Храм Ґарні
| Храм | |
   Храм Ґарні (Вірменія)
|
|
| Країна |  Вірменія |
| Місто | село Ґарні |
| Марз | Котайк |
| Конфесія | язичництво |
| Архітектурний стиль | еллінізм |
| Засновник | Аргішті I |
| Перша згадка | 2166 до н.е. |
| Дата заснування | 781 до н.е. |
| Статус | діючий |
Ґарні (вірм. Գառնի, [gařní]) — одна з найвідоміших старовинних фортець Вірменії. Ще з ранньої бронзової доби, оцінюючи цю природню неприступну скелясту височинь на правому березі річки Азат, людина жила і будувала тут. В Ґарні знайдені останки типової для ранньої бронзової доби циклопичної кріпосної стіни, круглі житла та робочі інструменти. Вірменські літописці будівництво фортеці Ґарні пов'язують з правнуком прародителя вірменського народу — Хайка — Гегамом, що, збудувавши фортецю, назвав її на честь свого онука — Ґарніка. В одному літописі XIV століття, який дійшов до нас, рік заснування фортеці вказаний 2166 р. до Р. Х. Однак перші достовірні відомості ми дізнаємося зі знайденої у 1963 р. поблизу храму урартського клинопису на стелі-вішапакарі (камінь дракона), зробленої царем Урарту Аргішті I (781-760 рр. до н. е.). В ньому розповідається:
Халдовою величчю Аргішті каже: завоював я країну Гіарніані країну правителя Сілуні. З ворожих гір коли я повернувся, чоловіків та жінок я викрав.
З цього клинопису стає зрозуміло, що країна та фортеця «Гіарніані» існували ще у доурартський період. Про це свідчить також і стела-вішапакар, на якому зроблений напис. Ці стели були пов'язані з культом води, розповсюдженим на території Гегамських гір в доурартський період. Зараз цю стелу можна побачити справа від храму, знизу, на невеликому майданчику. Наступні достовірні відомості про Ґарні пише римський історик I століття Корнелій Тацит, який описує, як у 51 р. в боротьбі за вірменський престол син царя Іберії Фарасмана — Радоміст, не зумів взяти фортецю Ґарні, викликає на переговори переховуючогося свого дядька — вірменського царя Мітрідата, наперед поклявшись не вбивати його ані мечем, ані отрутою. Однак душить його під килимами біля входу у фортецю. З цієї історії стає відомо, що вже у I столітті від Р. Х. Ґарні був неприступною фортецею.
У 59 р. під час походу на Вірменію, Корбулон разом зі столицею Арташатом зруйнував також літню резиденцію вірменських царів — фортецю Ґарні. У 76 р. фортецю перебудував засновник вірменської лінії царської династії Аршакидів Тірідат I (63-68). Про це свідчить знайдений у 1945 р. відомим вірменським живописцем М. Сарьяном камінь з написом давньогрецькою мовою. Вже у IV столітті Ґарні згадується як село — резиденція єпископа, а в іноземних літописцях пізнішого періоду — як місто.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Храм Ґарні |
- Опис храму в Ґарні(рос.)
