Хром (III) оксид
| Оксид Хрому (III) | |
|---|---|
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 1308-38-9 |
| SMILES |
O=[Cr]O[Cr]=O
|
| Властивості | |
| Молекулярна формула | Cr2O3 |
| Зовнішній вигляд | зелений порошок |
| Густина | 5,21 г/см³ |
| Тпл | 2275 °C |
| Ткип | 3027 °C |
| Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Оксид Хрому (III), Cr2O3 — речовина зеленого коліру, з гексагональною будовою кристалів. Проявляє амфотерні властивості з відповідною нерозчинною основою - Cr(OH)3 і неіснуючою кислотою - HCrO2
Зміст |
Отримання[ред.]
Отримують розкладом дихромату амонію або дихромату калію:
(NH4)2Cr2O7 → Cr2O3 + N2↑ + 4H2O,
4K2Cr2O7 → 2Cr2O3 + 4K2CrO4 + 3O2↑,
або розкладом гідроксиду хрому:
2Cr(OH)3 → Cr2O3 + 3H2O,
також можна отримати окисненням сірки хромовим ангідридом:
або розкладом хромового ангідриду:
4CrO3 → 2Cr2O3 + 3O2↑.
Також отримують нагріванням CrO на повітрі, розкладом нітрата хрома (III), або хромата ртуті (I) чи дихромата ртуті.
Фізичні властивості[ред.]
Температура плавлення - 2275°С, температура кипіння - 3027°С , густина - 5,22 г/см3 . Проявляє амфотерні властивості. Антиферромагнітний нижче 33°С і парамагнітний вище 55°С. Розчиняється в оксиді сірки. Не розчиняється в воді, розбавлених кислотах.
Хімічні властивості[ред.]
Сполука доволі інертна, але при сплавлені з лугами може утворювати солі неіснуючої кислоти HCrO2:
Cr2O3 + 2NaOH → 2NaCrO2 + H2O,
Може окислюватись до хромата:
Cr2O3 + 3KNO3 + 2Na2CO3 → 2Na2CrO4 + 3KNO2 + 2CO2↑
Також є сировиною для отримання хрому за допомогою алюмінотермії:
Cr2O3 + 2Al → Al2O3 + 2Cr.
Токсичність і дія на організм[ред.]
Не токсичний, на відміну від хромових сполук з степіню окислення +6. Не відіграє ніякої ролі в організмі, при попаданні в очі, може тільки подразнювати їх.
Джерела[ред.]
Неорганические соединения хрома / Автор(ы): Рябин В.А. и др.,руский , 1981 - 105 c
Химическая энциклопедия / Редкол.: Кнунянц И.Л. и др. — М.: Советская энциклопедия, 1988. — Т. 1. — 623 с.