Художній музей (Сент-Луїс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 38°38′22″ пн. ш. 90°17′40″ сх. д. / 38.63944° пн. ш. 90.29444° сх. д. / 38.63944; 90.29444

Художній музей (Сент-Луїс)
StLouisArtMuseum.jpg
Засновано 1879, відкритий у 1904 р. в цому приміщенні
Розташування США США Сент-Луїс, Forest Park (Лісопарк),
Відвідувачі бл. 500.000 на 1 рік
Директор [[ ]], 2010 р.

Художній музей (Сент-Луїс) ( англ. Saint Louis Art Museum) - мистецький музей в штаті Міссурі. Різнобічні музейні збірки приваблюють в музей, що працює безоплатно, до півмільйона відвідувачів на рік.


Споруда[ред.ред. код]

Музей засновано в 1879 році, коли в Сполучених Штатах звернули увагу на створення музейних закладів на зразок Західної Європи. Трагічні події в Європі - Франко-пруська і 1-ша світова війни, розпад Австрійської і Російської імперії, масовий розпродаж музейних скарбів з СРСР сприяли збагаченню США і придбанню і вивезенню в країну значної кількості творів мистецтва. Поповнення музейних збірок йшло також через закупівлі на численних аукціонах і розкопках в Мексиці, США тощо.

Головна споруда музею - павільйон, створений до Всесвітньої виставки 1904 року на честь 100-річчя придбання Луїзіани (територій Франції на американському континенті) американським урядом. Автор проекту - архітектор Касс Джілберт, що використав поземний план Терм Каракалли в Стародавньому Римі. Добудови створені на початку 21 століття ( нові галереї, підземна парковка, архітектор - Девід Чіпперфілд, ландшафтний архітектор - Мішель Десвін).

Музей починався як Художня школа і музей образотворчих мистецтв міста Сент-Луїс в межах відділення Вашингтонського університету. Первісна споруда була розташована в центрі міста. По закінченню виставки у 1904 році заклад перевели в павільйон в Лісопарку. 1909 року музей відокремився від університету і отримав назву міський художній музей. 1950 року до музею додали залу для проведення концертів і показу фільмів. Назву музею ще раз змінили на Художній музей.

Головні відділення закладу[ред.ред. код]

Дж. Біндхем. «Веселі сплавщики»
  • мистецтво африканських народів
  • мистецтво доколумбової Америки
  • мистецтво європейської античності і ісламських країн
  • мистецтво країн Далекого Сходу
  • мистецтво народів Океанії
  • відділ мистецтва худижників США
  • відділ мистецтва європейського середньовіччя
  • сучасне мистецтво
  • декоративно-ужиткове мистецтво країн світу
  • відділ фото, архітектурних креслень, малюнків і графіки

Особливістю Художнього музею є наявність значної кількості творів німецького художника Макса Бекмана і постімпресіоністів. В розділі американських художників звертають увагу картини побутового жанру Джорджа Калеба Біндхема зі сценами життя мешканців вздовж річки Міссурі.

Зразки творів Біндхема з різних музеїв[ред.ред. код]

Скарби мистецьких колекцій[ред.ред. код]

Мешканці Сполучених Штатів вважають англійців своїми попередниками. Тому охоче купують твори мистецтва діячів Великої Британії. Не виняток і Художній музей в місті Сент-Луїс. До збірок музею входять твори Томаса Гейнсборо, Джошуа Рейнольдса, Джона Констебла і низки другорядних майстрів, яких можна побачити тільки в самій Британії.

Скульптура[ред.ред. код]

Ск. Герріт Хосмер (1830-1908). «Цариця Зенобія в кайданах»

Зацікавленість в відділі скульптури підтримує незвичний твір італійських майстрів - Монторсолі ( 1507 -1563 ) та Франческо да Сангалло «Відпочинок Фавна» 1535 року. На скелястому пагорбі зручно вмостився персонаж багатьох стародавніх міфів. Казкова істота з торсом чоловіка і ногами козла відтворена надзвичайно реалістично, наче хтось зі скульпторів справді зусрічав Фавна. Поряд - грона винограду, якими ласував Фавн та Флейта, яку йому подарував сам бог Природи - Пан. Але скульптура - лише відображення розвиненої уяви митців доби італійського маньєризму, споглядань за реальністю і віртуозної художньої майстерності скульпторів з Флоренції.

