Хрещатик (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°21′26″ пн. ш. 30°26′23″ сх. д. / 50.3574250° пн. ш. 30.4398722° сх. д. / 50.3574250; 30.4398722

Хрещатик
Святошинсько-Броварська лінія
Khreschatyk metro station Kiev 2010 01.jpg
Загальні дані
Тип пілонна, глибокого закладення
Платформи
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) острівна
Форма платформ(и) пряма
Довжина платформ(и) 100,0 м
Ширина платформ(и) 19,7 м
Будівництво
Дата відкриття 6 листопада 1960 року
Архітектор(и) А. В. Добровольський, М. С. Коломієць, В. Д. Єлізаров, Г. І. Гранаткін, І. Л. Масленков, С. Й. Крушинський, Ю. В. Кисличенко
за участю Ф. М. Заремби та Н. М. Щукіної
Архітектор(и) вестибюлів Вестибюль № 1 на Хрещатику:
А. В. Добровольський,
В. Д. Єлізаров,
І. Л. Масленков
Вестибюль № 2 на Інститутській:
І. Л. Масленков,
Ю. Б. Тягно
Художник(и) О. А. Грудзинська[1], Н. І. Федорова (художник-технолог)
Станція споруджена Київметробуд
Транспорт
Пересадка на Kiev Metro Line 2.svg «Майдан Незалежності»
Район міста Печерський
Виходи до Ескалатор вул. Хрещатик,
вул. Інститутська,
вул. Архітектора Городецького
Наземний транспорт А 24 (будні)
Інше
Час відкриття 05:37
Час закриття 00:12
Код станції 120
Святошинсько-Броварська лінія
ТЧ «Новобіличі»
Новобіличі  +зал
ПК068+75 Академмістечко
ПК054+15 Житомирська
ПК036+15 Святошин  +зал
ПК026+50 Нивки
Гаванський шляхопровід
ПК016+03 Берестейська  +зал
ПК5+65 Шулявська
ПК17+63 Політехнічний інститут  +шв. трам
ПК38+54 Вокзальна  +M   +зал   +зал   +шв. трам
ПК49+11 Університет
ПК57+92 Театральна  +M
ПК65+19 Хрещатик  +M
Службова гілка до Майдану Незалежності
Службова гілка до Кловської
ПК81+45 Арсенальна
ПК91+00 Дніпро
Міст Метро через р. Дніпро
ПК105+00 Гідропарк
Русанівський метроміст
ПК121+09 Лівобережна   +M  +зал
Шляхопровід над залізницею
ТЧ-1 «Дарниця»
ПК132+38 Дарниця
ПК145+66 Чернігівська
ПК157+65 Лісова

«Хреща́тик» — станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Театральна» і «Арсенальна». Відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва. Назва — від центральної вулиці Києва. Пасажиропотік — 17,8 тис. осіб/добу[2].

Є частиною пересадкового вузла між Святошинсько-Броварською і Куренівсько-Червоноармійською лініями.

До станційних колій зі східного боку станції підходить службова з’єднувальна гілка від Куренівсько-Червоноармійської та Сирецько-Печерської ліній

З 1986 року станція має статус «пам'ятка архітектури місцевого значення», охоронний номер 169[3][4].

Конструкція[ред.ред. код]

Станція глибокого закладення. Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції сполучені між собою чередою проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал має два виходи. Західний вихід, відкритий 1960 року одночасно зі станцією, сполучений ескалаторним тунелем з тристрічковим одномаршевим ескалатором з наземним вестибюлем на вулиці Хрещатик. Побудований 1965 року східний ескалаторний нахил, обладнаний тристрічковим одномаршевим ескалатором, сполучаєься з проміжним вестибюлем, який розгалужується на 2 виходи: до вестибюля на вулиці Архітектора Городецького і до ескалаторного тунелю з тристрічковим одномаршевим ескалатором до наземного вестибюля на Інститутській вулиці.

Архітектура[ред.ред. код]

Із огляду на те, що «Хрещатик» — центральна станція міста, автори звернулися до джерел українського мистецтва. Мармурові пілони з яскравими вставками з майоліки передають національний колорит. У стилі того часу, а нині трохи смішними, виглядають карнизи поверх пілонів з зображенням соняшника та кукурудзи. В 1980-ті роки кахельне облицювання колійних стін станції було замінено мармуровим.

Вестибюлі[ред.ред. код]

Станція має три наземних вестибюлі. Перший вмонтований у будинок № 19-А по вулиці Хрещатик, другий (архітектори І. Л. Масленков, Ю. Б. Тягно) розташований по Інститутській вулиці, 6 , а третій улаштовано у будинок № 13 по вулиці Архітектора Городецького.

