Хронологія винаходів людства

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хронологія винаходів)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Винахід

Кам'яна доба[ред. | ред. код]

10-те тисячоліття до н. е[ред. | ред. код]

9-те тисячоліття до н. е[ред. | ред. код]

8-ме тисячоліття до н. е[ред. | ред. код]

7-ме тисячоліття до н. е[ред. | ред. код]

6-те тисячоліття до н. е[ред. | ред. код]

5-те тисячоліття до н. е[ред. | ред. код]

4-те тисячоліття до н. е[ред. | ред. код]

3-тє тисячоліття до н. е[ред. | ред. код]

2-ге тисячоліття до н. е[ред. | ред. код]

1-ше тисячоліття до н. е[ред. | ред. код]

X століття до н. е.[ред. | ред. код]

IX століття до н. е.[ред. | ред. код]

VIII століття до н. е.[ред. | ред. код]

VII століття до н. е.[ред. | ред. код]

VI століття до н. е.[ред. | ред. код]

V століття до н. е.[ред. | ред. код]

IV століття до н. е.[ред. | ред. код]

III століття до н. е.[ред. | ред. код]

II століття до н. е.[ред. | ред. код]

I століття до н. е.[ред. | ред. код]

Перше тисячоліття н. е[ред. | ред. код]

I століття[ред. | ред. код]

II століття[ред. | ред. код]

Виготовлення паперу за Цай Лунем.

III століття[ред. | ред. код]

IV століття[ред. | ред. код]

V століття[ред. | ред. код]

VI століття[ред. | ред. код]

VII століття[ред. | ред. код]

VIII століття[ред. | ред. код]

IX століття[ред. | ред. код]

X століття[ред. | ред. код]

Друге тисячоліття н. е[ред. | ред. код]

XI століття[ред. | ред. код]

XII століття[ред. | ред. код]

XIII століття[ред. | ред. код]

XIV століття[ред. | ред. код]

XV століття[ред. | ред. код]

XVI століття[ред. | ред. код]

Кишеньковий годинник Пітера Хенляйна
Термоскоп Галілео Галілея

XVII століття[ред. | ред. код]

XVIII століття[ред. | ред. код]

1700-ті роки[ред. | ред. код]

Схема роботи парового двигуна Ньюкомена, 1705. Пару зображено рожевим, воду — блакитним.

1710-ті роки[ред. | ред. код]

1720-ті роки[ред. | ред. код]

1730-ті роки[ред. | ред. код]

1740-ві роки[ред. | ред. код]

1750-ті роки[ред. | ред. код]

1760-ті роки[ред. | ред. код]

газована вода — Джозеф Прістлі
кільцева прядильна машина — Річард Аркрайт

1770-ті роки[ред. | ред. код]

циркулярна пила — Самуель Міллер

1780-ті роки[ред. | ред. код]

парашут — Жан П'єр Бланшар
монгольф'єр — брати Монгольф'є
шрапнель — Генрі Шрапнель[en]
потокова лінія — Олівер Еванс

1790-ті роки[ред. | ред. код]

Вольтів стовп винайдений в 1800.
зубний протез — Нікола Дюбуа де Шаман
оптичний телеграф — Клод Шапп
літографія — Йоганн Зенефельдер

XIX століття[ред. | ред. код]

1800-ті роки[ред. | ред. код]

Паровоз Тревітіка і кільцева дорога-атракціон для його демонстрації (1804)
газова плита — (Zachaus Andreas Winzler)
холодильник — Олівер Еванс

1810-ті роки[ред. | ред. код]

«Машина для ходьби» Карла Дреза, 1817
двигун Стірлінга — Роберт Стірлінг
стетоскоп — Рене Лаенек
самокат — Карл Дрез

1820-ті роки[ред. | ред. код]

двигун внутрішнього згоряння — Семюел Морі[en]
Сірники: Джон Вокер[en]

1830-ті роки[ред. | ред. код]

