Холін

Холін Гідроокис 2-оксиетилтриметиламонія
(CH3)3N+CH2CH2OH] OH−
Тип:	Вітаміни
Норми споживання

Холін (від грец. χολή — жовч) — гідроокис 2-оксиетилтриметиламонія, [(CH₃)₃N⁺CH₂CH₂OH] OH⁻. Холін звичайно відносять до вітамінів групи В (вітамін B₄ або B_p), хоча тварини та мікроорганізми здатні його синтезувати.

Властивості

Прозорі кристали, які добре розчиняються у воді, етиловому спирті, нерозчинні в ефірі, бензолі. Холін легко створює солі з сильними кислотами, його водні розчини мають властивості сильних лугів.

Наявність у природі

Вперше був отриманий з жовчі. Широко розповсюджений в живих організмах. Особливо високий його вміст в яєчному жовтку, мозку, печінці, нирках та м’язі серця.

Знаходиться в капусті, шпинаті, сої.

Біохімія та фізиологічні функції холіну

• В організмі з холіну синтезується дуже важливий нейромедіатор-передавач нервового імпульсу — ацетилхолін. Холін є важливою речовиною для нервової системи та покращує пам’ять.
• Входить у склад фосфоліпідів (наприклад, лецитину, сфінгоміеліну).
• Бере участь у синтезі амінокислоти метіонін, де є постачальником метильних груп.
• Впливає на вуглеводний обмін, регулюючи рівень інсуліну в організмі.
• Холін є гепатопротектором і ліпотропним засобом. В комплексі з лецитином сприяє транспорту та обміну жирів в печінці.

Авітаміноз

Відсутність холіну в їжі призводить до відкладення жиру в печінці, пошкодження нирок і кровотеч.

Застосування

Холін необхідний для лікування захворювань печінки та при атеросклерозі.

В медицині для лікування захворювань печінки застосовують хлорид холіна. Його вводять також в склад комбікормів сільськогосподарських тварин. Для аналітичних цілей використовують здатність холіну давати погано розчинні солі з фосфорновольфрамової, платинохлористоводневої та деякими ін. гетерополікислотами.

Холін, його солі та ефіри зареєстровані в якості харчового додатку E1001.

Джерела

• Лецитин и холин