Хоторнський ефект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Первісна орієнтація Хоторнського експерименту виходила з теорій наукового управління того часу. Група антропологів, до якої входив і Дж. Хоманс, Е. Мейо, Уорнер, Фріц Ротлісбергер, Вільям Діксон і інші, досліджували вплив об'єктивних факторів (освітлення, оплата, перерви) на продуктивність праці, в передмісті Чикаго, Хоторна (Hawthorne). Керівництво компанії Вестерн Електрікс (тоді там був телефонний завод) було перейнято ідеями Файоля та Тейлора про можливості наукового менеджменту, тому вченим надали повний доступ і створили всі умови для вивчення процесу виробництва.

На першій стадії експерименту вчені виявили, що поліпшення умов освітлення різко збільшує продуктивність праці, так і погіршення умов освітлення також призвело до поліпшення продуктивності праці! На другій стадії дослідження учені виявили, що з плином часу продуктивність поверталася на колишній рівень, причому починали грати роль вже не чинники фізичного середовища, але соціальної, тобто орієнтація на групові норми (наприклад, не робити більше ніж може зробити сусід по конвейеру тощо). У підсумку, початковий ріст продуктивності праці пояснили також соціальними факторами: інтересом до процесу роботи і працівників з боку керівництва.

Відкритий в ході Хоторнських досліджень, Хоторнський ефект полягав в тому, що соціально-психологічні фактори роблять на продуктивність праці сильніший вплив, ніж фізичні, за умови, що сама організація робіт уже досить ефективна.

Хотторнскі дослідження стали відправною точкою методологічної революції в дослідженні роботи, методу квазіексперімент в цілому, послужили початком «школи людських відносин» в менеджменті.

Див. також[ред.ред. код]


Бізнес Це незавершена стаття про бізнес.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.