Хортицький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хортицький район (значення).
Хортицький район
Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський
Райони міста: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Герб Запоріжжя Запоріжжя
Утворений: 19 січня 1995 (29 років)
Населення: 115,6 тис. осіб
Площа: 18,81 км² км²
Густота населення: 6507 осіб/км²
Географічні координати: 47°48′39″ пн. ш. 34°59′59″ сх. д. / 47.810783° пн. ш. 34.9998344° сх. д. / 47.810783; 34.9998344Координати: 47°48′39″ пн. ш. 34°59′59″ сх. д. / 47.810783° пн. ш. 34.9998344° сх. д. / 47.810783; 34.9998344-
Районна влада
Адреса адміністрації: 69123, Запоріжжя,
бульвар Будівельників, 19
Вебсторінка: Районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району
Голова РДА: Дергачов Сергій Миколайович (з 16.01.2023)
Мапа
Мапа
CMNS: Хортицький район у Вікісховищі

Хо́ртицький райо́н — район міста Запоріжжя, розташований на правому березі Дніпра. Є наймолодшим районом Запоріжжя, офіційна назва Хортицький була надана новоутвореному району 19 січня 1995 року. Поширена неофіційна назва Бабу́рка походить від розташованого неподалік однойменного села. Протягом багатьох років він залишається міським районом з найкращим станом довкілля.

Межує з правобережною частиною Дніпровського району, а з лівобережною частиною міста — Вознесенівським районом — пов'язаний двома мостами Преображенського, що мають автомобільні і залізничні шляхопроводи, а також двома новими мостами, які були відкриті у 2021 році. З півдня і південного заходу масив обмежений залізницею, що йде через Марганець і Нікополь на Кривий Ріг. На заході району, поряд з житловим масивом — промислова зона. З півночі межує з Верхньою Хортицею. На сході має крутий спуск до Старого Дніпра з видом на острів Хортиця, який відокремлює його від центра й великих металургійних комплексів.

Протяжність району зі сходу на захід — 7,6 км, а з півдня на північ — 5,4 км. За статистичними даними на початок 2006 року житловий фонд району становив 339 житлових будинків: 44 393 квартири загальною площею 2 448 300 м².

Фізико-географічна характеристика[ред. | ред. код]

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Хортицький район розташований на південному заході міста Запоріжжя та в адміністративно-територіальному відношенні є його структурною одиницею. Відстань до міського центру становить приблизно 8,5 км напрямки, автошляхами — 15,3 км. Протяжність району в довжину (з північного заходу на південний схід) — 12,7 км, у ширину (із південного заходу на північний схід в найширшій точці) — 4,1 км, при цьому контури мають форму пуголовка.

Межі району визначаються наступними об'єктами:

Частина світу Сусідні адміністративно-територіальні одиниці Довжина спільного кордону, км Визначення межі
Північ, захід та південь Запорізький район, Запорізької області 23,5
  • Від перетину з віссю Верхньої Хортиці (Канцерівська балка) по балці Щавлева в західному напрямку, вздовж села Хортиця, до вулиці Істомна.
  • По вулиці Істомна від перехрестя з лінією електропередач високої напруги до перехрестя доріг вул. Істомна — Хортицьке шосе та автошляху Н23 — вул. Калнишевського;
  • Від вищезазначеного перехрестя доріг, на 1,4 кілометри на захід автошляхом Н23, затім перпендикулярно на південь до залізничної лінії Апостолове — Запоріжжя;
  • Від перехрестя із вищезазначеною залізничною гілкою, далі залізницею в східному напрямку, уздовж кордону земельного запасу (в межах Хортицького району) Долинської сільської ради (поряд з селами Бабурка та Новослобідка) до селища Мостозагін-7;
  • Вздовж півкілометрового узбережжя Старого Дніпра до річки Нижня Хортиця.
Північний схід Дніпровський район, міста Запоріжжя 2,0 Від балки Щавлева по осі річки Верхня Хортиця в східному напрямку до її витоку в Старий Дніпро
Схід Вознесенівський район, міста Запоріжжя 10,3 По осі річки Старий Дніпро в південно-східному напрямку від гирла річки Верхня Хортиця до насосної станції КП «Водоканал» (поряд з селом Нижня Хортиця, Розумівської сільської ради, Запорізького району, Запорізької області).
Південний схід Комунарський район, міста Запоріжжя 0,4 Уздовж річки Старий Дніпро

