Хуан Домінго Перон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хуан Домінго Перон
Juan Domingo Perón
Хуан Домінго ПеронJuan Domingo Perón

Час на посаді:
4 червня 1946 — 21 вересня 1955
Віце-президент   Ісабель Мартінес де Перон
Попередник Едельміро Фаррелл
Наступник Хосе Домінго Моліна

Президент Аргентини
Час на посаді:
12 жовтня 1973 — 1 липня 1974
Попередник Рауль Ластірі
Наступник Ісабель Мартінес де Перон

Час на посаді:
8 липня 1944 — 10 жовтня 1945
Президент Едельміро Фаррелл
Попередник Едельміро Фаррелл
Наступник Хуан Пістаріні

Народився 8 жовтня 1895(1895-10-08)
Лобос (провінція Буенос-Айрес)
Помер 1 липня 1974(1974-07-01) (78 років)
Олівос (Буенос-Айрес)
Політична партія хустисіалістська
Дружина Аурелія Габріела Тісон де Перон (1929-1938)
Марія Ева Дуарте де Перон (1945-1952)
Марія Естела Мартінес де Перон (1961-1974)
Професія військовик
Релігія Католицизм (18951955)
Особистий підпис
Fir-peron.JPG

Хуа́н Домі́нго Перо́н Со́са (ісп. Juan Domingo Perón Sosa; *8 жовтня 1895 — †1 липня 1974) — аргентинський державний та політичний діяч, що тричі був обраний президентом Аргентини і займав посаду у періоди 19461955 та 19731974 років. Професійний військовий, генерал.

В 19361937 роках він працював як військовий аташе в Чилі. В 19411943 роках був одним із керівників так званої «Групи об'єднаних офіцерів» в Аргентині, яка в червні 1943 року здійснила державний переворот. В 1943—1944 роках займав посаду міністра праці, в 1944 році — військового міністра, з липня 1944 року — віце-президента та військового міністра одночасно.

Перон поклав початок політиці поєднання націоналізму та соціалізму, виступив під гаслом «За велику Аргентину», яка пізніше за його іменем отримала назву перонізму. В 1946-55 роках займав посаду президента республіки. В 1947 році створив Пероністську партію (з 1958 року називалась Хустісіалістська). В умовах задовільної економічної кон'юнктури, яка склалась в Аргентині під час Другої Світової війни та в післявоєнні роки, аргентинська економіка розвивалася дуже успішно, особливо в області зовнішньої торгівлі, що піднімало популярність Перона, який також, з метою досягнення «класового миру», зробив низку поступок народним масам (зокрема, була піднята заробітна платня деяким категоріям працівників).

Уряд Перона націоналізував низку підприємств інфраструктури. В області зовнішньої політики проводив самостійний курс, використовуючи міжімперіалістичні протиріччя. Однак зробив низку серйозних поступок британським монополіям, що викликало недовіру з боку США. З кінця 1940-их років уряд Перона здійнював репресії політичних опонентів. У вересні 1955 року Перон був скинутий. З 1955 року перебував в імміграції.

У червні 1973 Перон повернувся на батьківщину з Іспанії. У вересні 1973 року знову обраний президентом, але на посаду вступив 12 жовтня. Здійснив низку заходів по обмеженню впливу іноземного капіталу і захисту природних багатств Аргентини, в області зовнішньої політики дотримувався курсу, направленого на встановлення рівноправних та взаємовигідних відносин з усіма державами світу, незалежно від їхнього державного ладу.

Перон і його друга дружина Ева були надзвичайно популярні серед значної частини аргентинського населення і все ще вважаються видатними фігурами послідовниками Партії Пероністів. Послідовники Перона хвалять його зусилля по знищенню бідності і покращенню стану робітничого класу, тоді як його супротивники, представники багатих верств Аргентини, розглядали його як популіста і диктатора, вішали на нього кліше фашиста. Він розпочав й нині популярний в Аргентині політичний рух, відомий, як перонізм, який заявляє, що може бути і третій шлях розвитку між капіталізмом і соціалізмом.

Посилання[ред.ред. код]

Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.