Хром (III) оксид

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Оксид Хрому (III)
Chromium(III)-oxide-sample.jpg
Oxid chromitý.PNG
Ідентифікатори
Номер CAS 1308-38-9
SMILES
Властивості
Молекулярна формула Cr2O3
Зовнішній вигляд зелений порошок
Густина 5,21 г/см³
Тпл 2275 °C
Ткип 3027 °C
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Оксид Хрому (III), Cr2O3 — речовина зеленого коліру, з гексагональною будовою кристалів. Проявляє амфотерні властивості.

Отримання[ред.ред. код]

Отримують розкладом дихромату амонію або дихромату калію:

(NH4)2Cr2O7 → Cr2O3 + N2↑ + 4H2O,


4K2Cr2O7 → 2Cr2O3 + 4K2CrO4 + 3O2↑,

або розкладом гідроксиду хрому:

2Cr(OH)3 → Cr2O3 + 3H2O,

також можна отримати окисненням сірки хромовим ангідридом:

4CrO3 + 3S → 2Cr2O3 + 3SO2

або розкладом хромового ангідриду:

4CrO3 → 2Cr2O3 + 3O2↑.

Також отримують нагріванням CrO на повітрі, розкладом нітрату хрому (III), або хромату ртуті (I) чи дихромату ртуті.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Температура плавлення - 2275°С, температура кипіння - 3027°С , густина - 5,22 г/см3 . Проявляє амфотерні властивості. Антиферромагнітний нижче 33°С і парамагнітний вище 55°С. Розчиняється в оксиді сірки. Не розчиняється в воді, розбавлених кислотах.

Хімічні властивості[ред.ред. код]

Сполука доволі інертна, але при сплавлені з лугами може утворювати солі неіснуючої кислоти HCrO2:

Cr2O3 + 2NaOH → 2NaCrO2 + H2O,

Може окислюватись до хромату:

Cr2O3 + 3KNO3 + 2Na2CO3 → 2Na2CrO4 + 3KNO2 + 2CO2

Також є сировиною для отримання хрому за допомогою алюмінотермії:

Cr2O3 + 2Al → Al2O3 + 2Cr.

Токсичність і дія на організм[ред.ред. код]

Не токсичний, на відміну від інших хромових сполук. Не відіграє ніякої ролі в організмі, при попаданні в очі, може тільки подразнювати їх.

Джерела[ред.ред. код]

Неорганические соединения хрома / Автор(ы): Рябин В.А. и др.,руский , 1981 - 105 c

Химическая энциклопедия / Редкол.: Кнунянц И.Л. и др. — М.: Советская энциклопедия, 1988. — Т. 1. — 623 с.