Історія[ред. | ред. код]

Історія регіону[ред. | ред. код]

Докладніше: Хортицький німецький район, Хортицький ґебіт, Запорізький район та Дніпровський район (Запоріжжя)

До середини 1970-х років в межах сучасного Хортицького району не було поселень, а самі угіддя під нинішніми забудовами житлового масиву в окремі періоди історії мали різне адміністративне підпорядкування. Перша згадка про регіон датується другою половиною XVIII століття. У 1772 році в Запорізькій Січі для охорони від ворога були виділені пости на кордоні, один з яких «при полковнику Іванові Бабурі і двох старшин та двісті осіб рядових козаків парокінних» стояв на правому березі Дніпра, навпроти острова Хортиці. Після ліквідації Запорізької Січі Іван Бабура (не путати з Іваном Бабуркою, мінським бурмістром, перша згадка про якого датується 1592 роком[1]) перейшов на службу в російську армію та в 1777 році отримав як рангову дачу 3882 десятини землі (приблизно 4241 га). З того часу балка, що охоплює крайню південну частину сучасного жилмасиву, стала називатися Бабурською. До цього вона називалася Середньо-Хортицькою (за назвою річки). А річка — Бабуркою (попередня назва Середньо-Хортицька)[2]. Ім'ям козака Бабури названа вулиця в Хортицькому районі — вулиця Козака Бабури, яка до 19 лютого 2016 року носила назву Жукова[3].

У 1803 році тут оселилися меноніти і заснували колонію Бурвальд (нім. Burgwald), яка називалася серед місцевого слов'яномовного населення Бабуркою[4][5].

Перші поселення[ред. | ред. код]

У 1960-х роках було прийняте рішення про побудову великого житлового району в екологічно чистому місці, вдалині від металургійних заводів. Сучасна забудова степу між селом Бабурка і Верхньою Хортицею розпочалася у 1969 році[6]. Архітекторами були Н. Булахов, С. Шестопал та ін. Спочатку житловий масив входив до складу Ленінського району (нині носить назву Дніпровський).

Хортицький район[ред. | ред. код]

19 січня 1995 року Верховною Радою України було ухвалене рішення про створення в Запоріжжі Хортицького району, шляхом його виділення з Ленінського району, а міська рада затвердила його межі[7].

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративний поділ Запоріжжя
після 2016-го року:
1. Олександрівський район
2. Заводський район
3. Комунарський район
4. Дніпровський район
5. Вознесенівський район
6. Хортицький район
7. Шевченківський район
ВознесенівськийДніпровськийЗаводськийКомунарськийОлександрівськийХортицькийШевченківський
Історичні місцевості, житлові масиви
та промислові зони Хортицького району:
1. 1-й Хортицький мікрорайон
2. 2-й Хортицький мікрорайон
3. 3-й Хортицький мікрорайон
4. 5-й Хортицький мікрорайон
5. 6-й Хортицький мікрорайон
6. 7-й Хортицький мікрорайон
7. 15-й Хортицький мікрорайон
8. 16-й Хортицький мікрорайон
9. 17-й Хортицький району
10. 18-й Хортицький мікрорайон
11. Промислова зона Хортицького району
12. Селище Мостозагін

Межі району:

Не зважаючи на назву району, острів Хортиця не входить до його складу. Найвища точка Запоріжжя — Лахтінський курган, який розташований в Хортицькому районі по вулиці Лахтінська та складає 105 метрів над рівнем моря.

Владні структури[ред. | ред. код]

16 січня 2023 року було усунуто голову Хортицького району Пшеничного Олександра Миколайовича і на його місце призначено нового керівника — депутата Запорізької міської ради Сергія Дергачова[8].

Населення[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності населення Хортицького району[10][11][12][13][14][15][16]  

На 1 травня 2012 році наявне населення району — 117 630 осіб, постійне населення — 117 871 особа[17].

