Хондрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хондри в тілі метеорита

Хондрит — найпоширеніший тип кам'яних метеоритів, що становить 90 % всіх кам'яних метеоритів. Характерною рисою хондритів є наявність хондр, сферичних часток розміром до горошини, що містяться в основній тонкозернистій масі метеорита. Для хондритів (у порівнянні з ахондритами) є характерним більший вміст металів і сульфідних мінералів. Містять значну кількість нікелистого заліза у вигляді дрібних зерен.

Хондрити близькі за складом до земних гірських порід, містять оксиди Fe, Si, Mg. Близько 85% хондритів складаються з крапель силікатної речовини, що застигла у формі кульок – хондр, занурених в тонкозернисту масу, яка являє собою продукт розкристалізації тієї ж силікатної речовини з майже постійною домішкою зерен, крапельок, пилинок Fe і зерняток мінералу троїліту.

За класифікацією Прайора (1923), хондрити поділяються, відповідно до збільшення процентного вмісту Ni у нікелистому залізі і підвищення оксиду Fe у магнезіальних силікатах, на 3 групи: енстатитові, бронзитові і гіперстенові. Мазон (Mason, 1960) і Рінґвуд (Ringwood, 1961) виділяють 5 груп хондритів: енстатитові, олівін-бронзитові, олівін-гіперстенові, олівін-піжонітові та вуглецеві. З позицій сучасної космохімії вважається, що Х. – найменш змінена фаза конденсованої у протопланетній хмарі речовини.

# A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z


Список хондритів[ред.ред. код]

Дивись також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]