Холм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Холм
Chełm
Герб Прапор
Герб Прапор
Розташування міста Холм
Основні дані

51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.483° сх. д. / 51.150; 23.483Координати: 51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д. / 51.150° пн. ш. 23.483° сх. д. / 51.150; 23.483

Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Засноване X століття
Магдебурзьке право 1392
Населення 67 782 (2008[1])
Агломерація 80.743
Площа міста 35,28 км²
Густота населення 1921 осіб/км²
Поштові індекси 22-100 до 22-118
Телефонний код 48 82
Висота над рівнем моря 80-153 м
Міська влада
Веб-сторінка http://www.chelm.pl

Commons-logo.svg Холм у Вікісховищі

Холм (пол. Chełm) — засноване 1237 року, місто на правах повіту Люблінського воєводства (на сході сучасної Польщі).

Розташоване на Холмській височині над річкою Угоркою (притокою Бугу; висота берега — 20-40 м).

Історично головне місто Холмщини. Колишнє столичне місто короля Данила Галицького, деякий час столиця удільних князів Галицько-Волинської держави, до 1770-х років головне місто Холмської землі Руського воєводства Першої Речі Посполитої, у 19121915 — центр Холмської губернії Російській імперії.

Населення — 65 481 мешканець (2013).

Історія[ред.ред. код]

Княжа доба[ред.ред. код]

Дата заснування Холма докладно не встановлена; за літописами, князь Данило Романович збудував тут 1237 року Холмський замок, який згодом сильно укріпив (з часом він отримав у місцевих жителів назву «оборонний городок»), на незначній віддалі від нього збудував оборонні споруди — Вежу в Білявині і Вежу в Столпні[2]. Завдяки цьому Холм протистояв татарській навалі 1240 р. Сюди Данило переніс свою столицю з Галича, разом з цим осідок єпархії (доти був Угруськ).

На це вплинула така обставина: Галицький шлях, який сполучав Україну з Близьким Сходом і Півднем, втратив значення через занепад Царгороду, опанування степів кочовиками; натомість набрав значення шлях, який сполучав Балтику і володіння Німецького Ордену (зокрема, місто Торунь над Віслою) з західноукраїнськими землями через Холм (так званий Бузький шлях). 1259 року Холм вдруге протистояв монголо-татарській навалі.

По смерті Данила Романовича (1264 р.) у Холмі мали резиденцію його наступники: князь Шварно Данилович, потім Лев Данилович, його нащадки: Андрій і Лев Юрійовичі, Юрій (Болеслав) II. Під час воєн за їх спадщину між Литвою, Польщею й Угорщиною та місцевими боярами, Холм багато потерпів і 1387 року остаточно перейшов у володіння Польщі.

Річ Посполита[ред.ред. код]

Теодор Раковецький. Процесія з чудотворним образом під час урочистостей з нагоди коронації ікони Холмської Богородиці.
1780 рік

Холм став головним містом Холмської землі у складі Львівського воєводства. 1392 р. Холм отримав маґдебурґію, згодом ряд привілеїв від польських королів. З середини 15 століття збільшилося економічне значення Холма, головним чином торгівля. 1612 р. мав ледве 2 200 мешканців, у тому числі 800 євреїв. Деяке культурне значення мав як головне місто єпархії, осередок церковних шкіл.

З середини 17 століття почався занепад Холма, спричинений війнами. 1648 р. місто захопив на деякий час гетьман Богдан Хмельницький. Пізніше його знищили шведи, московське військо, багато потерпів під час Північної війни (1700–1721 рр.). У кінці 18 століття у Холмі жило близько 2 500 мешканців, у тому числі понад 1 000 євреїв, 1 000 поляків, 200 українців .

Після поділу Польщі Холм належав до володінь Габсбурґів (17951804), Австрійської імперії (1804—1807), Варшавського Князівства (1807-1812) і Польського Королівства (1812-1832), пізніше входив безпосередньо до складу Російської імперії.

Був невеликим повітовим містом торговельного характеру; більшість населення становили євреї (1860 р. на 3 600 меш. — 2 480 євреїв). Деяке значення мав Холм як осідок уніятської єпархії. У 2-й половині 19 століття серед прибулих до Холму були і росіяни (насамперед службовці).

