Хорс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зображення сакральної символіки, на прапорі Кам'янця-Подільського.

Хорс — сонячне божество давньоруського язичницького пантеону. Його кумир (ідол) стояв у Києві біля палацу князя Володимира.

Літописи про Хорса[ред.ред. код]

У «Повісті врем'яних літ» у списку серед 980-ти богів, яким Володимир велів встановити ідоли, Хорс значиться другим після Перуна і перед Дажбогом. Хорс і Дажбог носили солярний характер. При цьому ці божества у списку пантеону Володимира навіть не розділені союзом «і», що дає деяким дослідникам підставу ототожнювати ці божества. Просто Дажбог — це слов'янське ім'я, а Хорс — іранське за походженням.

Хорса згадують серед головних божеств: «…Трояна, Хорса, Велеса, Перуна на боги обратіша», «вірують в Перуна і в Хорса…», «Слово о тім, яко погани суще язици кланялися ідолам, мнящі боги многі, Перуна і Хорса». Хорс часто фігурує поряд з Перуном. Вони обидва вважались небесними божествами.

Хорс згадується як в літописах княжих часів, так і в творах доби християнства. Про нього згадується в «Слові о полку Ігоревім»: князь Всеслав Полоцький «людям суд чинив, князям гряди рядив, а сам вночі вовком бігав: із Києва в Тмутаракань до півнів добігав, великому Хорсові вовком дорогу перебігав» (див. Вовкулак); в апокрифі «Хожденіє Богородиці по муках», «Слові Христолюбця», у «Бесіді трьох святителів», «Легенді про доньку Шана» подніпровських болгар.

Одночасно згадки про Хорса дослідники зустрічають поряд із Дажбогом — автентичним слов'янським божеством, що мало б пояснити значення їхніх функцій. У цій же парі богів Хорсу відведено роль «місяця» (персонаж наділений здатністю до перевтілень і метаморфоз, що перегукується з поширеними легендами про магічну силу «перевертнів», вовкулаків), а Дажбогові — «сонця».

Зміст образу[ред.ред. код]

Хорс був певним доповненням образу Дажбога-Сонця, а ще вважається, що Хорс і Дажбог — одна і та ж персона. Цю назву Володимир запозичив з політичних міркувань, щоб зав'язати тісніші взаємини з сусідами. Існує думка, що Хорс прийшов до нас зі Сходу, завдяки давньоіранським або сарматським чи тюркським впливам. Хорсові поклонялось плем'я торків, що зазнали впливу іраномовних аланів та скіфів. Давні перси словом «Xurset» називали сонце. А «хорасан» — це місце, де сходить Сонце (Хорс/Хоршид; «хоршид» у теперішній персидській мові і досі має значення «сонце».) Збереглось у географічних назавах Хорсабад, Хорезм, Хорасан, Орс. Як приклад можна навести свідчення «Бесіди трьох святителів», в якому мовиться про еллінського старця Перуна та Хорса-жидовина: «Два ангела громная єсть: єлленський старець Перун і Хорс жидовин».

Тобто в образі Хорса бачим синкретичне божество, якому різні літописці надають різних функцій. "Бесіда трьох святителів" — апокрифічний пам'ятка, побудована у формі питань і відповідей, викладених від імені трьох найвизначніших ієрархів православної церкви - Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. Ймовірно автори тут отожнили Хорса із Тором і Таранісом. Відомо, що в юдаїзмі ім'я Раміель (Ієремиїл) означає «Грім Божий». Раміїл — 6-ий архангел, що згадується в книзі Еноха. Раміїл — ангел надії, у нього 2 завдання: він відповідальний за Божественні бачення і проводжає душі віруючих на Небеса .

Його також пов'язують з Барухом, плідним автором апокрифічних іудейських текстів 1 ст. до н.е., а саме — з його пророчим даром. Одним з таких одкровень, каталізованих Іереміілом, було пророцтво про пришестя Месії. Крім того, що Ієремиїл є архангелом пророчих одкровень , він також допомагає душам переглянути своє життя, яке скінчилось.

Деякі історики пояснюють незрозуміле асоціювання Хорса із юдеями так: купці-юдеї, які прибували в Київ з Хазарського каганату були зазвичай вихідцями із країн з глибоким давньо-іранським культурним корінням, тож перекази про Хорса могли бути почутими саме від них. Зокрема Іван Огієнко з цього приводу писав: «Але не вияснено, чому Хорс зветься жидовином, — може, пов'язаний з половцями». Тут бачимо помилкове ототожнення назв "евреї" — послідовники юдаїзму та "гебри", як семіти називали послідовників заратустріянства. Однак у Ірані солярним божеством був Міхр-Мітра, а от у Єгипті йому відповідав Хорахті, тобто з Гор (англ. Horus), як бог ранкового сонця, і прийняв тому вигляд людини з головою сокола.

Назва острова Хортиця також іноді пов'язують з Хорсом.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література і посилання[ред.ред. код]


Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.