Серед скульптур середньовічних митців Китаю - дерев'яний Бодхісатва з залишками розфарбування ( період Північної династії 960-1127 рр.), бронзова фігура Di guan з золоченням ( 16 століття), золочені бронзи з Тибету.

Ювелірні вироби[ред.ред. код]

Ювелірні вироби талановитих майстрів дивують мініатюрними розмірами, віртуозною обробкою коштовних чи напівкоштовних матеріалів і незвичністю задуму. Все це притаманне і ювелірним виробам Художнього музею в місті Сент-Луїс. В розділі європейського середньовіччя привертає увагу крихітний рельєф зі сценою благовіщення. Іспанський майстер вклав в створення мініатюрної скульптури надзвичайну майстерність, вдало поєднавши крилатого вісника Всемогутнього християнського Бога з трохи переляканою Марією на стільці з біблією в руці.

Живопис західноєвропейських митців[ред.ред. код]

В музеї мало творів італійського відродження, але є колекція творів майстрів Північного Відродження, серед яких -

Але більш повно представлені майстри італійського маньєризму ( Монторсолі, Франческо Сальвіаті, Джорджо Вазарі, Джироламо Маццола Бедолі ) чи представники караваджизму ( Артемісія Джентілескі, Бартоломео Манфреді ).

Ель Греко. «Апостол Павло»

Відділ живопису Франції[ред.ред. код]

Жан-Оноре Фрагонар. «Прання і коханці».
Жуль Бретон. «Поранений птах»

Французький відділ живопису найбільш багатий. Експозиція репрезентує і твори 16 століття ( Корнель де Ліон «Адмірал Гаспар ІІ де Коліньї», Жан Клуе « Портрет банкіра» 1522 року, виконаний на дошці), пейзажі Клода Лоррена( 17 століття ) і твори доби рококо ( Франсуа Буше «Пейзаж з голубятнею і містком», Жан-Оноре Фрагонар, Шарден «Фрукти і срібна чарка», Елізабет Віже-Лєбрен « Портрет брата» 1773 рік, Гюбер Робер ), і представників різних напрямків 19 століття - романтизму, академізму, реалізму, імпресіонізму, постімпресіонізму, символізму. Музей має низку творів відомих митців, серед яких -

Низка відомих майстрів представлена декількома творами ( Гюбер Робер, Гюстав Курбе, Клод Моне, Вінсент ван Гог, Едгар Дега - останній представлений як живописом, так і пастелями, якими так уславився ). Буржуазний портрет кінця 19 століття репрезентє низка творів Андерса Цорна. Серед представників зламу 19-20 століть - Ежен Буден, Амедео Модільяні, Ернст Людвіг Кірхнер, Фріц Тауло.

Відділ графіки[ред.ред. код]

Літографію винайшов у 1796 році баварець Алоїс Зенефельдер. Він же відкрив першу літографську майстерню у Мюнхені. Більш дешева техніка літографії ( у порівнянні з офортом ) давала також перевагу в створенні більшого накладу. Це сприяло її широкому застосуванню в друкарнях. Зенефельдер також видав перший підручник для літографів. Відділ графіки Художнього музею Сент-Луїса має твір Ніколя-Анрі Жакоба, де той поєднав науковий винахід з алегорією «Геніус літографії», де молода жінка друкує тексти литографським засобом під наглядом алегорії літографії. В збірці також кольорові літографії Анрі де Тулуз-Лотрека, Анрі Рів'єра ( 1864–1951 ), пастелі Едгара Дега і Марі Кассат, графічні твори маловідомих митців Японії 19 століття.

Джерела[ред.ред. код]

  • Saint Louis Art Museum 2004, Saint Louis Art Museum Handbook of the Collection, Saint Louis Art Museum, Saint Louis, Mo.
  • Saint Louis Art Museum 1987, Saint Louis Art Museum, An Architectural History, Fall Bulletin, Saint Louis Art Museum, Saint Louis, MO.
  • Stevens, Walter B. (ed.) 1915, Halsey Cooley Ives, LL.D. 1847-1911; Founder of the St. Louis School of Fine Arts; First Director of the City Art Museum of St. Louis, Ives Memorial Society, Saint Louis, MO
  • Visitor Guide (brochure), Saint Louis Museum of Art, 2005.
  • Washington University of Saint Louis, Student Life, 2006, Buried Treasure:University Owned Mummy Kept at Saint Louis Museum.

Ресурси інтернету[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]