Хорватська мова
| Хорватська мова | |
|---|---|
 Хорватські діалекти в Хорватії та Боснії і Герцеговині |
|
| Поширена в: | Хорватія, Боснія і Герцеговина |
| Регіон: | Європа |
| Носії: | 6 млн. |
| Місце: | 75 |
| Класифікація: | Індо-Європейська Балтослов'янська Слов'янська Південно-слов'янська |
| Офіційний статус | |
| Державна: | - |
| Офіційна: |  Хорватія Боснія і Герцеговина Чорногорія Італія (Молізе) Румунія (Карашова в Караш-Северині) Австрія (Бургенланд) |
| Регулює: | Рада з нормативної стандартної хорватської мови (хорв. Vijeće za normu hrvatskoga standardnog jezika) |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | hr |
| ISO 639-2 | hrv [1] |
| SIL | hrv |
Хорватська мова (хорв. hrvatski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов.
Зміст |
Поширення і діалекти [ред.]
Поширена в Боснії і Герцеговині, Хорватії, а також в Австрії та Італії.
Має три діалекти, які за варіантами займенника «що» у цих діалектах, називаються штокавський, чакавський та кайкавський діалект. Відмінності між цими діалектами виникли ще у дописемну епоху історії слов'янських народів.
Штокавська говірка [ред.]
Штокавська говірка є розмовною головним чином в 2/3 з Хорватії. Хорватім в Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговині — штокавська говірка є розмовною головним чином.
Приклад: Šta ću vam reć: u nama tuče hrvatsko srce!
Моліська хорватська говірка [ред.]
Моліська хорватська говірка є розмовною в трьох селах італійськой Молісії (Kruč, Štifilić, Mundimitar) що заселені нащадками, південних хорватів, хто мігрував туди зі східного Адріатичного узбережжя в 15-му сторіччі. Оскільки ці люди мігрували далеко від решти частини їхніх родичів тому, мова діаспори чіткіша від стандартної мови, і має більший вплив італійської мови. Моліська хорватська говірка — штокавська-чакавська говірка.
Чакавська говірка [ред.]
Чакавська говірка є розмовною в західній, центральній, і південній частині Хорватії, переважно в Істрії, затоці Кварнер, Далмації, а також в хорватських внутрішніх територіях (Гака, Покуп'є тощо). За чакавським говором ять здебільшо вживають як і або т як e (рідко як ye), або навіть змішано екавська-ікавська вимова. Багато говорів чакавської мають багато запозичень з венеціанської, італійської, грецької і інших середеземноморських мов.
Приклад: Ča ću vom reć: u nom tuče harvosko sarce!
Говірка хорватів Бургенланду [ред.]
Ця хорватська говірка — чакавсько-штокавська говірка. Вона є розмовною перш за все у федеральній землі Бургенланд в Австрії, та в сусідніх областях у Відні, Словаччині, і Угорщині серед нащадків хорватів, які мігрували туди у 16-му сторіччі. Ці говори або, можливо, сімейство говорів абсолютно відмінне від стандартної хорватської. На них сильно вплинула німецька мова, а також угорська. Крім того, вони мають деякі властивості від усіх трьох головних діалектних груп у Хорватії, оскільки переселенці не походять цілком з тих самих областей Хорватії. Стандарт «Мікро-літературний» заснований на чакавській говірці &, і, подібен до чакавського говору, характеризується найконсервативнішими граматичними структурами: він зберігає ті форми, що втратила штокавська говірка офіційної хорватської мови.
Як мінімум 100 000 осіб говорять хорватською бургенладською говіркою, і майже всі двомовні з німецькою мовою. Її майбутнє непевне, але є деякий рух, щоб зберегти її. Вона має офіційний статус в шести районах Бургенланду, і використовується в деяких школах в Бургенланді і сусідніх західних частинах Угорщини.
Кайкавська говірка [ред.]
Кайкавська говірка є здебільшого розмовною у мешканців півночі і північного заходу Хорватії, зокрема треті країни біля угорського і словенського кордону: головним чином навколо міст Загреб, Вараждин, Чаковец, Копривниця, Петриня, Делніце тощо. Подає ять здебільшо як e (рідко як дифтонг i); ця вимова не може дорівнювати екавсько-штокавській говірці, оскільки багато кайкавських говорів мають закритий e приблизно ae (від ять) і відкритий e (від оригінального e).
Є нестача декількох піднебінних звуків (ć, lj, nj, dž), знайдених в штоквській говірці, і має деякі запозичені слова від сусідніх словенських говорів, а також з німецької, головним чином у містах.
Приклад: Kaj bu vam rekel: v nam tuče horvatsko serce!
Історія [ред.]
Найдавніші писемні пам'ятки датуються XII сторіччям (Башчанський напис, написаний глаголицею, близько 1100 року; Грамота Куліна, написана кирилицею 1189 року). У теперішній мові використовується хорватський варіант латинки.
Літературна мова створена у 2-ій половині XV століття на основі штокавських говірок.[2] У її формуванні визначну роль відіграли хорватські францисканці, єзуїти, хорвати Бартол Кашич, Людевіт Ґай. Об'єднання у літературній мові особливостей різних діалектів дало велику варіативність літературної мови як у лексиці, так у фонетиці і морфології. Орфоепічна норма вимови — подвійна: на місці старого «ятя» (Ѣ) допускається вимова [ije] (mlijeko — молоко,) або [je] (mljekara), що відповідно називається ijекавською та jєкавською вимовою.
Фонетика [ред.]
Мові властиві довгі та короткі голосні та тонічний (музикальний) наголос, що відрізняє її від усіх інших слов'янських мов. Існує складотвірний сонант [r].
