Горті Міклош
| Мі́клош Го́рті Horthy Miklós |
||
|---|---|---|
 |
||
|
4-ий Регент Угорського королівства
|
||
| Час на посаді: | ||
| 1 березня 1920 — 16 жовтня 1944 | ||
| Попередник | Кароль Гусар | |
| Наступник | Ференц Салаші | |
|
|
||
| Народився | 18 червня 1868 Кендереш, Австро-Угорщина |
|
| Помер | 9 лютого 1957 Ешторіл Португалія |
|
| Національність | Угорець | |
| Дружина | Маґдолна Пурґль | |
| Релігія | Католик | |
Мі́клош Го́рті (угор. Horthy Miklós; * 18 червня 1868, Кендереш — †9 лютого 1957, Ешторіл) — регент Королівства Угорщина (1920—1944 р.р.), контр-адмірал австро-угорського флоту (1918)
З 14 років навчався у Віденській морській академії, після її закінчення розпочав кар'єру морського офіцера.
1909—1914 — морський ад'ютант цісаря Франца-Йосифа I.
Під час Першої світової війни 1914—1918 брав участь у бойових діях, виявив себе здібним командиром.
14 травня 1917 р. командував австро-угорським флотом у битві при Отранто.
З травня 1917 — адмірал.
З січня 1918 р. — головнокомандувач австро-угорського флоту.
Після встановлення в Угорщині комуністичної диктатури Бели Куна у травні 1919 у м. Сегеді створив альтернативний уряд та організував за підтримки Франції Національну армію.
У середині листопада 1919 р. війська Хорті здобули Будапешт.
Січень 1920 — обраний членом угорського парламенту, який 1 січня проголосив Угорщину монархією. Хорті призначено регентом з фактично необмеженою владою при королі Карлі.
У 1920—1930 роках зовнішньополітичний курс Хорті був спрямований на зближення з Італією та Німеччиною.
15 березня 1939 р. за наказом Хорті угорські війська окупували Карпатську Україну.
З наближенням радянських військ до Будапешта намагався укласти сепаратний мир із державами антигітлерівської коаліції (подібно до того, як це зробили керівники Фінляндії та Румунії), але ці спроби були зірвані німцями, а самого Хорті усунули з посади. З 16 жовтня 1944 р. перебував у Берліні.
4 травня 1945 р. у Тіролі здався американським військам. Союзницьке командування не розглядало Хорті як військового злочинця і дозволило йому оселитися у Західній Європі. На запрошення португальського диктатора А.Салазара Хорті з родиною з 1949 р. оселився у м. Ешторілі (Португалія).
1956 року вийшли друком його мемуари.
Похований в м. Ешторілі (Португалія).
