Хосе Антоніо Паес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хосе Антоніо Паес
José Antonio Páez
Хосе Антоніо Паес
Прапор
3-й Президент Венесуели
13 січня 1830 — 20 січня 1835 року
Попередник: Симон Болівар
Наступник: Андрес Нарварте
Прапор
9-й Президент Венесуели
1 лютого 1839 — 28 січня 1843 року
Попередник: Карлос Сублетте
Наступник: Карлос Сублетте
Прапор
19-й Президент Венесуели
29 серпня 1861 — 15 червня 1863 року
Попередник: Педро Гуаль
Наступник: Хуан Крісостомо Фалькон
 
Народження: 13 червня 1790(1790-06-13)
Курпа, Португеса, Венесуела
Смерть: 6 травня 1873(1873-05-06) (82 роки)
Нью-Йорк, США
Дружина: Домінга Ортіс
Барбарита Ньєвес
 
Автограф: Автограф

Хосе Антоніо Паес (ісп. José Antonio Páez; 13 червня 1790 — 6 травня 1873) — герой боротьби Венесуели за незалежність; тричі займав пост президента країни.

Біографія[ред.ред. код]

Юнаком був пастухом, потім служив в армії та 1812 року вийшов у відставку у званні сержанта.

Коли виступ Болівара пожвавив венесуельських патріотів, Паес очолив пастухів Савани й 1813 року здобув першу перемогу поблизу Лас-Матас-Герреньяс. Невдовзі, внаслідок зради, Паес потрапив у полон, але його одразу ж викупили друзі.

З 1814 року розпочалась серія визначних битв з іспанцями, в яких Паес брав дієву участь під проводом Болівара. 1822 року він узяв штурмом Пуерто-Кабелло і став головнокомандувачем військових сил Венесуели та Колумбії. 1825 року його було звинувачено у зловживанні владою та усунуто від посади. Проте він організував спробу силового повернення до влади, в результаті якої став цивільним та військовим главою Венесуели й Колумбії.

1830 року він брав участь у процесі відокремлення Венесуели від Колумбії. Того ж року був обраний президентом Венесуели.

У 1839–1843 роках Паес вдруге очолив владу республіки.

1848 року Паес намагався через державний переворот знову захопити владу, але зазнав поразки, був заарештований та висланий з країни, після чого оселився в Нью-Йорку.

1858 року Паес знову став організатором заворушень у Венесуелі, в результаті чого отримав пост головнокомандувача Збройних сил, а 1861 року знову (втретє) був обраний президентом, проте вже не зміг відновити порядок у країні й відмовився від влади.

Паес написав свою автобіографію (Ramon Páez, Public life of José Antonio Páez, 1884; Michelena, Resumen de la vida militar y política del ciudadano esclarecido general José Antonio Páez, 1890).

Джерела[ред.ред. код]

  • Військова енциклопедія Ситіна. Частина 18.