Хомишин Григорій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Єпископ Григорій Хомишин

Григо́рій Хоми́шин (* 25 березня 1867, Гадинківці Гусятинського повіту, Галичина, нині: Гусятинського району Тернопільської області — † січень, 1947, Київ) — український католицький єпископ, церковний діяч, прихильник відродження української державності.

[ред.] Біографія

Відвідував народну шлолу в Гадинківцях, закінчив гімназію в Тернополі, богословську освіту здобув у Львові, завершив докторатом із теології у Віденській Вищій Духовній Академії у Відні.

Ректор духовної семінарії у Львові (1902—1904). З 1904 року єпископ Станиславівської єпархії, у якій значно розбудував релігійно-суспільне життя; заснував духовну семінарію (1907), почав видавати квартальник для священиків «Добрий Пастир» (1931—1939), перебрав тижневу газету «Нова Зоря», яка стала органом протегованої Хомишиним Української Католицької Народної Партії. З ініціативи Хомишина створено у парафіях мережу читалень «Скала», велася харитативно-допомогова діяльність: Товариство Івана Милостивого, кооператив «Священича Поміч», «Дієцезіальний фонд» тощо.

Хомишин сприяв діяльності різних монаших чинів і згромаджень та релігійних організацій; політично відстоював лінію «нормалізації» з польською державою та постулат автономії українських земель, випустивши брошуру «Українська проблема» (пол. «Problem ukrainski», 1930), згодом відступив від «нормалізаційної політики».

Як католицький ієрарх і діяч Хомишин відстоював прозахідну орієнтацію, сприяв латинізації обряду. 1916 року пробував увести григоріанський календар, чим викликав великий опір вірних. 1921 року запровадив обов'язковий целібат священиків.

Автор низки пастирських послань і статей.

1946 року засуджений у Києві за «антинародну діяльність» на 10 років примусових робіт. Помер у січні 1947 року в київській тюрмі.

27 червня 2001 року папа Римський Іван Павло II проголосив Григорія Хомишина блаженним Католицької Церкви.

[ред.] Література

Особисті інструменти
Іншими мовами