Поруч із вестибюлем по вулиці Хрещатик розташовані Центральний універмаг і Київська міська рада. Біля вестибюля по вулиці Архітектора Городецького розташовані Пасаж, Український театр ім. Івана Франка, поруч із яким є сходи, які ведуть до адміністрації Президента України і будинку з химерами. Вестибюль по Інститутській вулиці розташований поруч із готелем «Україна», Міжнародним центром культури «Жовтневий палац», Національним банком України, торгівельним центром «Глобус» на майдані Незалежності.

Пересадки[ред.ред. код]

У залі станції розташовані шість проходів зі сходами, якими можна перейти до станції «Майдан Незалежності».

Три проходи (над платформою в бік станції «Театральна») з'єднані з ескалаторним тунелем з чотирьохстрічковими одномаршевими ескалаторами. Цей перехід в години пік працює лише у одному напрямку — зі станції «Майдан Незалежності» на «Хрещатик», в інший час — у двосторонньому режимі.

Ще три проходи (над платформою в бік станції «Арсенальна») з'єднані з пішохідним тунелем, перехід яким здійснюється у напрямку з «Хрещатика» на «Майдан Незалежності». Другий перехід був побудований 1986 року на додаток до першого, що не справлявся з пасажиропотоком. Біля входів на пересадку розміщені об'яви, які вказують час їх роботи, а також світлові (червоний/зелений) покажчики.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Станція за роки існування зазнала чимало реконструкцій та перебудов. 6 листопада 1960 року[5] її було відкрито з одним виходом у бік вулиці Хрещатик. На стіні у східному торці центрального залу розташовувався барельєф із зображенням герба УРСР[6].

Другий ескалаторний нахил з виходом у бік Інститутської вулиці розпочали будувати влітку 1960 року[7], а відкрили його 4 вересня 1965 року[8]. При цьому центральний зал станції подовжили на 40 метрів[9].

Наприкінці травня 1970 року[10] було відкрито третій вихід зі станції — із проміжного вестибюля другого ескалаторного нахилу на вулицю Архітектора Городецького.

У 1976 році архітектура станції зазнала чергової зміни — над платформою другої колії був побудований перехід на Куренівсько-Червоноармійську лінію, якій був відкритий 17 грудня 1976 року[11]. При цьому на станції було розкрито два пройоми між пілонами[12] для проходу пасажірів. 3 грудня 1986 року[13] був побудований другий перехід на Куренівсько-Червоноармійську лінію — тепер над платформою першої колії.

Наприкінці 1980-х років було проведено заміну облицювання колійних стін — кахельну плитку було замінено мармуром.

Зображення[ред.ред. код]

Режим роботи[ред.ред. код]

Відправлення першого поїзда в напрямку:

Відправлення останнього поїзда в напрямку:

Розклад відправлення поїздів у вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чубенко Марина. На Крещатике поселили веселых кабанчиков: [«Сегодня» нашла мастеров, творения которых украсили столичную подземку] // «Сегодня». — № 39 (2875). — 2008. — 19 февраля. — С. 10. (рос.)
  2. Пасажиропотік по станціям Київського метрополітену за 2011 рік.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.
  4. Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві.)
  5. Метро відкрито! [В останню годину!] // «Вечірній Київ». — 1960. — 6 листопада.
  6. Станція «Хрещатик», 1960 рік // Фото Яіцького І. М. — ЦДАКФФД ім. Г. Пшеничного. — Київ.
  7. Другий вхід до станції «Хрещатик». [Нове на будівництві метрополітену] // «Вечірній Київ». — 1960. — 28 червня
  8. Стефанович Ф. Свято метробудівців. [Вчора о 12:00 було відкрито другий вихід зі станції метро «Хрещатик»] // «Київська правда». — 1965. — 5 вересня.
  9. Мойсеєв М. Восьмі ворота метро // «Вечірній Київ». — 1965. — 4 вересня.
  10. Білоус В. Мчать голубі експреси: [Декілька днів тому було здано в експлуатацію третій вихід зі станції метро «Хрещатик»] // «Вечірній Київ». — 1970. — 1 червня.
  11. Позняк П. До Червоної площі — експресами метро! // «Вечірній Київ». — 1976. — 17 грудня.
  12. Свириденко Л. Третя зміна: [Будується пересадочний вузол між станціями «Хрещатик» і «Площа Калініна»] // «Вечірній Київ». — 1976. — 29 жовтня.
  13. Метро діє, розширюється: [Вчора відкрито другий пересадочний вузол між станціями метро «Хрещатик» і «Площа Жовтневої революції»] // «Вечірній Київ». — 1986. — 4 грудня.

Посилання[ред.ред. код]


Лінії Київського метрополітену
.1.  Святошинсько-Броварська  .2.  Куренівсько-Червоноармійська  .3.  Сирецько-Печерська  .4.  Подільсько-Вигурівська  .5.  Лівобережна  .6.  Вишгородсько-Дарницька