Схема телеграфу Шиллінга (1832).
акустичний магнітний телеграф: Джозеф Генрі (запатентував в 1837)
електрогенератор: Майкл Фарадей, Аньош Єдлик
електродвигун постійного струму — Томас Девенпорт
шрифт Брайля — Луї Брайль
револьвер — Семюел Кольт
абетка Морзе — Семюел Морзе
електромагнітне реле — Джозеф Генрі
вдосконалений гвинтовий пропелер — Джон Ерікссон
швацька машина — Йозеф Мадершпергер
перший в США електричний друкарський верстат — Томас Девенпорт (25 лютого)
сталевий плуг — Джон Дір
водолазний костюм[en] — Август Зібе[en]
телескопічний об'єктив — Йозеф Петцваль
закритий водолазний костюм з шоломом — Август Зібе
велосипед: Кіркпатрік Макміллан[en]

1840-ві роки[ред. | ред. код]

Англійська шпилька.
факсимільний апарат — Александр Бейн (винахідник)
апарат для створення морозива — Ненсі Джонсон[en]
двокамерна пневматична шина — Роберт Томсон
ротаційний друкарський верстат — Річард Хоу[en]
турбіна Френсіса (радіально-осьова турбіна) — Джеймс Френсіс

1850-ті роки[ред. | ред. код]

Дирижабль Жіффара, 1852.
ліфт — Еліша Грейвз Отіс
гіроскоп — Леон Фуко
технологія промислової переробки нафти та озокериту — Йоган Зег
бесемерівський процес — Генрі Бессемер
Взуттєва швацька машинка — Ліман Блейк[en]
Банка для консервації з кришкою, що загвинчується — Джон Мейсон

1860-ті роки[ред. | ред. код]

автоматична рушниця — Олівер Вінчестер, Крістофер Спенсер[en]
саморушна торпеда — Джованні (Іван) Луппіс[en]
регенеративна піч Сименса — Вернер фон Сіменс
механічний підводний човен — Нарсіс Мунтуріол
пастеризація — Луї Пастер, Клод Бернар
пневматичні гальма паровозаДжордж Вестінгауз
маргарин — Іполит Меже-Мур'є

1870-ті роки[ред. | ред. код]

тікерний апарат — Томас Едісон
мобільний бензиновий двигун, автомобіль — Зігфрід Маркус
пневматичний бур — Сімон Інгерсол[en]
рахункова машина — Едмунд Барбор
залізничний автозчепний пристрій — Елі Джанней[en]
сучасний двигун постійного струму — Зеноб Ґрамм
пилосос — Мелвілль Біссел[en]
бензиновий карбюратор — Готтліб Даймлер
безрегуляторна дугова лампа — Яблочков Павло Миколайович
індукційний електродвигун (основа майбутніх багатофазних моторів) — Нікола Тесла
фонограф — Томас Алва Едісон
електрозварка на вугільних електродах — Еліу Томсон
вузлов'язальна машина — Джон Апплебі[en]
діафільм — Джордж Істмен, Ганнібал Ґудвін[en]
ребрізер[en] — Генрі Флюсс[en]
лампа розжарення — Джозеф Сван
автомобільний бензиновий двигун — Карл Бенц
касовий апарат — Джеймс Рітті[en]
автомобіль (запатентований) — Джордж Селден[en]
побудовано електричний локомотив, що став прообразом електровоза і трамвая — Вернер фон Сіменс

1880-ті роки[ред. | ред. код]