На 1 січня 2016 року наявне населення району становить — 115,5 тис. осіб, постійне населення — 115,7 тис. осіб[18].

Коефіцієнт смертності у 2010 році склав 12,6 ‰, коефіцієнт народжуваності 8,6 ‰.

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[19]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 52 565 42,88 %
Російська 69 293 56,53 %
Інше 717 0,59 %
Разом 122 575 100,00 %

Промисловість[ред. | ред. код]

До промислового комплексу району входять 9 підприємств:

Парки відпочинку[ред. | ред. код]

У районі розташовані: парк Героїв Національної гвардії України (до 17 березня 2023 року — сквер Ювілейний)[20][21], парк Поколінь та 4 куточки відпочинку.

Громадський транспорт та зв'язок[ред. | ред. код]

Автотранспорт[ред. | ред. код]

Вулично-дорожня мережа району міста[ред. | ред. код]

На території району налічується 2 проспекти, 19 вулиць та 1 бульвар[22][23]. Частина з них названа на честь видатних історичних діячів України, інша — своїми назвами зобов'язані учасникам німецько-радянської війни. Загальна протяжність доріг загального користування протяжністю — 55,7 км.

Через територію району проходить дві стратегічні автомобільні траси, такі як:

Автобусне сполучення[ред. | ред. код]

Докладніше: Запорізький автобус

З Хортицьким районом існує пряме автобусне сполучення з центром міста, Бородінським та Осипенківським мікрорайонами. Курсують автобусні маршрути № 10, 36, 38, 39, 49, 55, 58, 66, 87, 92 та 96.

Тролейбусне сполучення[ред. | ред. код]

Докладніше: Запорізький тролейбус

До 1 вересня 2020 року Хортицький район був одним з двох районів міста (Шевченківським) єдиним без тролейбусного сполучення. Саме цього дня був відкритий новий тролейбусний маршрут № 2, який обслуговують тролейбуси Дніпро Т203 з опцією автономного ходу і сполучає з Бородінським мікрорайоном[29]. З 1 березня 2022 року тролейбусний маршрут № 2 тимчасово не працює, а тролейбуси Дніпро Т203 з опцією автономного ходу були перенаправлені на новий маршрут 4-й Південний мікрорайон — 2-й Шевченківський мікрорайон (з 12 вересня 2022 року маршрут скасований[30]).

У перспективі планується побудувати тролейбусну лінію, один з маршрутів буде внутрішнім у межах Хортицького району, до того ж через нові мостові шляхопроводи через Дніпро та Старий Дніпро, тролейбуси будуть прямувати через проспект Металургів на Павло-Кічкас, Південний і Космічний мікрорайони, і тоді майбутній тролейбусний парк № 3 «Правобережний» буде повністю обслуговувати всі маршрути Дніпровського та Хортицького району.

Транспортна проблема[ред. | ред. код]

Район з'єднаний із лівобережною частиною міста шляхопроводом через острів Хортиця (перший міст із правого берега до Хортиці, другий — з Хортиці на лівий берег Дніпра). Також існують зв'язки з кварталом Бомбей Придніпровського району та розташованим північніше селищем Верхня Хортиця, а від нього греблею Дніпровської ГЕС — з центром міста. У проєкті розбудови масиву передбачено зведення нових автомобільних мостів через обидва русла Дніпра, поряд з мостами Преображенського, однак станом на 1 січня 2016 року будівництво було фактично призупинено.

У межах національної програми «Велике будівництво», ініційованої Президентом України Володимиром Зеленським, у 2020 році будівництво запорізьких мостів було відновлено.

Державний Прапор України на вантовому мосту до Дня Незалежності, встановлений 22 серпня 2021 року

24 грудня 2020 року Президент України Володимир Зеленський відкрив першу чергу балкового мосту через річку Старий Дніпро з Хортицького району на острів Хортиця доя руху автотранспорту[31].

22 січня 2022 року, у День Соборності України, відкрита для проїзду автотранспорту верхова частина вантового мосту[32][33].

