Хондробласт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хондробласти розміщені в позаклітинній матриці хряща, хондрині[en].

Хондробласт — (від лат. Chondros — хрящ, грец. blastos —зачаток)  клітина[1]— , що входить до складу хрящової тканини до формування хондроцитів. Має ущільнену форму з розвиненим ендоплазаматичним ретикулом. Належить до наймолодших клітин хряща і формує позаклітинний мактрикс тканини. Хондробласти пристосовані до швидкого мітотичного поділу. Клітини розташовуються у внутрішньому шарі хряща і в глибині хрящової тканини. Клітини цього типу навіть здатні виробляти ферменти, що призводять до руйнування міжклітинного матрикса. Цитоплазма клітин безбарвна. Хондропласти в процесі диференціації клітин перетворюються на хондроцити. Хондробласти -малодеференційовані клітини неправильної форми, здатні до проліферації і синтезу міжклітинної речовини хряща


Будова хондробластів[ред. | ред. код]

Цитоплазма забарвлюється базофільно, містить добре розвинену ендоплазматичну гранулярну і агранулярну сітку, елементи комплексу Гольджі, багато РНК. Хондробласти здійснюють периферійний(апозиційний) ріст хряща.[1]

  1. а б Напханюк, Володимир (2002). Цитологія, загальна гістологія та ембріологія (українська) . м.Одеса: Одеський медуніверситет. с. 144—145. ISBN Скелетні клітини. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)