безпечна бритва — Брати Кемпфі
сейсмограф — Джон Мілн[en]
металошукач — Александер Белл
у передмісті Берліна пущено перший трамвай
електрична праска — Генрі Сілі (Henry W. Seely), США
авторучка — Льюїс Вотерман[en]
електричний трамвай — Френк Спраг, Карел Ван де Поль
диск Ніпкова — Пауль Ніпков
турбокомпресор бензинового двигуна внутрішнього згорання — Готтліб Даймлер
кулемет Максима («Максим») — Гайрем Стівенс Максим
мотоцикл — Готтліб Даймлер і Вільгельм Майбах
трансформатор змінного струму — Вільям Стенлі
вдосконалений циліндр фонографа — Чарльз Тейнтер, Александер Белл
контактні лінзи — Адольф Фік[en], Юджин Кальт[en] і Август Муллер[en]
грамофон — Еміль Берлінер
автомобіль на газоліні — Готтліб Даймлер
  • 1888 рік: багатофазні електричні системи змінного струму — Нікола Тесла (30 взаємозв'язаних патентів.)
малогабаритна фотокамера — Джордж Істмен
Кулькова авторучка (патент на принцип дії) — Джон Лоуд[en]
пневматичні шини — Джон Бойд Данлоп
кінематограф — Луї Ле Пренс

1890-ті роки[ред. | ред. код]

Пневматичний відбійний молоток (1890).
Один з перших прототипів застібки-блискавки.
застібка-блискавка[7] — Вітком Джадсон[en]
промисловий крекінг нафти — Володимир Шухов, С. П. Гаврилов
карборунд — Едвард Гудріч Ачесон
автоматична телефонна станція — Алмон Строуджер[en]
виробництво лимонної кислоти — К. Вехмер
радіопередавач — Нікола Тесла
дизельний двигун — Рудольф Дізель
радіоприймач — Олександр Попов та, незалежно від нього, Гульєльмо Марконі
кукурудзяні пластівці — Генрі Перкі[en]
парова турбіна — Чарльз Гордон Куртіс[en]
автоматична електрична плита — Вільям Гедевей
система запалювання в ДВЗ типу магнето — Роберт Бош і Фредерік Річард Сіммс
уповільнена кінозйомка — Жорж Мельєс
магнітний запис на дріт — Вальдемар Поульсен
газова турбіна — Чарльз Гордон Куртіс[en]

XX століття[ред. | ред. код]

Див. ще: Історія винаходів 20 століття

1900-ті роки[ред. | ред. код]

перша передача голосу по радіо — Реджинальд Фессенден
самопідігрівні консерви
скріпка — Юхан Волер[en]
вакуумний пилосос — Губерт Сесіл Бут
радіотелефон — Вальдемар Поульсен, Реджинальд Фессенден
віскоза — Артур Літтл[en]
кондиціонування повітря — Вілліс Керріер
моноплан з двигуном — Річард Пірс[en]
літак, керований аероплан з двигуном — Брати Райт
теплохід (танкер Вандал[en]) — фірма «Товариство братів Нобель»
електричний з'єднувач — Гарві Габбелл[en]
електрична пральна машина
синтез аміаку — Фріц Габер
глушник для вогнепальної зброї — Гайрем Персі Максим[en]
тостер — компанія «Дженерал Електрик»

1910-ті роки[ред. | ред. код]

гідроплан — Анрі Фабр[en]
надпровідність — Гейке Камерлінг-Оннес
целофан — Жак Едвін Бранденбергер[en]
газотермічне напилення — Макс Ульріх Шооп[de]
вдосконалена рентгенівська трубка — Вільям Кулідж
лічильник Гейгера — Ганс Вільгельм Гейгер
перший ламповий передавач — Александр Мейснер
гетеродинний радіоприймач — Реджинальд Фессенден
рідинний реактивний двигун — Роберт Ґоддард
танк — Ернест Свінтон
протигаз — Микола Зелінський
прожектор — Елмер Сперрі
автомат Томпсона — Джон Томпсон[en]
газова лампа розжарення — Ірвінг Ленгмюр
синхронізатор стрільби кулемета крізь пропелер — Антон Фоккер
кварцовий генератор — Александер Ніколсон[en]
автоматичний тостер — Чарльз Страйт[en]
перша ліцензована радіостанція (техніка) KDKA (AM)[en], Пенсільванія, США

1920-ті роки[ред. | ред. код]

