Хоробор

Хоробор — давньоруське місто у Чернігівському князівстві.

Вперше згаданий у літописах 1153 року: «Святослав Ольгович, зібравшися з Ізяславом Давидовичем коло [города] Хоробора, утвердили, що їм за одного мужа бути. І, цілувавши межи собою хреста, вони роз’їхалися кожен до себе.».

Вдруге Хоробор згаданий 1158 року: «Княгиня ж утекла до зятя Гліба [Юрійовича] в Переяславль, а звідти поїхала на Городок [Остерський], та на Глібль, та на Хоробор, та на Ропеськ».

Втретє і востаннє згаданий 1234 року з-поміж інших подеснянських міст: «Данило, отож, пішов до Володимира [Рюриковича], і рушили вони обидва до Чернігова, і прийшов до них Мстислав Глібович. А звідти пішли вони, грабуючи землю [Чернігівську], і взяли багато городів по Десні. Тоді ж узяли вони і Хоробор, і Сосницю, і Сновськ, і багато інших городів, і прийшли ото знову до Чернігова.»

Місто було знищене 1239 року монголо-татарами.

Питання ідентифікації Хоробора обговорювалося рядом дослідників. Частина вважала Хоробором сучасне смт Короп, а П. Голубовський науково обґрунтував, що Хоробор розташовувався на місці міста Мена.

Сучасні дослідники розташовують Хоробор на місці смт Макошине Менського району.

Джерела

1. Арцыбашевъ Н. С. Повѣствованіе о Россіи / Н. С. Арцыбашевъ. — Т.2. — М.: Въ университетской типографіи. — 1838. — 367 с.
2. Багалѣй Д. Исторія Сѣверской земли до половины XIV ст./ Д. Багалѣй. — К.: Въ университетской типографіи І. І. Завадзскаго,1882. — 311 с.
3. Виноградський Ю. С. Сосниця та її околиці (Топографічні й археологічні матеріяли, перекази та історичні відомості) / Ю. Виноградський // Чернигів і Північне лівобережжя. Огляди, розвідки, матеріяли. — К. : Державне видавництво, 1928. — C. 147–169.
4. Васюта О. О. Літописне місто Хоробор (до питання локалізації) // Чернігівські старожитності. Науковий збірник. За матеріалами VII наукової конференції «Старожитності Чернігово-Сіверської землі в загальноєвропейській культурній спадщині» / О. О. Васюта. — Чернігів.: КП Видавництво «Чернігівські обереги», 2008. — С. 96-103. https://web.archive.org/web/20170202052141/http://knigi-lib.ru/785919-chern-g-vsk-starozhitnost.html
5. Голубовскій П. В. Печенѣги, торки и половцы до нашествія татаръ. Исторія Южно-русскихъ степей IX—XIII ст. / П. В. Голубовскій. — К.: Въ университетской типографіи І. І. Завадзскаго,1884. — 257 с.
6. Голубовскій П. В. Гдѣ находились существовавшие въ домонгольскій період города: Ворголъ, Глеблъ, Зартый, Оргощъ, Сновскъ, Уненѣжъ, Хороборъ? / П. В. Голубовскій //Журналъ министерства народнаго просвѣщенія. Седмое десятилѣтіе. — Ч. CCCXXXXVII. — Май., СПб.: Сенатская типографія — 1903. — С. 111—135.
7. Голубовскій П. В. Историческая карта Черниговской губерніи до 1300 г. // Труды тринадцатаго археологическаго съѣезда въ Екатеринославѣ 1905 / П. В. Голубовскій. — Томъ II. — М.: Товарищество типографіи А. И. Мамонтова, 1908. — 806 с.
8. Грушевський М. С. Історія України-Руси.: в 11 т., 12 кн. — Т. 2. / М. С. Грушевський. — К.: Наукова думка, 1992. — 640 с.
9. Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область / В. Н. Денисова, О. П. Лотоцька, І. І. Озолін та ін. — К.: Інститут історії академії наук УРСР, 1972. — 779 с.
10. Калібаба Д. П. Рідне Придесення // Колгоспна правда. — 1983. — 1 лют.
11. Калібаба Д. П. Хоробор — літописне місто // Наше слово. — 2003. — 27 вер.
12. Калібаба Д. П., Соляник В. С. Наша рідна Менщина / Д. П. Калібаба, В. С. Соляник. — Мена. : Домінант, 2003. — 173 с.
13. Калібаба Д. П. Макош — богиня жіноцтва // Наше слово. — 2004. — 24 квіт.
14. Коваленко В. [[https://web.archive.org/web/20160313040822/http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] Хоробор] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 413. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
15. Куза А. В. Малые города древней Руси / А. В. Куза. — М.: Наука, 1989. — 168 с.
16. Куриленко В. Є. До локалізації літописного міста Хоробор // Український історичний журнал. — 1993. — № 1. — С. 128—130
17. Куриленко В. Є. Славна історія твоя, Хороборе! // Нові горизонти, 1993, 17 лип.
18. Літопис Руський / Пер. з давньоруського Л. Є. Махновця / Л. Є. Махновець. — К.: Дніпро, 1989. — 591 с.
19. Насонов А. Н. «Русская земля» и образование территории древнерусского государства. Историко-географическое исследование. / А. Н. Насонов. — М.: Издательство Академии Наук СССР, 1951. — 260 с.
20. Погодинъ Н. П. Древнія русскія княжества съ 1054 по 1240 годъ / Н. П. Погодинъ. — СПб.: Въ типорафіи министерства внутреннихъ дѣлъ. — 1848. — с.
21. Россія. Полное географическое описаніе нашего отечества. Настольная и дорожная книга для русскихъ людей / В. П. Семенова, акад. В. И. Ламанскаго. — Т. VII. Малороссія. — СПб.: Изданіе А. Ф. Девріена, 1903. — 518 с.
22. Салтан О. М. Хоробор — стародавнє «місто-мандрівник», або Terra incognita Чернігово-Сіверщини // Наше слово 1 серп. 2012. [Електронний ресурс]. — режим доступу до статті: http://nslovo.com/blog/horobor-%e2%80%93-starodavnje-misto-mandrivnyk-abo-terra-incognita-chernihovo-siverschynyi^{[недоступне посилання з червня 2019]}. – заголовок з екрану. — 14.04.14.
23. Салтан О. М. Давньоруське місто Хоробор: проблема історичної локалізації / О. М. Салтан // Сіверщина в історії України. — 2015. — Вип. 8. — С. 91-94. — Режим доступу до статті: http://nz-hlukhiv.com.ua/wp-content/uploads/sivershuna/sivershuna_2015.pdf [Архівовано 28 червня 2016 у Wayback Machine.]
24. Самоквасовъ Д. Я. Древніе города Россіи / Д. Я. Самоквасовъ. — СПб.: Типографія К. Замысловского. — 1873. — 165 с.
25. Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи / Филарет (Гумилевский). — Кн. 6. Уѣзды: Новгородсѣверскій, Сосницкій, Городницкій, Конотопскій и Борзенскій. — Чериниговъ.: Земская Типографія, 1874. — 377 с.
26. Чернігівщина: енциклопедичний довідник / А. В. Кудрицького. — К.: «Українська Радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1990. — 1006 с.
27. Янко М. Т. Топонімічний словник Української РСР / М. Т. Янко. — К.: Знання, 1973. — 179 с.
28. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник / М. Т. Янко. — К.: Знання, 1998. — 432 с.