Хізб ут-Тахрір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хізб ут-Тахрір
حِزْبُ التَحْرِير
Htlogo.png
Голова партії: Ата Абу Рашта
Ідеологія: Ісламізм
Інтернет-сторінка: http://www.hizb.org.ua/

Хізб ут-Тахрір (Партія ісламського визволення — араб. حِزْبُ التَحْرِير ‎) — політична партія та організація, що діє в низці країн світу і сповідує принципи ісламського фундаменталізму. Метою своєї діяльності вважає відновлення Халіфату. У деяких країнах діє легально; але заборонена у всіх арабських країнах, Туреччині, Росії, Австралії та більшості країн Європи як екстреміське та кримінальне об'єднання.

Історія[ред.ред. код]

Засновник партії Такиуддін ан-Набхані

Хізб-ут-Тахрір була заснована у 1953 році відомим релігійним діячем, суддею шаріатського апеляційного суду в Єрусалимі Такиуддіном ан-Набхані. На цій стадії діяльність організації була спрямована на розширення кола своїх прибічників через роз'яснення людям своєї ідеології. Особи, які погодилися розділити погляди організації, залучалися до занять у спеціалізованих гуртках, де займалися вивченням «сакофата» (освітою). Основну увагу на цьому етапі «Хізб ут-Тахрір» приділяв зміцненню організаційної структури, збільшенню кількості членів партії та їх вихованню. Результатом стало те, що вдалося організувати партійну групу, до якої увійшли особи, які сприйняли ідеологію «Хізб ут-Тахрір», привели свій спосіб життя у відповідність до духовних цінностей та ідей організації, та які почали поширювати її у масах. Лише після створення ядра організації, та голосно заявивши про себе у суспільстві, партія перейшла до реалізації наступного етапу.

Змістом другого етапу діяльності Хізб ут-Тахрір стало донесення ідеології партії до широких мас. На цьому етапі організація переходить до широкого спілкування з народом, намагаючись сформувати у нього світогляд відповідний до ідеології партії. На практиці це має таки прояви:

  • З метою розширення сфери впливу та збільшення чисельності своїх прихильників створюються спеціальні гуртки, де люди, здатні до поширення ідеології і ведення політичної боротьби, одержують необхідну освіту.
  • З метою формування вигідної для партії суспільної думки та впливу на суспільство в цілому, ідеї та програмні положення партії поширюються в широких масах. Це відбувається на уроках у мечетях, на зборах, у громадських місцях, вишах шляхом поширення друкованих матеріалів — книг, газет та листівок.
  • Проводиться активна ідеологічна робота.
  • Ведеться політична боротьба, яка проявляється в різних аспектах. [1]

Ідеологія[ред.ред. код]

Хізб-ут-Тахрір має на меті створення всесвітньої ісламської держави Халіфат, тож на території України вона не зареєстрована. Її ж прихильники об'єднуються в релігійні громади, які діють цілком легально.

Відповідно до окреслених цілей будується і стратегія діяльності Хізб ут-Тахрір. Так, зокрема, було визначено три етапи відтворення Халіфату, змістом кожного з яких є:

  • на першому етапі — виховання окремо взятих людей таким чином, щоб вони прийняли ідеї, цілі, шляхи їх досягення та були готові створити політичну організацію-партію;
  • на другому етапі — поширення ідей Хізб ут-Тахрір у суспільстві в цілому, в результаті чого суспільство повинно сприйняти ідеологію партії та реорганізувати своє життя відповідно до визначених неї законів;
  • на третьому етапі — «відтворення Халіфату» (прихід до влади та впровадження ідеології в реальне життя, поширення її у всьому світі). [2]

Діяльність у світі[ред.ред. код]

Демонстрація прихильників Халіфату у Копенгагені

Хізб-ут-Тахрір діє у більш як 40 країнах світу, причому на Заході — цілком легально (окрім Німеччини, де вона заборонена через антисемітизм). Ця організація декларує своєю метою роботу з «повернення мусульман до ісламського способу життя шляхом встановлення ісламської держави — Халіфату», акцентуючи на «виключно політичних методах» цієї роботи. Вона публічно заперечує насилля і військову діяльність для своїх членів і заявляє, що в немусульманських країнах «не працює для зміни системи правління і діє в межах чинного законодавства, спонукаючи мусульманське суспільство бути вірним ісламові». [3]

Успішність діяльності партії керівництво Хізб ут-Тахрір не в останню чергу пов'язує з організаційною структурою, яка має всі ознаки твердого вертикального підпорядкування. Основним компонентом цієї структури є осередки — халка, до складу яких входить від 5 до 6 членів. Найчастіше особи, що входять до складу халка, знають один одного по псевдонімах. Новим членам організації присвоюються звання «дорис». Вони добровільно вивчають структуру партії, її мету, завдання та методи дії. При цьому, «дориси» однієї п'ятірки не знають «дорисів» з іншої. Подібні організаційні хитрощі дозволяють Хізб ут-Тахрір уникати великих провалів у роботі та викриття членів організації.

Діяльність Хізб ут-Тахрір заборонена майже в усіх країнах Ісламського світу. Причиною тому є зарахування партії до числа радикально налаштованих ісламістських організацій. У цьому контексті найбільше занепокоєння викликають наступні риси діяльності організації, що більш чітко окреслились протягом останніх років:

  • активна джихадиська риторика і підтримка шахідських форм боротьби;
  • небажання легалізувати діяльність організації, створення таємних осередків та приховане проведення акцій;
  • заперечення легітимності всіх політичних режимів у країнах мусульманського світу;
  • неприйняття та відверта нетерпимість до всіх зразків і моделей демократичної побудови суспільства;
  • активні заходи щодо збільшення чисельності прихильників та членів організації у різних країнах світу;
  • непрозорість та приховування джерел фінансування;
  • схожість цілей та завдань партії з цілями та завданнями інших радикальних та терористичних організацій, зокрема з «Аль-Каїдою».

