Битва під Хотином (1673)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Битва під Хотином
Польсько-турецька війна 1672-1676
John III Sobieski in battle of Khotyn 1673.PNG
Ян Собеський під Хотином (художник Анджей Стех)
Дата: 11 листопада 1673 року
Місце: Хотин
Результат: перемога Речі Посполитої
Сторони
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svgРіч Посполита Osmanli-nisani.svg Османська імперія
Командувачі
POL COA Janina.svgЯн III Собеський, Михайло Казимир Радзивілл Хусейн-паша
Військові сили
30 тис. поляків і литвинів, 300 литовських татарів. 35 тис. турків, 120 гармат
Втрати
1,5 тисячі вціліло 5 тис. турків, решта убиті або полонені

Битва під Хотином сталася 11 листопада 1673 у ході польсько-турецької війни 1672-1676. З'єднане коронне і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розтрощило дощенту турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею (близько 35 тисяч чоловік), що укріпилася в колишньому польському таборі часів першої Хотинської битви в 1621 році.

Перед битвою[ред.ред. код]

Польсько-турецька війна, дії 1672 та 1673 років

Султану не вдалось зібрати військо до осені 1673 року. Через неможливість завершити похід до початку холодів зібрані війська отримали наказ перезимувати у таборах. Військо паші Сілістрії мало перебути зиму у таборі біля Хотинської фортеці. Польська армія, що нараховувала близько 30 тисяч солдатів під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського, форсувала Дністер і підійшла швидким маршем під Хотинську фортецю на початку листопада 1673 року. Фортеця була добре пристосована до оборони: розташована у вигині Дністра, із середньовічними мурами посиленими земляними шанцями, побудований на місці колишнього польського табору часів Хотинської війни за півстоліття до цієї облоги. Перші атаки на турецькі позиції відбулися 10 листопада, але вони були лише розвідкою боєм розташування супротивника. Головна битва відбулася наступного дня, коли Собеський вдарив на турків, змучених негодою та безсонням.

Битва[ред.ред. код]

Битва під Хотином 1673 року

Після того, як військо Собеського тривожило обложених нічною симуляцією атак, на світанку 11 листопада Собеський особисто повів військо в атаку у сніговій заметілі. Після залпу польських гармат піхота та спішені драгуни вдарили на вали турецького табору, збивши ворога з позицій та утворивши в шанцях проходи для атаки кінноти. У проломи на валах і шанцях ринула гусарія гетьмана Станіслава Яблоновського. Турки відповіли контратакою кінних сипахів, але не змогли вистояти удару важкоозброєної гусарії, і скоро битва розгорілася по всьому турецькому табору та у фортеці. У зв'язку з панікою, яка охопила турецьке військо, Хусейн-паша наказав відступати на іншій бік Дністра. Але єдиний міст у Хотині був пошкоджений вогнем польської артилерії і завалився під вагою втікачів. Лише кільком тисячам турків з усього 35-тисячного війська вдалося втекти до зайнятого турками Кам'янця.

Мапа битви

Решта турецької армії була вибита або потрапила у полон. Втрати військ Речі Посполитої були значно менші, при тому що в результаті було здобуто сильно укріплену фортецю (Хотинський замок здався 13 листопада) із великими запасами продовольства і військового реманенту.

Наслідки[ред.ред. код]

Хотинська битва закінчилася повною перемогою польсько-литовсько-руського війська, але це не призвело до перемоги у війні, і не призвело до оволодіння Кам'янцем. Але перемога підняла престиж Речі Посполитої в Європі, престиж гетьмана Яна Собеського, який отримав прізвисько «Хотинський лев», і допомогло йому у обранні на польський трон, адже на день битви у Львові помер король Михайло Корибут-Вишневецький.

Бібліографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]