Хоцьківська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хоцьківська волость
Центр Хоцьки
Площа 26 730 (1885)
Населення 9851 осіб (1885)
Густота 33.7 осіб / км²

Хоцьківська волость — адміністративно-територіальна одиниця Переяславського повіту Полтавської губернії з центром у селі Хоцьки.

Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень, 22 сільських громад. Населення — 9851 особа (4754 чоловічої статі та 5097 — жіночої), 1781 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 10414 7583
Приватної власності 15444 4965
Казенної власності 555
Іншої власності 317 166
Загалом 24640 12714

Найбільші поселення волості:

  • Хоцьки — колишнє державне та власницьке село при ставкові Сенищ за 22 верст від повітового міста, 1930 осіб, 391 двір, православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, поштова станція, постоялий двір, 8 постоялих будинки, 6 лавок, 32 вітряних млини, 4 ярмарки на рік. За 3 версти — винокурний завод. За 6 верст — лісова пристань.
  • Войниці — колишнє державне та власницьке село Лукашівка, 1418 осіб, 261 двори, православна церква, постоялий будинок, 39 вітряних млинів.
  • Комарівка — колишнє державне село при затоці Дніпро Великий Уступ, 366 осіб, 243 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 2 вітряних млини.
  • Лецьки — колишнє державне та власницьке село при річці Лукашівка, 1180 осіб, 234 двори, православна церква, 37 вітряних млинів.
  • Пологи-Яненки — колишнє власницьке село при річці Чирка, 2570 осіб, 487 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 2 лавки та 37 вітряних млинів.
  • Циблі — колишнє державне та власницьке село при річці Циблі, 1520 осіб, 310 дворів, православна церква, постоялий будинок та 25 вітряних млинів.

Старшинами волості були:

  • 1900 року — унтер-офіцер Трохим Васильович Тимченко[2];
  • 1903 року — козак Григорій Тихонович Карнаух[3];
  • 1904 року — козак Михайло Андрійович Баран[4];
  • 19061907 роках — селянин Семен Романович Клименко[5],[6];
  • 19131916 роках — Йосип Іванович Бузницький[7],[8],[9].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь и Справочная книжка Полтавской губерніи на 1903 годъ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1903
  4. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
  5. рос. дореф. Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ. 1906
  6. рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
  7. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
  8. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
  9. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1916 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1916