Хорезмська область
| Хорезмський вілоят (Хорезмська область) |
|
|---|---|
| Xorazm viloyati | |
 |
|
| Адміністративний центр | Ургенч |
| Країна |  Узбекистан |
| Офіційна мова | узбецька |
| Населення | |
| - повне | 1,2 млн |
| - густота | 190 чол./км² |
| Площа | |
| - повна | 6,3 тис. км² км² |
Хоре́змський вілоя́т (узб. Xorazm viloyati; рос. Хоре́змская о́бласть) — адміністративна одиниця-область (вілоят) Узбекистана.
Адміністративний центр — місто Ургенч.
Зміст |
Географія [ред.]
Хорезмська область розташована в північно-західній частині Узбекистану. Площа території області - 6,3 тис. км ². Клімат різко континентальний, з сухим літом, і помірно холодною зимою.
Населення [ред.]
Населення області 1,2 млн. чоловік, причому сільське населення становить 80%. За чисельністю населення Хорезмська область займає десяте місце серед інших областей республіки. Великі міста - Ургенч, Хіва.
Адміністративний поділ [ред.]
Область розділена на 11 адміністративних районів:
- Ургенч
- Багатський - сел. Багат
- Гурленський - м. Гурлен
- Кошкупирський - м. Кошкупир
- Ургенчський - сел. Караул
- Хазараспський - м. Хазарасп
- Ханкинський - м. Ханка
- Хівинський - м. Хіва
- Шаватський - м. Шават
- Янгібазарський - сел. Янгібазар
- Янгіарикський - сел. Янгіарик
Влада [ред.]
Хокім області - Оллаберганов Оллаберган Хаітбоевич [1]
Перший заступник хокіма - Рахімов Ботір Хударгонович. Заступники: Жумагалдіев Усмон, Хужаніезова Шакаржон Юсуповна, Ахмедов Худаяр Шаріповіч.
Історія [ред.]
26 квітня 1920 була створена Хорезмська Народна Радянська Республіка, 30 жовтня 1923 - Хорезмська Радянська Соціалістична Республіка, яка існувала до 27 жовтня 1924, потім у результаті національно-державного розмежування Середньої Азії її територія увійшла до складу Узбецької та Туркменської РСР.
Економіка [ред.]
Промисловість [ред.]
Місцева промисловість пов'язана головним чином з переробкою сільськогосподарської продукції. Також є підприємства з виробництва килимів, будівельних матеріалів та харчових продуктів. У Дустліку діє складальний завод «Мерседес».
Транспорт [ред.]
- Протяжність залізниць на території області - більше 130 км.
- Протяжність автомобільних доріг 2,3 тис. км (в тому числі з асфальтобетонним покриттям близько 2 тис. км).
- Є авіаційне сполучення з низкою міст Центральної Азії, Росії та інших країн СНД.
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
|
|||||||||||||