У 20 столітті[ред.ред. код]

Про зміни релігійних, деякою мірою національних відносин свідчать числа: 1873 р. на 5 595 мешканців припадало: православних — 263, уніатів — 530, римо-католиків — 1 294, євреїв — 1 503. 1911 р.: на 21 425 меш. 5 181 православних (українці і росіяни), 3 820 римо-католиків, 12 100 євреїв, 315 лютеранів. Впливи росіян збільшилися зі скасуванням унії і припливом православного духовенства. Холм був центром русифікації (ряд середніх шкіл, духовна семінарія) і полонізації. Русифікація посилилася після утворення 1912 р. Холмської губернії (приплив російських службовців).

Після 1905 року почала виявлятися незначна українська діяльність: створено Просвітительное Общество Холмскої Руси, яке видавало двомовний журнал «Братська Бесіда», товариство «Просвіта».

Перша світова війна спричинила зменшення українського населення Холма, бо 1915 р. майже всі українці і росіяни виїхали на схід перед приходом військ центр. держав. Більшість евакуйованих повернулася до Холма у 1920-22 pp. За час перебування в Україні їх національна свідомість значно зросла. Холм став центром культурно-освітнього товариства «Рідна Хата». 1920-23 рр. у Холмі виходила газета «Наше Життя», календарі тощо. У кінці 1920-их pp. незначна українська активність була пригноблена польською владою. 1919 року Холмський православний собор передано католикам.

У 1921 році на 23 221 мешканців було 12 064 євреїв, 9 492 римо-католиків, 1 369 православних, 207 лютеран.

Українці[ред.ред. код]

Церква у Холмі

Відродження українства почалося після занепаду Польщі 1939 р., коли Холм увійшов до складу Ґенеральної Губернії. Цьому сприяв також приплив утікачів з Галичини. У Холмі створився Український Комітет і Тимчасова Церковна Рада. Заходами УЦК в Кракові українцям повернено в травні 1940 р. Холмський собор. У Холмі був осідок новопосталої Холмсько-Підляської єпархії з архиєпископом Іларіоном Огієнком на чолі, при якій діяла невелика духовна семінарія. Діяв Український Допомоговий Комітет. Розвинулося шкільництво (гімназія, сер. пром. школа), освіта і мистецьке життя, кооперація, низка приватних екон. підприємств.

Піднесення українства в Холмі припинила радянська окупація влітку 1944 р., згодом приєднання Холму до Польщі. Деякі українці з Холму подалися на Захід, до Німеччини, пізніше за океан; майже всіх тих, що залишилися, польська влада 1946 р. виселила на понімечені землі. Тепер в Холмі живе незначне число українців, діє православна парафія.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Найвизначнішою пам'яткою мистецтва є Холмський собор Богородиці, що стоїть на замковій княжій горі, збудований кн. Данилом Романовичем у серередині 13 століття. Після пожежі 1256 р. відбудований у другій половині 13 ст. З кінця 16 століття собор став резиденцією унійних холмських єпископів. Перероблений 1638-56 р. за єпископа Методія (Терлецького); розібраний 1735 р.; збудований наново 1736-56 у стилі пізнього бароко. Незначні зміни зроблено після переходу собору до православних (1874-78 рр.).

Холмський собор Богородиці

1919 р. польська влада передала собор римо-католикам; тоді було знищено іконостас, ікони і деякі розписи. Нові зміни зроблено після повернення собору православним 1940 року за сприяння голови УЦК Володимира Кубійовича. Останні зміни зробили римо-католики після передачі собору в їх руки 1946 р.. У соборі є чудотворна ікона (образ) Богородиці, що походить з княжих часів (мабуть, привезений з Візантії).

Інші святині: православна церква Св. Івана (з 1849 р.), костел у стилі пізнього рококо (1753-63 рр., за проектом архітектора Паоло Фонтани), монастир реформатів (1736-40 рр., перебудований у 19 столітті) та ін.

У місцевому музеї зберігається чимало творів церковного мистецтва.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народились[ред.ред. код]

Холмські православні єпископи[ред.ред. код]

Холмські старости[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [у 10 т.] / Наукове Товариство ім. Шевченка ; гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович. — [Париж] ; [Нью-Йорк] : Молоде життя, 1954—1989, 1993—2000., 1, стор. 804
  3. Niesiecki K. [http://polona.pl/item/181006/30/ Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …— Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. t. 3.— 937 s.— S. 47. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]



Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.