Перелік мостів Хортицького району
Правобережний міст Стрілецького
(діяв протягом 1931–1941 та 1943 років)
Перший міст Преображенського
(діє з 1952 — дотепер)
Ділянка недобудованого мостового переходу
через річку Новий Дніпро
(триває спорудження з 2004 — дотепер)

Залізничний транспорт[ред. | ред. код]

На південній околиці району проходить залізнична лінія Апостолове — Запоріжжя Запорізької дирекції Придніпровської залізниці, яка є частиною магістралі Кривий Ріг — Донбас (Кривий Ріг — Апостолове — Нікополь — Канцерівка — Запоріжжя II — Пологи — Комиш-Зоря — Волноваха).

Пасажиро- та вантажоперевезення залізницею обслуговують такі об'єкти:

Назва Тип транспортного вузлу Тип сполучення Кількість та тип платформ Кількість колій
Дніпробуд II Вантажно-пасажирська залізнична станція Пасажирські поїзди далекого сполучення
Приміські поїзди напрямку Нікополь — Запоріжжя 		1 бічна та 1 острівна 8
Платформа 166 км Пасажирський зупинний пункт Приміські поїзди напрямку Нікополь — Запоріжжя 2 бічні 2
Платформа 168 км Пасажирський зупинний пункт Приміські поїзди напрямку Нікополь — Запоріжжя 2 бічні 2

Проєкт метрополітену[ред. | ред. код]

Докладніше: Проєкт Запорізького метрополітену

В деяких проєктах перспективної побудови метрополітену Хортицький район внесено в зону будівництва однієї з ліній.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

У Хортицькому районі функціонує філіал вищого навчального закладу ІІІ-IV рівнів акредитації, 1 вищий навчальний заклад І-ІІ рівня акредитації, 1 навчально-виховний заклад системи профтехосвіти, 1 навчально-виховний заклад І-ІІ ступеню, 13 навчально-виховних закладів І-ІІІ ступеню, 1 центр допризовної підготовки, 1 навчально-виховний заклад інтернатного типу та 14 дошкільних навчальних закладів.

За даними Перепису 2001 року рівень освіти був такий:

Освіта Відсоток населення
Базова та повна вища освіта (бакалавр, спеціаліст, магістр) 16,4 %
Неповна вища освіта (молодший спеціаліст) 18,7 %
Базова та повна загальна середня освіта 39,4 %
Неповна загальна середня освіта 11,5 %
Початкова загальна середня освіта 9,3 %
Інша освіта 4,8 %

Культура[ред. | ред. код]

Релігія[ред. | ред. код]

У Хортицькому районі зареєстровано 7 парафій, з яких православні релігійні організації (2) богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії здійснюють в культових будівлях; 5 релігійних громад — малочисельні та релігійні потреби задовольняють на квартирах їх засновників.

Див. також[ред. | ред. код]

