Хроміт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хроміт
ChromiteUSGOV.jpg
дрібнокристалічний агрегат хроміту
Загальні відомості
Клас мінералу оксиди
Генезис магматичний
Хімічна формула (Fe, Mg)Cr2O4
Ідентифікація
Колір чорний, коричнево-чорний
Спайність відсутня
Злам раковистий
Твердість за шкалою Мооса 5,5
Блиск напівметалевий
Прозорість напівпрозорий до непрозорого
Колір риски темно-коричневий
Інші властивості
Магнетизм слабомагнітний
Chromite - USGS Mineral Specimens 299.jpg
Chromite - USGS Mineral Specimens 291.jpg

Хромі́т, хромистий залізняк — мінерал, що складається з заліза, хрому і кисню; єдина руда для одержання хрому.

Історія назви[ред.ред. код]

Вперше знайдений на річці Вязьма на Уралі. Хроміт вперше описаний у 1797 році Луї Вокленом, який назвав мінерал за основним його компонентом — хімічним елеметом хромом[1].

Загальний опис[ред.ред. код]

Мінерал класу оксидів і гідрооксидів координаційної будови, групи шпінелі.

  • 1. За К. Фреєм — будь-який мінерал групи шпінелі із загальним складом: (Mg, Fe2+)(Cr, Al, Fe3+)2O4.
  • 2. За Є. К. Лазаренком та «Fleischer's Glossary» (2004) — крайній член ряду хромітів — ферохроміт FeCr2O4.

Містить: FeO — 32,09%; Cr2O3 — 67,91%. Домішки: Mg, Mn, Zn, Al.

Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Форми виділення: як правило масивні тонкозернисті аґреґати, суцільні зернисті маси, ксеноморфні зерна, іноді октаедричні кристали. Спайність відсутня або недосконала. Густина 4,5-5,1. Твердість 5,5-7,5. Колір чорний. Блиск металічний. Риса коричнева. Злом нерівний. Крихкий. В тонких уламках напівпрозорий. Іноді слабкомагнітний. Ізотропний. Важливий мінерал хрому. Зустрічається як магматичний мінерал в основних та ультраосновних породах, у сланцях, доломітах. Відомий також у розсипах та метеоритах. Хромова руда. Супутні мінерали: олівін, бронзит, уваровіт.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • хроміт алюмініїстий (різновид хроміту, який містить алюміній, що заміщає хром);
  • хроміт залізистий (магнезіохроміт);
  • хроміт магніїстий (різновид хроміту, в якому залізо заміщується магнієм у відношенні 3:1),
  • хроміт магніїсто-алюмініїстий (магнезіохроміт алюмініїстий);
  • хроміт магніїсто-залізистий (різновид хроміту з Уралу, який містить магнію більше, ніж двовалентного заліза).

Поширення[ред.ред. код]

Основні запаси хроміту зосереджені в ПАР, Зімбабве. Інші знахідки: Штирія (Австрія), Грохова (Польща), Гебелер, Фетхіє, Гулеман (Туреччина), на острові Лусон (Філіппіни), Моа (Куба), Урал (РФ). В Україні зустрічається на Поділлі. Назва — за складом (W. K. Haidinger, 1845).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]