Розвиток Ять [ред.]
Прото-слов'янський голосний звук ять змінився з часом змінився, і зараз щодо нього існують три варіанти:
- В ікавській вимові ять перетворився на звук [i] (штокавська, чакавська, кайкавська говірка).
- В екавській вимові ять перетворився на звук [e] (кайкавська, чакавська, штокавська говірка).
- В ієкавській вимові (ijekavski) ять перетворився на дифтонг [ie] і передається на письмі як ije або je (штокавська, чакавська говірка).
У хорватській мові довгий дифтонг реалізується як [ie][3].
Морфологія [ред.]
Іменники, прикметники, займенники та числівники змінюються за відмінками.
Дієслово має розвинену систему дієвідміни: чотири ряди простих та складних форм минулого часу, два ряди форм майбутнього часу. Інфінітив може заміняти конструкція зі сполучника «da» і форми теперішнього часу.
Письмо [ред.]
| A a | B b | C c | Č č | Ć ć | D d | Đ đ |
| Dž dž | E e | F f | G g | H h | I i | J j |
| K k | L l | Lj lj | M m | N n | Nj nj | O o |
| P p | R r | S s | Š š | T t | U u | V v |
| Z z | Ž ž | (i+e=ie) | (r+r=ŕ) |
Словник прикладів відмінностей між мовами [ред.]
| Англійська | Верхньолужицька | Хорватська | Сербська |
|---|---|---|---|
| Compare | Přirunanje | Usporedba | Поређење (Poređenje) |
| Europe | Europa | Europa | Европа (Evropa) |
| Netherlands | Nižozemska | Nizozemska | Холандија (Holandija) |
| Italians | Italčenjo | Talijani | Италијани (Italijani) |
| Universe | Uniwersum, swětnišćo | Svemir | Васиона (Vasiona) |
| Spine | Rjap | Kralježnica | Кичма (Kičma) |
| Air | Powětr | Zrak | Ваздух (Vazduh) |
| Education | Kubłanje, wukubłanje | Odgoj | Васпитање (Vaspitanje) |
| Week | Tydźeń | Tjedan | Седмица (Sedmica) |
| History | Stawizny | Povijest | Историја (Istorija) |
| Pantaloons | Cholowy | Hlače | Панталоне (Pantalone) |
| Belly | Brjuch | Trbuh | Стомак (Stomak) |
| Science | Wěda | Znanost | Наука (Nauka) |
| Personally | Wosobnje | Osobno | Лично (Lično) |
| Persona | Wosoba | Osoba | Лице (Lice) |
| United Nations | Zjednoćene narody | Ujedinjeni Narodi | Уједињене Нације (Ujedinjene Nacije) |
| Bread | Chlěb | Kruh | Хлеб (Hleb) |
| Artificial | Kumštny | Umjetno | Вештачки (Veštački) |
| Cross | Křiž | Križ | Крст (Krst) |
| Democracy | Demokratija | Demokracija | Демократија (Demokratija) |
| Detection | Spóznaće | Spoznaja | Сазнање (Saznanje) |
| Island | Kupa | Otok | Острво (Ostrvo) |
| Officer | Oficěr | Časnik | Официр (Oficir) |
| Road traffic | Nadróžny wobchad | Cestovni promet | Друмски саобраћај (Drumski saobraćaj) |
| Autobahn | Awtodróha | Autocesta | Аутопут (Autoput) |
| Length | Dołhosć | Duljina | Дужина (Dužina) |
| Association | Udruga | Удружење (Udruženje) | |
| Factory | Fabrika, twornja | Tvornica | Фабрика (Fabrika) |
| General | Powšitkowny | Opće | Опште (Opšte) |
| Christ | Chrystus | Krist | Христос (Hristos) |
| I'm sorry | Wodajće prošu | Oprosti | Извини (Izvini) |
| Native language standard | Maćernorěčny standard | Materinski jezični standard | Матерњи језички стандард |
Примітки [ред.]
- ↑ Jutarnji list Hrvatski i srpski napokon priznati kao različiti jezici, 16 липня 2008
- ↑ Stjepan Babić: Hrvatski jučer i danas, Školske novine, Zagreb, 1995., str. 250, 953—160-052-X
Od ulaska štokavskoga narječja u hrvatsku književnost hrvatski književni jezik štokavskoga tipa razvijao se evolutivno, bez velikih lomova i usjeka pa se kraj 15. stoljeća može s pravom smatrati početkom današnjeg hrvatskog književnoga jezika odnosno početkom njegovog standardiziranja, jer je među ostalim, već onda bio polivalentnim. Točnije, jezik najrazvijenije i vrlo utjecajne dubrovačke književnosti, koja je utjecala na sve ostale pisce na hrvatskom jeziku, postao je standardnim. - ↑ Govor XXV (2008), 1 S. Habijanec: Fonološki opis hrvatskoga dvoglasnika i slovačkih dvoglasnika, str. 50
«Problematika fonološkoga statusa /i͡e/ u hrvatskom jezikoslovlju mnogo je izraženija, budući da njegova fonematičnost još uvijek nije potpuno dokazana niti općeprihvaćena. Ono u čemu se svi autori slažu jest da je refleks dugoga praslavenskoga jata u hrvatskom jednosložan…, refleks dugoga jata u hrvatskom se jeziku ostvaruje kao jedinstveni dvoglasnik 'i͡e' koji se u realizaciji razlikuje od dvosložnog slijeda ije, ali i od jednosložnoga slijeda 'jē'.»
 |
Подивіться хорватська мова у Вікісловнику, вільному словнику. |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
