Хунлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хунлі
乾隆皇帝老年肖像.jpg
 Народився  25 вересня 1711
 Помер  7 лютого 1799
Рід Айсін Ґьоро
Проживання Маньчжурія
Походження маньчжур
Імператор династії Цін
17351796
Попередник Іньчжень
Наступник Юн'янь

Хунлі́ (маньчж.: Hungli; кит. традиц.: 弘曆спрощ.: 弘历піньїнь: Hónglì; 25 вересня 1711 — 7 лютого 1799) — маньчжурський державний і політичний діяч. Імператор династії Цін (8 жовтня 17359 лютого 1796). Представник роду Айсін Ґьоро. Четвертий син Іньчженя. Проводив активну зовнішню політику. 1751 року завоював Тибет, 1757 року — Джунгарію, 1759 року — Кашгарію. У 17681769 роках ходив походами на м'янмську державу Ава, а 17881789 роках — на В'єтнам. 1792 року перетворив Непал на васальну державу династії Цін. Здійснив податкову реформу, що призвела до стагнації економіки. 1757 року запровадив ізоляціоністську політику «закритих морів». Сприяв розвитку книговидання, але впровадив цензуру та переслідування інакодумців. 1782 року видав «Повне зібрання книг за чотирма розділами», найбільшу в історії хрестоматію китайської класики на 36 тисяч томів. 1796 року зрікся престолу на користь свого сина Юн'яня, прийнявши титул верховного імператора. Зберігав реальну владу до кінця життя. Посмертне ім'яІмператор Чунь (кит.: 純帝піньїнь: Chúndì). Храмове ім'яҐаоцзун. Девіз правлінняЦяньлун. Інше ім'я, що походить від девізу правління, — Імпера́тор Цяньлу́н (кит.: 乾隆帝піньїнь: Qiánlóng-dì).

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
  • (рос.) Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.

Посилання[ред.ред. код]