технологія техніколор — Герберт Калмус[en]
водні лижі — Ральф Самуельсон[en]
електронна система телебачення — Філо Фарнсуорт
аеродинамічна труба змінної густини[en] — Макс Мунк[en]
автожир (гіроплан) — Хуан де Ла Сьєрва
ксенонова лампа-спалах — Гарольд Еджертон[en]
абсорбційна холодильна машина[en] — Бальцер фон Платен і Карл Мунтерс[en], Швеція
іконоскоп — Володимир Зворикін
синхронізоване передавання зображення і звуку — Чарльз Френсіс Дженкінс[en]
аерозольний балон — Rotheim
кінокамери для сповільненої кінозйомки, зйомок кругової панорами, під мікроскопом, а також підводної кінозйомки — Артур Пілсбері[en]
електробритва Джейкоб Шик
антибіотики Александер Флемінг
рентгенівська кінокамера — Артур Пілсбері[en]

1930-ті роки[ред. | ред. код]

електронний мікроскоп — Ернст Руска
аерогель — Стівен Кістлер
скловолокно — Ґеймс Слейтер[en]
спектрофотометр — Артур Гарді[en]
казеїнове волокно — англ. Earl Whittier Stephen
нейлон — Воллес Карозерс, компанія DuPont
комп'ютер — одночасно Конрад Цузе (Німеччина) і Джон Атанасов (США)
ксерографія — Честер Карлсон
ЛСД LSD-25 — Альберт Хоффман
вертоліт: Ігор Сікорський (перші гелікоптери - 1908-1912 роки)

1940-ві роки[ред. | ред. код]

реактивний літак у США
фломастер — Юкіо Хорі
підводний нафтопровід
комп'ютер — Томас Флаверс[8]
електронна обчислювальна машина ENIAC
фотоапарат «Полароїд» — Едвін Ленд
пластмасові кубики LEGO
перші верстати з ЧПК

1950-ті роки[ред. | ред. код]

судно на повітряній подушці — Крістофер Кокрелл
мазер (квантовий генератор) — Чарлз Таунс
ультразвукове дослідження
перша атомна електростанція
геодезичний купол — Бакмінстер Фуллер
штучний супутник Землі — Радянський Союз
електроенцефалографічна топографія — Вільям Ґрей Волтер
бульбашкова упаковка — Альфред Філдінг (Alfred Fielding) і Марк Шаван (Marc Chavannes)
локшина швидкого приготування — Андо Момофуку
сучасний снігохід — Жозеф-Арман Бомбардьє[en]
прототипи МЕМС (мікроелектромеханічні системи)

1960-ті роки[ред. | ред. код]

світлодіод — Нік Голоняк
комп'ютерна миша — Дуглас Енгельбарт
токамак

1970-ті роки[ред. | ред. код]

мікропроцесор
мікрокалькулятор
відображення магнітного резонансу — Реймонд В. Дамадян
перша рекомбінатна ДНК Пол Берг
радіочастотний ідентифікатор (RFID)
мобільний телефон — Мартін Купер
перший тестовий супутник для GPS (Глобальна система позиціювання)
завдяки біотехнології став вироблятися дешевий інсулін

1980-ті роки[ред. | ред. код]

Скануючий тунельний мікроскоп — Ґерд Бінніґ, Генріх Рорер
перша імплантація штучного серця Jarvic-7 (запатентовано в 1963)
Internet Protocol на основі якого було створено Інтернет
Domain Name System — Пол Мокапетріс[en]
попкорн для мікрохвильових печей
оптичний пінцет — Артур Ешкін
атомно-силовий мікроскоп — Ґерд Бінніґ, Келвін Квейт[en] і Крістоф Гербер[en]
спам
фотонні кристали

1990-ті роки[ред. | ред. код]

органічні світлодіоди (OLED-технологія) — Чинг Танг[en], Стівен Ван Слайк[en]
вуглецеві нанотрубки — Суміо Іїдзіма[en]
патент на стандарт IEEE 802.11 компанії CSIRO в Австралії (Wi-Fi)[10]
технологія Вікі — Ворд Каннінгем
  • 1996 рік: інтерфейс USB
клонування ссавців — Ян Вілмут[en]
програма миттєвого обміну текстовими повідомленнями ICQ
стандарт IEEE 802.15 (Bluetooth)

