Храмова гора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 31°46′41″ пн. ш. 35°14′09″ сх. д. / 31.777972° пн. ш. 35.235806° сх. д. / 31.777972; 35.235806

Храмова гора
івр. הר הבית
Храмова гора, вид з південного сходу
Храмова гора, вид з південного сходу
Висота 743 м

Храмова гора (івр. הַר הַבַּיִת‎,Хар а-Баіт, араб. الحرم القدسي الشريف‎, аль-Харам аль-Кудс аш -Шаріф — «благородне святилище») — пагорб над Кедронська долиною у південно-східній частині старого міста Єрусалима. Являє собою обнесену високими стінами прямокутну площу, що виділяється над іншими частинами Старого міста. Раніше тут стояв Єрусалимський Храм. Зараз на ній розташовані мусульманські святині — Мечеть Аль-Акса ( далека мечеть) і Ма́сджид Ку́ббат ас-Са́хра (відома також як Купол Скелі, побудовані Абд аль-Маліком у 691 році. Храмова гора є священним місцем для юдаїзму та ісламу.

Історія[ред.ред. код]

Юдеїв, християн та мусульман поєднують з Храмовою горою багато релігійних подій та традицій. За переданнями Талмуда з цього місця Бог взяв землю для створення Адама. На цьому місці Адам, пізніше Каїн і Авель, Мелхіседек і Ной приносили свої жертви. Храмова гора традиційно ототожнюється з місцевістю Моріа — так називається земля на якій стоїть Храмова гора і на якій Авраам випробовуваний Господем мав принести у жертву свого сина Ісака (1 М. 22:1-2). У юдейській, християнській і мусульманській традиціях це те саме місце. На Храмовій горі цар Давид викупив за п'ятдесять шеклів тік в якогось Аравни (євусеянина) (2 Сам. 24:18-25) і спорудив жертовник Богу Ізраїлю, а його син і спадкоємець престолу — Соломон побудував там Перший Храм у X столітті до н. е (957 р. до н. е[1] — освячений 951 до н. е.[2]). У 586 році до н. е. Перший Храм був зруйнований Навуходоносором. Після повернення євреїв в Єрусалим з вавилонського полону у 515 році до н. е. був побудований Другий Храм. Цар Ірод під час розпочатої ним реконструкції Храму у 22 році до н. е. збільшив площу Храмової гори, звівши навколо неї потужну підпірну стіну і засипав землею проміжок між стіною і пагорбом. Реконструкція тривала і спадкоємцями Ірода — Агріппою I і Агріппою II аж до Юдейської війни 67 року н. е. Храм Ірода проіснував до 70 року н. е., коли був зруйнований римлянами під проводом Тита. Після цього римляни будують на Храмовій Горі Храм Юпітера і дещо пізніше там було побудовано християнську церкву. Після захоплення арабами Палестини у 638 році на Храмовій Горі вони побудували свої храми.
У ісламі Храмова Гора є третім за значенням місцем після Мекки і Медіни. Сюди здійснив пророк Мухаммед свою нічну поїздку з Заповідної у Найвіддаленішу мечеть (мечеть аль-Акса)(сура 17. вірш 1).

Новітня історія[ред.ред. код]

У періоди правління Палестиною арабів, османів і британців, євреї не допускалися на Храмову гору. Британська мандатна адміністрація ввела спеціальний орган по опіці над святими місцями ісламу на Храмовій горі — ВАКФ, чи Ісламська рада (Muslim Council), орган який отримав фактичну владу над усією територією Храмової гори. Після закінчення Війни за незалежність Ізраїлю у 1948 році, Храмова гора разом з усім Східним Єрусалимом перейшла під контроль Йорданії. До 1967 року євреї не допускалися не тільки на Храмову гору, але й до Стіни Плачу. Під час Шестиденної війни, в ході боїв за Єрусалим, ізраїльські десантники встановили контроль над Храмовою горою. Однак незабаром, за наказом міністра оборони Моше Даяна, ізраїльський прапор було спущено, і повноваження Ісламської ради щодо Храмової гори знову були офіційно підтверджені. З 1967 року на Храмову гору був відкритий доступ усім бажаючим у відведені дні й години. Сьогодні на Храмовій горі розташовані дві ісламські святині, присвячені цій події — мечеть аль-Акса, що означає найдальша, та Купол Скелі, зведений над Каменем заснування, з якого Магомет здійнявся в небо[3].

Панорама[ред.ред. код]

Вид на Храмову Гору з Оливкової гори
Вид на Храмову Гору з Оливкової гори

Примітки[ред.ред. код]

  1. Erwin Reidinger: : «The Temple Mount Platform in Jerusalem from Solomon to Herod: An Archaeological Re-Examination.» У: Assaph, Studies in Art History, Volume 9, Tel Aviv 2004, 1-64. ISSN 0333-6476(англ.)
  2. Erwin Reidinger: «Der Tempel in Jerusalem: Datierung nach der Sonne.» У: Biblische Notizen, Aktuelle Beiträge zur Exegese der Bibel und Ihrer Welt. Neue Folge, Heft n.128, Salzburg 2006, 81-104 (Summary 102,103). ISSN 0178-2967(нім.)
  3. «The Early Arab Period – 638–1099». Jerusalem: Life Throughout the Ages in a Holy City. Bar-Ilan University Ingeborg Rennert Center for Jerusalem Studies. March 1997. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2007-04-24. 

Посилання[ред.ред. код]


Єврейська історія Це незавершена стаття з єврейської історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Юдаїзм Це незавершена стаття про юдаїзм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.