, przeszlosc і pamiatki. Холм 1936;
3. Січинський В. Місто Холм. Кр. 1941;
4. Пастернак Є. Нарис історії Холмщини і Підляшшя. Вінніпеґ — Торонто 1968;
5. Zimmer B. Miasto Chelm. В.-Кр. 1974.