Хорда (біологія)
Хо́рда (грец. χορδή — струна) — несегментована скелетна вісь хордових тварин. Є важливою таксономічною ознакою. У деяких покривників (апендикулярії), безчерепних (ланцетник), риб (хрящові ганоїди та дводишні) хорда зберігається протягом усього життя. В інших покривників та хребетних наявна лише в період ембріонального розвитку. У дорослих хребетних замінюється хребцями. У безчерепних та хребетних хорда розташована на спинній стороні під нервовою трубкою, у личинок покривників — у хвостовому відділі. У ланцетника хорда тягнеться вздовж всього тіла, у хребетних — закінчується позаду гіпофізу.
Хорда розвивається з верха середньої частини первинної кишки (хордомезодерми) в вигляді виросту, який потім відокремлюється в повздовжній циліндричний тяж. Клітини зачатку хорди вакуолізуються. На периферії зберігається шар невакуолізованих клітин, так званий епітелій хорди, який потім бере участь в утворенні оболонки хорди. Спочатку утворюється тонка еластична оболонка, потім під нею формується волокниста оболонка, яка складається з колагенових волокон. У ній розвиваються хрящові тіла або вапнякові кільця, з яких потім утворюються хребці. Вони спочатку доповнюють хорду, а потім деякою мірою витісняють її. Залишки хорди зберігаються між тілами хребців (риби) або всередині них (земноводні), можуть повністю зникати (у птахів) або зберігатись у міжхребцевих хрящах (у ссавців). У вищих хребетних у процесі ембріогенезу хорда бере участь у формуванні нервової трубки.
Сушена хорда осетрових риб використовується в кулінарії.
Література [ред.]
- Хорда у Великій радянській енциклопедії (рос.)
