Холін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Холін
Гідроокис 2-оксиетилтриметиламонія

(CH3)3N+CH2CH2OH] OH−
(CH3)3N+CH2CH2OH] OH

Тип: Вітаміни
Норми споживання

Холін (від грец. χολή — жовч) — гідроокис 2-оксиетилтриметиламонія, [(CH3)3N+CH2CH2OH] OH. Холін звичайно відносять до вітамінів групи В (вітамін B4 або Bp), хоча тварини та мікроорганізми здатні його синтезувати.

Властивості[ред.ред. код]

Прозорі кристали, які добре розчиняються у воді, етиловому спирті, нерозчинні в етері, бензені. Холін легко створює солі з сильними кислотами, його водні розчини мають властивості сильних лугів.

Наявність у природі[ред.ред. код]

Вперше був отриманий з жовчі. Широко розповсюджений в живих організмах. Особливо високий його вміст в яєчному жовтку, мозку, печінці, нирках та м’язі серця.

Знаходиться в капусті, шпинаті, сої.

Біохімія та фізиологічні функції холіну[ред.ред. код]

Авітаміноз[ред.ред. код]

Відсутність холіну в їжі призводить до відкладення жиру в печінці, пошкодження нирок і кровотеч.

Застосування[ред.ред. код]

Холін необхідний для лікування захворювань печінки та при атеросклерозі.

В медицині для лікування захворювань печінки застосовують хлорид холіна. Його вводять також в склад комбікормів сільськогосподарських тварин. Для аналітичних цілей використовують здатність холіну давати погано розчинні солі з фосфорновольфрамової, платинохлористоводневої та деякими ін. гетерополікислотами.

Холін, його солі та ефіри зареєстровані в якості харчового додатку E1001.

Джерела[ред.ред. код]