Хорватська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Хорватська мова
Поширена в: Хорватія, Боснія і Герцеґовина
Регіон: Європа
Носії: 6 млн.
Місце: 75
Класифікація: Індо-Європейська
 Балтослов'янська
  Слов'янська
   Південно-слов'янська
Офіційний статус
Державна: -
Офіційна: Хорватія Хорватія
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Чорногорія Чорногорія
Італія Італія (Молізе)
Румунія Румунія (Карашова в Караш-Северині)
Австрія Австрія (Бурґенланд)
Регулює: Рада з нормативної стандартної хорватської мови (хорв. Vijeće za normu hrvatskoga standardnog jezika)
Коди мови
ISO 639-1 hr
ISO 639-2 scr
SIL hrv

Хорватська мова (Hrvatski jezik) — одна з південно-слов'янських мов. Розповсюджена у Боснії і Герцеґовині, Хорватії, а також в Австрії та Італії. Хорватський варіант сербохорватської мови, який після розпаду Югославії вважається окремою мовою.

Має три діалекти, які за варіантами займенника «що» у цих діалектах, називаються штокавський, чакавський та кайкавський. Відмінності між цими діалектами виникли ще у дописемну епоху історії слов’янських народів.

Мові властиві довгі та короткі голосні та тонічний (музикальний) наголос, що відрізняє її від усіх інших слов’янських мов. Існує складоутворюючий сонант [r].

Іменники, прикметники, займенники та числівники змінюються за відмінками.

Дієслово має розвинену систему дієвідміни: чотири ряди простих та складних форм минулого часу, два ряди форм майбутнього часу. Інфінітив може заміняти конструкція зі сполучника «да» і форми теперішнього часу.

Літературна мова створена у першій половині XIX століття на основі штокавських говірок. У її формуванні визначну роль відіграли серб Вук Караджич та хорват Людевит Ґай. Об'єднання у літературній мові особливостей різних діалектів дало велику варіативність літературної мови як у лексиці, так у фонетиці і морфології. Орфоепічна норма вимови – подвійна: на місці старого «ятя» (Ѣ) допускається вимова [e] або [je], що відповідно називається екавською та ієкавською вимовою.

Башчанський надпис.

Найдавніші писемні пам'ятки датуються XII сторіччям (Башчанський надпис, написаний глаголицею, близько 1100 року; Грамота Куліна, написана кирилицею 1189 року). У теперішній мові використовується хорватьский варіант латинки.

Croatian dialects in Cro and BiH 1.PNG

Areas where Croatian language is spoken (as of 2006)

[ред.] Словник прикладі відмінностей між Мови

Англійська верхньолужицька Хорватська Сербська
Compare Přirunanje Usporedba Поређење (Poređenje)
Europe Europa Europa Европа (Evropa)
Netherlands Nižozemska Nizozemska Холандија (Holandija)
Italians Italčenjo Talijani Италијани (Italijani)
Universe Uniwersum, swětnišćo Svemir Васиона (Vasiona)
Spine Rjap Kralježnica Кичма (Kičma)
Air Powětr Zrak Ваздух (Vazduh)
Education Kubłanje, wukubłanje Odgoj Васпитање (Vaspitanje)
Week Tydźeń Tjedan Седмица (Sedmica)
History Stawizny Povijest Историја (Istorija)
Pantaloons Cholowy Hlače Панталоне (Pantalone)
Belly Brjuch Trbuh Стомак (Stomak)
Science Wěda Znanost Наука (Nauka)
Personally Wosobnje Osobno Лично (Lično)
Persona Wosoba Osoba Лице (Lice)
United Nations Zjednoćene narody Ujedinjeni Narodi Уједињене Нације (Ujedinjene Nacije)
Bread Chlěb Kruh Хлеб (Hleb)
Artificial Kumštny Umjetno Вештачки (Veštački)
Cross Křiž Križ Крст (Krst)
Democracy Demokratija Demokracija Демократија (Demokratija)
Detection Spóznaće Spoznaja Сазнање (Saznanje)
Island Kupa Otok Острво (Ostrvo)
Officer Oficěr Časnik Официр (Oficir)
Road traffic Nadróžny wobchad Cestovni promet Друмски саобраћај (Drumski saobraćaj)
Autobahn Awtodróha Autocesta Аутопут (Autoput)
Length Dołhosć Duljina Дужина (Dužina)
Association Udruga Удружење (Udruženje)
Factory Fabrika, twornja Tvornica Фабрика (Fabrika)
General Powšitkowny Opće Опште (Opšte)
Christ Chrystus Krist Христoс (Hristos)
I'm sorry Wodajće prošu Oprosti Извини (Izvini)
Native language standard Maćernorěčny standard Materinski jezićni standard Матерњи језички стандард

-->

Особисті інструменти