Хрестовський острів (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 59°58′18″ пн. ш. 30°15′33″ сх. д. / 59.97167° пн. ш. 30.25917° сх. д. / 59.97167; 30.25917

Хрестовський острів
Фрунзенсько-Приморська лінія

Metro SPB Line5 Krestovsky.jpg
Загальні дані
Тип колонна-стінова трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 49 м
Проектна назва Парк культури
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Дата відкриття 3 вересня 1999
Архітектор(и) Е. М. Рапопорт (рос.), Г. А. Васильев (рос.)
Виходи до Морський проспект, Рюхина вулиця
Код станції КО
Фрунзенсько-Приморська лінія
Комендантський проспект
Старе Село
Хрестовський острів
Чкалівська
Спортивна
Адміралтейська
СЗГ до МПЛ
Садова
СЗГ до ПбЛ
Звенигородська
Обвідний канал
Волковська
Бухарестська
Міжнародна

Хрестовський острів (рос. Крестовский остров) — станція Фрунзенсько-Приморської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Чкалівська» і «Старе Село».

До введення в експлуатацію ділянки «Достоєвська» - «Спаська» 7 березня 2009 входила до складу Правобережної лінії.

Станція відкрита 3 вересня 1999, на кілька місяців пізніше початку руху поїздів на ділянці «Чкалівська» - «Стара Село» , у зв'язку із затримками будівництва наземного павільйону. До відкриття станції потяги проходили її транзитом.

Названа по розташуванню на однойменному острові і в однойменному історичному районі.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — колонна-стінова трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 49 м).

Колони повністю споруджені із залізобетону, через це вони масивніші. Ряди колон перонного залу перериваються короткими стінками. Вихід у місто здійснюється тристрічковим похилим ходом, що починається з північного торця станції.

Вестибюль[ред.ред. код]

В архітектурі наземного вестибюля вдало поєднуються сучасний засклений з усіх боків павільйон з класичною оправою з низької аркади доричного ордера, виконаної в камені. Він вдало поєднується з оточуючим його зеленню Хрестовського острова. Вестибюль не має головного фасаду. Вперше в практиці Санкт-Петербурга підземна станція і її надземний вестибюль були вирішені як тематично єдине і архітектурно пов'язане ціле.

Саму станцію планувалося зробити «сезонною» — тобто вона б працювала тільки влітку під час великих спортивних подій, чого не сталося.

Вихід у місто на Морський проспект, вулицю Рюхина, до Приморського парку Перемоги, ЦПКіВ імені С. М. Кірова, стадіону імені С. М. Кірова.

Оздоблення[ред.ред. код]

Колійні стіни оздоблені травертином, арки, колони і простінки — вапняком. Тринавний підземний простір станції має традиційну доричну ордерну систему, стилізовану, укрупнену об'ємно. Торцева стіна вперше в Росії оздоблена дзеркалами, що візуально подовжує перон. Також вперше використовується римське позначення дати відкриття на фризі фронтону, відокремленого від арки в торці. Підлога з полірованого граніту оздоблена темно-червоними квадратами на сірому тлі. Застосовано закарнізне освітлення станції.

На момент відкриття в простінках було 12 оштукатурених круглих вікон, що призначалися для мозаїк, які через нестачу фінансування вдалося встановити лише у 2001 році. На них алегорично у вигляді міфічних персонажів зображені річки: Нева, Мийка, Фонтанка, Мала Нева, Мала Невка та Середня Невка (одна мозаїка), Велика Невка — (в центральному тунелі) і острови: Аптекарський, Петровський, Кам'яний, Висіильєвський, Єлагін, Заячий — (в колійних).

У 2009 році на станції було запроваджено новий інформаційний простір, були демонтовані назви станції з колійних стін.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]