Райони Запоріжжя

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Тупиковъ Н. М. Бабурка // Тупиковъ Н. М. Словарь древне-русскихъ личныхъ собственныхъ имёнъ. — СПб.: Типографія Н. Н. Скороходова, 1903. — С. 90.
  2. ↑ Фоменко В. Г. — «Звідки ця назва?» [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] — Дніпропетровськ, «Промінь», 1969
  3. ↑ У Запоріжжі декомунізували понад 100 вулиць (Повний список) [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.], — zp.depo.ua
  4. ↑ Галина и Максим Остапенко. История нашей Хортицы. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 2 квітня 2016.
  5. ↑ Колонія Бурвальд. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 2 квітня 2016.
  6. ↑ «Yezhegodnik_BSE_1982», книга Ежегодник Большой советской энциклопедии (1982), стр. 187, издательство «Советская энциклопедия», ответственный — гл. ред. В. Г. Панов, Выпуск 26 , Москва, 1982
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 19.01.1995 № 10/95-вр «Про утворення Хортицького району в місті Запоріжжі» (укр.). Верховна Рада України.
  8. ↑ У Запоріжжі змінили голову Хортицького району: хто став новим керівником?. zabor.zp.ua. 16 січня 2023.
  9. ↑ Рішення Запорізької міської ради від 18.02.2011 №6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради та її виконавчих органів» (укр.). Запорізька міська рада. Архів оригіналу за 25.04.2016. Процитовано 05.04.2016.
  10. ↑ Чисельність населення м. Запоріжжя (PDF) (укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.03.2011. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2012. Процитовано 11 квітня 2016.
  11. ↑ Чисельність населення м. Запоріжжя (PDF) (укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.01.2012. Архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2016.
  12. ↑ Чисельність населення м. Запоріжжя (PDF) (укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.01.2013. Архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2016.
  13. ↑ Чисельність населення м. Запоріжжя (PDF) (укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.01.2014. Архів оригіналу (PDF) за 3 травня 2020. Процитовано 11 квітня 2016.
  14. ↑ Чисельність населення м. Запоріжжя (PDF) (укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.02.2015. Архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2016.
  15. ↑ Чисельність населення м. Запоріжжя (PDF) (укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. 01.11.2015. Архів оригіналу (PDF) за 13 лютого 2019. Процитовано 11 квітня 2016.
  16. ↑ Чисельність населення України (укр.). Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 11 квітня 2016.
  17. ↑ Головешко В. П. (20.06.2012). Чисельність населення м. Запоріжжя (PDF) (укр.). Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів оригіналу (PDF) за 04.08.2012. Процитовано 02.04.2016.
  18. ↑ Чисельність населення м. Запоріжжя станом на 1 січня 2016 року // ГУ статистики у Запорізькій області[недоступне посилання з травня 2019]
  19. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  20. ↑ На сесії міської ради було прийнято низку важливих рішень. Запорізька міська рада. 17 березня 2023.
  21. ↑ Як виглядає запорізький парк. zprz.city. 20 березня 2023.
  22. ↑ Вулиці Запоріжжя — дзеркало історії. Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека імені О. М. Горького. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 2 квітня 2016.
  23. ↑ Розпорядження голови Запорізької ОДА № 275 від 19 травня 2016 року "Щодо перейменування об"єктів топонімики міст та районів Запорізької області" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2016.
  24. ↑ Рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 18 «Про перейменування проспекту Радянського в місті Запоріжжі на проспект Інженера Преображенського» (укр.). Запорізька міська рада. Архів оригіналу за 14.04.2016. Процитовано 01.04.2016.
  25. ↑ а б в Розпорядження Запорізького міського голови від 20.02.2016 № 83 «Про виконання Закону України від 09.04.2015 № 317-VIII "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" щодо перейменування топонімів міського підпорядкування та демонтажу об'єктів монументального мистецтва міста Запоріжжя» (укр.). Запорізький міський голова. Архів оригіналу за 17.04.2016. Процитовано 01.04.2016.
  26. ↑ Рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 17 «Про перейменування вулиці Жукова в місті Запоріжжі на вулицю Козака Бабури» (укр.). Запорізька міська рада. Архів оригіналу за 14.04.2016. Процитовано 01.04.2016.
  27. ↑ Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.11.1988 № 388 (укр.). Запорізька міська рада. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  28. ↑ Рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 16 «Про перейменування вулиці Будьонного в місті Запоріжжі на вулицю Світлу» (укр.). Запорізька міська рада. Архів оригіналу за 17.04.2016. Процитовано 01.04.2016.
  29. ↑ У Запоріжжі запрацював новий тролейбусний маршрут № 2 // Запорізька міська рада. — 2020. — 1 вересня.
  30. ↑ Про роботу громадського транспорту 12 вересня 2022 року. zp.gov.ua. Процитовано 11 вересня 2022.
  31. ↑ Зеленський відкрив у Запоріжжі балковий міст через Дніпро. ukrinform.ua. Процитовано 24 грудня 2020.
  32. ↑ У мережі опублікували документ з датою відкриття проїзду вантовим мостом у Запоріжжі. 061.ua. Процитовано 12 січня 2022. (рос.)
  33. ↑ Володимир Зеленський відкрив вантовий міст у Запоріжжі. zp.gov.ua. Процитовано 22 січня 2022.
  34. ↑ Офіційне інтернет-представництво релігійної громади церкви Святого Миколая (УПЦ Київського патріархату) (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Райони:
Райони й місцевості Запоріжжя
Олександрівський район
Запоріжжя
Вознесенівський район
Дніпровський район
Заводський район
Комунарський район
Хортицький район
Шевченківський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хортицький_район&oldid=42297245