Хумус
 Хумус | |
| Тип | мезе |
|---|---|
| Походження | ліванська кухня, ізраїльська кухня |
| Час появи | раніше XIII ст. |
| Необхідні компоненти | нут, оливкова олія |
| Зазвичай використовувані компоненти | сир, помідор, прянощі та інші продукти |
Ху́мус (хуммус, хомус, гуммус; араб. حُمُّص; івр. חומוס; грец. Χούμους; англ. Hummus); також страва відома під назвами нут, нухат, нохат, гарбанзо (англ. Garbanzo beans), чікпіс (англ. Chickpeas) — закуска з нутового пюре, до складу якого зазвичай можуть входити: оливкова олія, часник, сік лимона, паприка, сезамова паста (тахині).
Арабською мовою й івритом «хуммус» означає як просто горох нут, так і саму закуску.
Поширення[ред. | ред. код]
Хумус особливо популярний на Близькому Сході, у тому числі в таких країнах як Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Туреччина, Кіпр.
Подається як холодна закуска або соус — на сході традиційно з питою, лавашем, в інших регіонах іноді з кукурудзяними чипсами, хлібом тощо.
Хумус також популярний у всьому світі серед вегетаріанців. Його поставили на промислове виробництво і продають численні мережі супермаркетів, як от Tesco, Morrisons, Waitrose, CO-OP, Marks & Spencer, Sainsbury в Британії.[1]
Приготування[ред. | ред. код]
Хумус готують із відвареного нуту, який товчуть вручну або перемелюють блендером із додаванням оливкової олії, соку лимона і сезамової пасти (тахині). Приправи, зокрема часник, сіль, петрушка, цибуля, мелений кумін (зіра), перець чилі можна додавати за смаком.
Харчова цінність[ред. | ред. код]
Хумус містить велику кількість якісного рослинного білка, харчової клітковини, ненасичених жирів і заліза. Вживання хумусу сприятливо впливає на функцію шлунково-кишкового тракту, на обмін речовин, серцево-судинну систему, значно знижує рівень цукру і холестерину в крові.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://caloriecount.about.com/cc/search.php?searchpro=houmous&pq=&search_type=foods[недоступне посилання]
Посилання[ред. | ред. код]
- «Хумус маслом испортишь» — Коммерсантъ Weekend, № 90(3174) от 20.05.2005 (рос.)
|
