Хронічна серцева недостатність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хронічна серцева недостатність
МКХ-10 I50.0
МКХ-9 428.0
DiseasesDB 16209
MedlinePlus 000158
eMedicine med/3552
MeSH D006333

Хронічна серцева недостатність — це клінічний синдром з прогресуючим характером, типовими рисами якого є зниження толерантності до фізичних навантажень, затримка в організмі рідини і обмеження тривалості життя.

Епідеміологія[ред.ред. код]

Поширеності ХСН у популяції коливається від 1 до 5%. Захворюваність — кількість випадків вперше діагностованої СН протягом року в популяції — згідно з різними даними становить від 150 до 500 випадків на 100 тис. населення (0,15–0,5%), причому серед осіб у віці понад 45 років цей показник кожні 10 років подвоюється.

Етіологія[ред.ред. код]

Найчастішою етіологічною причиною ХСН на сьогодні вважають ІХС, яку, за даними епідеміологічних і багатоцентрових клінічних досліджень, діагностують у 60–75% таких хворих. Серед інших причин розвитку ХСН провідними є ДКМП і клапанні вади серця. На інші причини ХСН припадає в цілому не більше 5% випадків.

Діагностика[ред.ред. код]

ЕхоКГ[ред.ред. код]

ЕхоКГ відіграє провідну роль в об'єктивізації ХСН. Найважливіший параметр внутрішньосерцевої гемодинаміки — ФВ ЛШ — інтегральний показник систолічної функції серця, що показує, яка частина крові КДО ЛШ викидається в аорту в систолу. З фізіологічної точки зору ФВ свідчить про ступінь систолічного скорочення волокон міокарда в систолу.

Рентгенографія органів грудної клітки[ред.ред. код]

Рентгенівський знімок грудної клітки з кардіоторакальним індексом понад 50%

Рентгенографія органів грудної клітки є необхідною складовою діагностичних досліджень при СН і може надати лікареві важливу клінічну інформацію. Рентгенографія органів грудної клітки дає можливість визначити збільшення розмірів серця, що відразу робить діагноз СН високодостовірним. Загальноприйнятий об'єктивний критерій кардіомегалії — підвищенний кардіоторакальний індекс.

Рентгенографічне дослідження надає також важливу інформацію щодо наявності і вираженості застійних явищ у легенях як при діагностиці СН, так і при динамічному спостереженні хворого.

Важливою функцією рентгенографії грудної клітки на етапі уточнення діагнозу ХСН є також диференційна діагностика із захворюваннями дихальної системи.

Електрокардіографія[ред.ред. код]

Прогностична цінність наявності патологічних змін на ЕКГ при встановленні діагнозу СН низька (не більше 50–60%), оскільки всі ці зміни можливі і у хворих без порушення насосної функції серця. Навпаки, прогностична цінність відсутності патологічних змін на ЕКГ щодо відсутності СН >90%. Це означає, що у випадку нормальної ЕКГ можна з досить високим ступенем вірогідності (>90%) виключити діагноз СН. При ХСН найважливішу роль відіграє ЕКГ як засіб контролю ефективності та безпеки медикаментозного лікування.

Класифікація серцевої недостатності[ред.ред. код]

За клінічною стадією серцевої недостатності[ред.ред. код]

Використовується класифікація серцевої недостатності за Стражеском та Василенком

  • I стадія (СН-I)

У стані спокою порушення гемодинаміки відсутні та виявляються лише при фізичному навантаженні.

  • II стадія

Стадія IIА (СН-IIА). Порушення гемодинаміки у вигляді застою в одному колі кровообігу (малому або великому), що зберігаються в спокої.

Стадія IIБ (СН-IIБ). Порушення гемодинаміки у вигляді застою в обох колах кровообігу (малому та великому), що зберігаються в спокої. Відзначаються виражені гемодинамічні порушення.

  • III стадія (СН-III)

Виражені порушення гемодинаміки із венозним застоєм в обох колах кровообігу, перфузійними та метаболічними розладами організму (асцит, гідроторакс, анасарка)

За варіантом серцевої недостатності[ред.ред. код]

  • із систолічною дисфункцією лівого шлуночка: ФВ ЛШ ≤45%;
  • із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка: ФВ ЛШ >45%.

За функціональним класом серцевої недостатності[ред.ред. код]

Використовується класифікація Нью-Йоркської Асоціації Кардіологів — NYHA (англ. New York Heart Association Functional Classification)

  • Функціональний клас I — немає симптомів при звичайній активності.
  • Функціональний клас II — незначне обмеження активності внаслідок СН, пацієнт почувається комфортно у спокої і при невеликих навантаженнях.
  • Функціональний клас III — значне обмеження будь-якої активності внаслідок СН, пацієнт почувається комфортно лише у спокої.
  • Функціональний клас IV — будь-яка активність призводить до симптомів СН. Симптоми СН є у спокої і посилюються при будь-якому навантаженні.

Лікування[ред.ред. код]

Прогноз[ред.ред. код]

Клінічний прогноз ХСН тим гірше, чим вище ступінь її клінічної тяжкості. Так, показник смертності протягом 1 року у хворих із ХСН I–II ФК за NYHA становить 6–10%, зростаючи до 25–40% у хворих з тяжкою (IV ФК за NYHA) ХСН.

Джерела[ред.ред. код]

1. Настанова з кардіології/ За ред. В.М. Коваленка. — К.: МОРІОН, 2009. — с.1233