Третє тисячоліття н. е[ред. | ред. код]

XXI століття[ред. | ред. код]

2000-ні роки[ред. | ред. код]

проєктор відеозображення на сітківку ока
автономне штучне серце[en] — Abiomed[en]
гнучкий дисплей[en]
«розумний пил» (розподілена мережа мініатюрних сенсорів) — Університет Берклі, Каліфорнія
автомобіль, що працює на водні (H2)
проєкційна клавіатура
«розумні» лижі з активною комп'ютерною стабілізацією
інтерфейс керування об'єктами власною уявою (без імплантації електродів)
електромеханічний нанодвигун — Алекс Цеттль
цифрові відеокамери в мобільних телефонах
гнучкі сонячні батареї
перший нейтронний мікроскоп[en] N IST
атомний годинник на мікрочипі
польовий транзистор на вуглецевій нанотрубці — Infineon
кремнієві мікророботи з живими м'язами
прототип одномолекулярного польового транзистора
самовідтворюваний робот
електронний папір
електронний ніс
автономна мобільна наномашина[11][12][13]
терагерцовий транзистор
самовідновлювані фарби і покриття
комп'ютерні системи розпізнавання облич, що перевершують можливості людини
інтерфейс для зчитування напряму погляду людини
безпровідне заряджання акумуляторів мобільних пристроїв[15]
поляритонний лазер[en], що працює при кімнатній температурі[16]
осцилограф, що дозволяє в деталях вивчати профіль ультракоротких світлових спалахів
наноматеріали, що безпосередньо перетворюють радіацію в електрику
мемристор
великий адронний колайдер
використання ГМ вірусів для виробництва батарейок — Массачусетський технологічний інститут
перший плавучий вітряк (турбіна)
мономолекулярний діод
зарядний пристрій на метанолі
невидимий вентилятор (вентилятор без лопатей)
самовідновлювана електроніка
штучні протези артерій зі здатністю до пульсації
перший біологічний 3D-принтер

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 30 жовтня 2013. 
  2. Через два століття незалежно була винайдена в Греції — M. J. T. Lewis «The Origins of the Wheelbarrow», в Technology and Culture, том 35, № 3 (07 1994), стор. 453—475 (англ.)
  3. Деякі джерела вказують VIII століття.
  4. За іншими даними у Франції при Карлі ІІ Лисому, IX століття
  5. Незалежно розроблений та виготовлений у Великій Британії Куком та Вітстоном. Запатентований у США Семюелом Морзе у 1937 році.
  6. Patent 550,324. Google.com. Процитовано 19 травня 2011. 
  7. Застібка-блискавка — історія виникнення. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018. 
  8. About Tommy Flowers [Архівовано 24 жовтня 2011 у Wayback Machine.]. (англ.)
  9. Emerson, Bo (27 квітня 1997). Doctor of invention Computer pioneer keeping it personal as a small-town doc. The Atlanta Journal Constitution. с. M 01. 
  10. The Genesis of Unlicensed Wireless Policy [Архівовано 24 березня 2008 у Wayback Machine.]. George Mason University. April 4, 2008 (англ.)
  11. Молекулярный автомобиль обзавелся мотором [Архівовано 4 березня 2009 у Wayback Machine.]. (рос.)
  12. Rice scientists attach motor to single-molecule car [Архівовано 7 серпня 2007 у Wayback Machine.]. (англ.) (англ.)
  13. Rice scientists build world's first single-molecule car [Архівовано 25 травня 2008 у Wayback Machine.]. (англ.)
  14. Создан «чистый» наноисточник тока [Архівовано 4 березня 2009 у Wayback Machine.]. CNews. (англ.) (англ.)
  15. Сайт Powercast [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.]. (англ.)
  16. Поляритонный лазер заработал при комнатной температуре [Архівовано 4 березня 2009 у Wayback Machine.]. CNews. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]