Методика підготовки членів Хізб ут-Тахрір[ред.ред. код]

Осіб, що виявили бажання потрапити до лав Хізб ут-Тахрір, кілька місяців навчає наставник — «мушриф», який також є керівником окремого осередку. До переліку предметів що вивчаються входить політика, економіка, соціологія, географія, релігія. По закінченні першого курсу навчання «дориси» складають іспити та приймають присягу — «касам», про вірність еміру і справі партії. З цього моменту вони стають рівноправними членами організації — «хізбийями». Далі нові члени партії приступають до освоєння другої частини освітнього курсу. На цьому етапі переважним чином вивчається література, заборонена у багатьох країнах світу, зокрема, книги «Статут Ісламу», «Поняття Хізб ут-Тахрір», «Шляхи суспільства в Ісламі», журнал «Аль-Вай». Крім того, «хізбий» повинен уважно стежити за подіями, які мають місце в галузі міжнародної економіки, соціального та суспільно-політичного життя світової спільноти. Крім одержання теоретичних знань, «хізбий» залучається до виконання практичних заходів — поширення листівок, агітації. Перед ним також стоїть завдання щодо залучення до партії не менш п'яти нових членів. У цьому разі «хізбий» перетворюється на наставника та стає «мушрифом». До початку наступної, третьої стадії навчання, найбільш активним та відданим справі членам організації присвоюються звання «накиба», в обов'язки якого входить не тільки функції викладача, агітатора та поширювача матеріалів друкованої пропаганди, але й партійне керівництво в окремому районі. Далі ієрархічні сходи виглядають так: «мусаїд» — помічник керівника обласної організації, «масул» — голова області, «мутамад» — лідер «Хізб ут-Тахрір» у республіці (країні). В свою чергу, всі «мутамади» підкоряються лідеру партії. Сьогодні її очолює палестинець Абдулкаддум Заллум. [4]

Штаб-квартира[ред.ред. код]

Точне місце перебування штаб-квартири Хізб ут-Тахрір невідоме, однак різні джерела свідчать, що центр планування діяльності організації знаходиться у Великобританії. Це припущення, яке було зроблене західними фахівцями, грунтується на тому, що веб-сайт партії та електронна версія журналу «Халіфат» розміщені на англійському сервері, а викладені матеріали можна прочитати на англійській, арабській, німецькій, малазійській та російській мовах. [5]

Фінансування[ред.ред. код]

Партія має спеціальний фінансовий фонд, до якого її члени вносять так звані «благодійні внески» у вигляді 15% від своїх доходів. Для фінансової допомоги партії також створюються різні приватні підприємства, керівники яких до 50% прибутку перераховують у фонд організації. [6]

Діяльність в Україні[ред.ред. код]

  • У 2008 році під прикриттям релігійної громади Давет Хізб ут-Тахрір проводить у Криму конференцію "Радикалізм, екстремізм та «ісламізм», де стверджувалося, що «війна Заходу проти тероризму — це війна проти ісламу», викликала значний суспільний і політичний резонанс. [7]
  • 19 липня 2009 року партія організувала конференцію «Від утисків і несправедливості капіталізму до світла Ісламу». Офіційно організатором конференції виступила громада автономних мусульман Давет. Захід був присвячений «88 річниці падіння Халіфату», пройшов в одному із найбільших і найпрестижніших закладів Сімферополя — в Кримському українському театрі. В залі, розрахованому на 800 осіб вільних місць не було. Конференцію традиційно розпочали з читання Корану, а потім її учасники заслухали кілька доповідей, серед яких: «Економіка капіталізму — приклад неспроможності законотворчості людини» та «Ісламська економічна система під захистом держави Халіфат — шлях до спокою і процвітання народів». У виступах жорстко критикувалася нинішня економічна ситуація у світі, а економічна криза пояснювалася тим, що люди самостійно намагаються писати закони. Представник Хізб-ут-Тахрір в Криму Абдуселям Селяметов сказав в інтерв'ю Радіо Свобода, що демократичні цінності і принципи ліберальної економіки не принесли світу спокою, бо люди намагаються самі для себе писати закони. За його словами, насправді закони для людей уже написані Всевишнім, і лише їхнє виконання у Халіфаті принесе людству спокій і процвітання. [8]

Стосунки із офіційною владою України[ред.ред. код]

У травні 2009 року Служба безпеки України повідомила, що «запобігла спробі створення в Україні філії міжнародної релігійно-політичної організації з радикальною ісламською ідеологією Хізб ут-Тахрір». За словами речниці СБУ Марини Остапенко, Служба безпеки виявила і не допустила спробу іноземців створити на території України "осередок забороненої в 29 країнах світу міжнародної терористичної організації Хізб ут-Тахрір. За даними спецслужб, до складу угруповання входили 9 осіб, які в різний час пройшли спецпідготовку в таборах на території країн Близького Сходу. Для організації філії залучалися громадяни України, які прийняли іслам, — зазначила Марина Остапенко.[9] Тоді ж представники Хізб-ут-Тахрір поширили в мас-медіа заяву, в якій спростували заяву СБУ, назвавши її безпідставною і неправдивою. [10]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]