Хоральна прелюдія
Хоральна прелюдія — короткий літургійний музичний твір для органу, побудований на основі якогось хоралу. Зазвичай вони використовувались як вступ до хоралу, який співали прихожани в храмах. Попри те, що хоральні прелюдії переважно були поліфонічними, в них чітко прослуховувалась головна мелодія.
Свій початок бере у творчості німецьких композиторів стилю бароко. Вперше хоральні прелюдії виступили самостійними творами в творчості Дітріха Букстегуде (він написав їх близько 30). Найбільший розквіт припав на творчість Йоганна Себастьяна Баха, який написав 46 хоральних прелюдій та одну незавершену. Вони були упорядковані в «Органну книжечку»[1]. Окрім них майстрами хоральних прелюдій були Йоганн Готфрід Вальтер, Фрідріх Вільгельм Цахау, Самуель Шейдт, Йоганн Пахельбель, Георг Бем, Йоганн Кунау, Георг Філіпп Телеман. В епоху Романтизму їх писали Йоганнес Брамс та Макс Регер.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Grout, Donald J. & Claude V. Palisca. A History of the Western Music 7th edition, Norton, London, 2006. ISBN 978-0-393-97527-7
Джерела[ред. | ред. код]
- Chorale prelude. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 17.01.2019.
- Хоральная прелюдия. Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыш (рос.). Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17.01.2019.
|
Це незавершена стаття про музичний жанр. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
