Хрещений батько (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хрещений батько
The Godfather
The-godfather-p1-ukr.jpg

Режисер Френсіс Форд Коппола
Продюсер Альберт С. Рудді
Сценарист Маріо П'юзо
Френсіс Форд Коппола
У головних
ролях
Марлон Брандо
Аль Пачіно
Джеймс Каан
Роберт Дювалл
Талія Шайр
Джон Казале
Даян Кітон
Композитор Ніно Рота
Кінокомпанія Paramount Pictures
Тривалість  175 хв.
Країна  США
Рік  1972
IMDb ID 0068646
Кошторис  6 млн. $

«Хрещений батько» (The Godfather) — гангстерська драма 1972 року режисера Френсіса Форда Кополи. Екранізація однойменного роману Маріо П'юзо.

Сюжет[ред.ред. код]

« Я зроблю йому пропозицію, від якої він не зможе відмовитись. (Віто Корлеоне)  »

Кримінальна драма, що оповідає про нью-йоркську сицилійську мафіозну сім'ю Корлеоне. Глава сім'ї, Дон Віто Корлеоне, видає заміж свою дочку. В цей час з Другої світової війни повертається його улюблений син Майкл. Майкл, герой війни, гордість сім'ї, не висловлює бажання зайнятися жорстоким сімейним бізнесом. Дон Корлеоне веде справи по старих правилах, але настають інші часи, і з'являються люди, що бажають змінити порядки. На Дона Корлеоне здійснюється замах. Благополуччя і навіть виживання самої сім'ї поставлене під загрозу. Майклу доводиться втрутитися…

Творці фільму[ред.ред. код]

Режисер[ред.ред. код]

Френсіс Форд Коппола

Автори сценарію[ред.ред. код]

Маріо П'юзо — автор роману та сценарію
Френсіс Форд Коппола — автор сценарію

Продюсери[ред.ред. код]

Альберт С. Рудді / Albert S. Ruddy .. — продюсер
Грей Фредеріксон / Gray Frederickson .. — асоційований продюсер

Актори та персонажі[ред.ред. код]

Марлон Брандо — дон Віто Корлеоне
Аль Пачіно — Майкл Корлеоне
Джеймс Каан / James Caan .. — Сонні Корлеоне
Річард Кастелано / Richard Castellano .. — Пітер Клеменца
Роберт Дювалл / Robert Duvall .. — Том Хаген
Стерлінг Гайден / Sterling Hayden .. — капітан МакКласкі
Джон Марлі / John Marley .. — Джек Волтц
Річард Конте / Richard Conte .. — дон Еміліо Бразіні
Ел Латтієрі / Al Lettieri .. — Вірджид «Турок» Солоццо
Даян Кітон/ Diane Keaton .. — Кей Адамс
Ейб Вігола / Abe Vigoda .. — Сол Тессіо
Талія Шайр/ .. — Конні Корлеоне
Джанні Руссо / Gianni Russo .. — Карло Ріцци
Джон Казале / John Cazale .. — Фредо Корлеоне
Руді Бонд / Rudy Bond .. дон Кармайн Канео
Ел Мартіно / Al Martino .. — Джонні Фонтейн
Моргана Кінг / Morgana King .. — Кармела Корлеоне
Ленні Монтана / Lenny Montana .. — Люка Бразі

Композитор[ред.ред. код]

Ніно Рота / Nino Rota

Оператор[ред.ред. код]

Гордон Вілліс / Gordon Willis

Нагороди[ред.ред. код]

Фільм отримав три премії «Оскар» (премію за найкращий фільм, найкращий сценарій, найкращу чоловічу роль — Марлон Брандо)

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • За словами Маріо Пьюзо, персонаж Джонні Фонтейна не був заснований на факті з біографії Френка Сінатри, за чутками отримав роль у фільмі Фреда Ціннеманна «Відтепер і навіки» («From Here to Eternity») внаслідок тиску на продюсера картини з боку мафії. Але згодом це стало стереотипом, який неодноразово спростовувався біографами Френка Сінатри.
  • Продюсери всіма силами намагалися змусити Френсіса Форда Копполу звільнити Пачіно зі зйомок «Хрещеного батька». Переглядаючи відзнятий матеріал, вони постійно задавали режисерові одне і те ж питання: «Коли ж він, нарешті, почне ГРАТИ?» Тільки побачивши сцену, в якій Майкл Корлеоне вбиває Солоццо і капітана поліції, вони зрозуміли геніальну режисерську прозорливість Копполи.
  • Місце режисера фільму було спочатку запропоновано Серджіо Леоне, але той відмовився. Згодом Леоне жалкував про своє рішення і в якості своєрідного реваншу зняв у 1984 році такий же масштабний фільм «Одного разу в Америці».
  • Кінокомпанія Paramount Pictures до початку зйомок хотіла відібрати проект у Копполи і передати його режисеру Елії Казану, але Брандо сказав, що теж піде, якщо звільнять Копполу.
  • На різні ролі у фільмі розглядалася неймовірну кількість зірок першої величини: Уоррен Бітті, Ален Делон, Берт Рейнольдс, Роберт Редфорд, Дастін Хоффман, Джек Ніколсон, Лоуренс Олів'є та інші. Але Коппола відкинув всі ці кандидатури.
  • За деякими відомостями, на роль Віто Корлеоне також претендував Френк Сінатра.
  • Під час зйомок Брандо носив спеціальну капу, щоб його щелепа виглядала як щелепа бульдога.
  • Маріо П'юзо, при написанні образу Віто Карлеоне, використовував образ Карло Гамбіно.
  • Аль Пачіно назвав роль Майкла Корлеоне найскладнішою у своїй кар'єрі.
  • Актор Ленні Монтана, який грав Луку Бразі, так тремтів при вигляді Марлона Брандо, що постійно плутав текст. Копполі сподобалася така натуральна нервозність, і він вставив у фільм сцену прямо зі спутаним текстом.
  • Всього у фільмі показано 18 трупів, включаючи коня.
  • Слово «Коппола» (італ. coppola) позначає традиційний сицилійський капелюх, такі капелюхи можна побачити в деяких «італійських» сценах фільму. А Корлеоне (італ. Corleone) — це назва гірського сицилійського села, що багато років служило притулком для мафіозі.
  • Марлон Брандо відмовився від присудженого йому «Оскара». На церемонії вручення він відправив на сцену замість себе Сашин Легке Перо, представницю індіанського племені апачі, яка теж не прийняла премію. Таким чином актор хотів висловити протест проти дискримінації корінного населення Америки[1].
  • Апельсини є символом смерті в картині: через деякий час після їх появи у кадрі хтось гине.
  • У сицилійських сценах першого і третього «Хресних батьків» невелику роль зіграв Франко Чітта — постійний актор П'єра Паоло Пазоліні (відомий, перш за все, завдяки головній ролі в драмі «Цар Едіп»).
  • Фільм займає перше місце в списку серед 10-и найкращих гангстерських фільмів за версією AFI і друге місце у загальному списку найкращих американських фільмів за версією AFI 2007 року.
  • Єдиний випадок в історії, коли Оскар за «Найкращий фільм» отримали який-небудь фільм і його продовження — це «Хрещений батько» і «Хрещений батько 2». «Хрещений батько 3» також був у цій номінації, але премію не отримав.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. «Найвідвертіші і безглузді епізоди «Оскара»». Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2009-03-19. 

Див. також[ред.ред. код]