Хорватська республіка Герцег-Босна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Hrvatska Republika Herceg-Bosna
Хорватська республіка Герцег-Босна
Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина Flag of SR Bosnia and Herzegovina.svg
1991 – 1994 Республіка Боснія і Герцеговина Flag of Bosnia and Herzegovina (1992-1998).svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Герцег-Босни
Самопроголошена Хорватська держава в Боснії та Герцеговині

Хорватська співдружність Герцег-Босна показана яскраво-червоним

Столиця de jure: Мостар
de facto: Груде
Мови хорватська
Форма правління Республіка
Президент Мате Бобан
Історичний період Югославські війни
 - Розвал Югославії 25 червня, 1991
 - Засновано 27 квітня 1991
 - Проголошення Хорватської співдружності Герцег-Босна 18 листопада, 1991
 - Вашингтонська угода 18 березня 1994
Валюта Хорватський динар

Хорватська республіка Герцег-Босна (хорв. Hrvatska Republika Herceg-Bosna) — невизнана держава в Боснії і Герцеговині, яка існувала у 1991 — 1994 роках під час боснійської війни. Столицею Герцег-Босна був Західний Мостар, але фактично Груде. Герцег-Босна припинила своє існування в 1994 році, коли вона вступила у Федерацію Боснії і Герцеговини після підписання Вашингтонської угоди.

Історія[ред.ред. код]

Правляча партія в Республіці Хорватія (Хорватська демократична співдружність) організувала та контролювала філію цієї партії в Боснії і Герцеговині (Хорватський демократичний союз Боснії і Герцеговини). В кінці 1991, керівні пости в партії зайняли найрадикальніші сили під керівництвом Мате Бобана, Даріо Кордича тощо, за підтримки Франьо Туджмана і Гойко Шушака.

18 листопада 1991, Мате Бобан і Даріо Кордич, пізніше засуджені Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії за скоєння військових злочинів, оголосили про створення Хорватської співдружності Герцег-Босна в якості окремої політичної, культурної, економічної і територіальної одиниці на території Боснії і Герцеговини.

Керівництво Герцег-Босна брало участь (особливо, починаючи з травня 1992, тобто після того, як у квітні Боснія і Герцеговина проголосила незалежність від Югославії) в «хорватізації» (етнічних чистках) муніципалітетів, які, як вони стверджували, були частиною Герцег - Босни. Постійно зростала кількість переслідувань і дискримінацій, спрямованих проти нехорватського (зокрема, боснійського) населення. Хорватське віче оборони, військові формування хорватів, взяли під контроль багато муніципальних органів влади місцевих боснійських лідерів. Хорватською владою за допомогою військової сили були захоплені і взяті під контроль засоби масової інформації. Було введено хорватська символіка і валюта, хорватські програми і хорватська мова були введені в школах. Багато босняків і сербів були зняті з посад у державних і приватних підприємствах; гуманітарна допомога була керованою і обмежувалася що до боснійців і сербів. Багато хто з них було депортовано в концентраційні табори: Геліодром, Дретелі, Габель, Войно і Сун'є.

ХДС брало участь у переговорах в Женеві щодо розділу Боснії і Герцеговини на три етнічні республіки, що не було прийнято боснійською стороною. 28 серпня 1993 хорватське співтовариство Герцег-Босна оголосило себе Хорватською Республікою Герцег-Босна. Її першим президентом був Мате Бобан, другий - Крешимір Зубак. Незалежність Герцег-Боснія не була визнана жодною державою. Конституційний суд Боснії та Герцеговини оголосив Герцег-Босна поза законом спочатку 14 вересня 1992 року, а потім знову 20 січня 1994.

Проти лідерів Герцег-Босна (Ядранка Прліч, Бруно Стоїч, Слободан Пральяка, Мілівой Петкович, Валентин Чорич і Берислав Пушич) було розпочато судовий розгляд в МТКЮ за звинуваченням, у тому числі, у злочинах проти людяності, серйозних порушеннях Женевських конвенцій і порушеннях законів або звичаїв війни.

Зі стенограми секретних розмов між Франьо Туджманом і керівництвом Герцег-Босна стало достеменно відомо, що у них існувало намір повністю приєднати Боснію і Герцеговину до Хорватії, а також розділити територію Сербії[1].

Поточна ситуація[ред.ред. код]

Останнім часом все частіше звучать ініціативи з відновлення Герцег-Босна, створивши третій суб'єкт в Боснії та Герцеговині. Початок було покладено в 2005, Іво Міро Йович, після його фрази: «Я не хочу дорікати боснійським сербам, проте, якщо у них є своя сербська республіка, то ми повинні також створити хорватську і боснійську (мусульманську) республіки».[2] Офіційна влада Боснії та Герцеговини від хорватів проти таких ініціатив, але деякі хорватські політики підтримують ідею створення третього (хорватського) органу влади.[3]

Драган Кович, президент однієї з головних хорватських партій в Боснії, Хорватського демократичного союзу Боснії та Герцеговини, заявив, що «.. всі хорватські партії повинні виступити з пропозицією розділити Боснію на три етнічні утворення і Сараєво як окремий район. Хорватські політики повинні бути ініціаторами нової конституції, яка гарантувала б хорватам ті ж права, що і в інших народів. Кожний федеральний підрозділ буде мати свої законодавчі, виконавчі та судові органи ». Він також відзначив, що нинішня двосуб'єктна система є недолугою, тому що хорвати піддаються асиміляції і позбавлені основних прав людини у Федерації з боснійцями.

26 січня 2009 лідери трьох найбільших партій Боснії і Герцеговини, що представляють мусульман, сербів і хорватів, на зустрічі в неофіційній столиці Республіки Сербської Баня-Лука прийняли спільне рішення змінити існуючу систему, розділивши БіГ на 4 національних адміністративних утворення[4]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]