Гілларі Клінтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гілларі Родем Клінтон
Hillary Rodham Clinton
Гілларі Родем КлінтонHillary Rodham Clinton

Час на посаді:
21 січня 2009 — 1 лютого 2013
Попередник Кондоліза Райс
Наступник Джон Керрі

Час на посаді:
3 січня 2001 — 21 січня 2009
Попередник Деніел Мойніхан
Наступник Кірстен Джіллібранд

Час на посаді:
20 січня 1993 — 20 січня 2001
Попередник Барбара Буш
Наступник Лора Буш

Народилася 26 жовтня 1947(1947-10-26) (66 років)
м. Чикаго, Іллінойс
Політична партія Демократична партія США
Чоловік Білл Клінтон
Підпис HRClintonSignature.png

Гі́лларі Діа́на Ро́дем Клі́нтон (англ. Hillary Diane Rodham Clinton, МФА: [ˈhɪləri ˈklɪntən], Ги́ларі Кли́нтан; * 26 жовтня, 1947) — американський політик, державний секретар США (20092013), сенатор від штату Нью-Йорк (20012009), колишня Перша леді США з 1993 до 2001 рр. Працювала довгий час адвокатом, опісля допомагала чоловікові Біллу Клінтону в його політичній кар'єрі: спочатку в штаті Арканзас, коли його двічі було обрано губернатором штату, а потім — президентом США. Після двох термінів у Білому Домі, тобто після закінчення президентства її чоловіка, сама пішла в політику. У 2000 році Клінтон обрано до сенату США: вона стала першою жінкою -сенатором від штату Нью-Йорк та Першою Леді, яку обрано на громадську посаду. У 2008 році Гілларі Родем Клінтон балотувалася на посаду президента США, однак у підсумку запеклої боротьби в Демократичній партії поступилася номінацією Бараку Обамі, котрий став президентом у 2009 році. У новому кабінеті Обами Клінтон погодилася обійняти посаду держсекретаря і була затверджена на цій посаді 21 січня 2009 та пробула на ній до 1 лютого 2013; її наступником став Джон Керрі.

Біографія[ред.ред. код]

Гілларі Родем народилася 26 жовтня 1947 року в Чикаго, але дитинство провела в його передмісті Парк-Ріджі. Її батько був емігрантом з Англії і мав своє невеличке текстильне підприємство. Її мама була домогосподаркою і виховувала, крім Гілларі, ще двох молодших братів Х'ю та Тоні.

Освіта[ред.ред. код]

В школі Гілларі вчилась добре, брала участь у її суспільному житті та активно займалася спортом. Після закінчення (1965) продовжила навчання у жіночому коледжі — Коледж Веллслі в штаті Массачусетс. Оскільки Гілларі походила з консервативної родини, в студентські роки вона стала добровольцем у заходах Республіканської партії. В коледжі Гіларі вивчала політологію та приєдналася до студентської республіканської асоціації. З часом, її політичні уподобання змінилися настільки, що вона вирішила приєднатися до Демократичної партії США. У 1969 році вона з відзнакою закінчила факультет суспільних наук і навіть прославилася своєю промовою на випуску з коледжу. У промові вона настільки палко розкритикувала сенатора США, який виступав перед нею, що статтю про її виступ надрукували в журналі Лайф.

Свою освіту Гілларі продовжила на юридичному факультеті Єльського університету. В університеті вона була в раді редакторів факультетського журналу «Юридичний огляд». На другому курсі почала спеціалізуватися на питаннях захисту прав дітей та, на добровільних засадах, взялася вести справу про знущання над дітьми в одній з лікарень міста. Пізніше вона також надавала безкоштовну юридичну допомогу бідним. На юридичному факультеті вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Біллом Клінтоном. Вже в аспірантурі у вільний від навчання час Гілларі працювала в штаті декількох сенаторів від Демократичної партії. Зокрема в складі комісії, яка займалася справою імпічменту президента Ніксона під час процесу «Вотерґейт».

Життя в Арканзасі[ред.ред. код]

По закінченні університету разом з Біллом Клінтоном вони переїхали до Арканзасу і почали викладати юриспруденцію в університеті Арканзасу. 11 жовтня 1975 вони побралися в м. Файєтвіль і у шлюбі вона вирішила залишити своє дівоче прізвище Родем. Пізніше Гілларі і Білл переїхали на помешкання в столицю штату — м. Літл-Рок, де Білл Клінтон перший раз невдало балотувався на місце в конгресі США. Тим часом Гілларі влаштувалася на роботу в одну з юридичних компаній міста і також на добровільних засадах займалася справами захисту дітей. У 1979 році в складі цієї компанії її звинувачували в нечесній спекуляції цінними паперами і нечесному заробітку, однак пізніше в її діях не було визнано нічого протизаконного. В 1978 році її чоловіка Білла Клінтона було обрано губернатором штату Арканзас і вона стала Першою леді штату. В цій якості вона пробула 12 років. 27 лютого 1980 року у Гілларі Родем народилася її єдина дитина — дочка Челсі.

У 1982 році вона брала активну участь у передвиборній кампанії свого чоловіка Білла на другий термін губернатора Арканзасу і в цей час змінила своє прізвище на Родем Клінтон. Отримавши перемогу і ставши Першої леді Арканзасу Гілларі продовжувала працювати адвокатом, і досягла певних успіхів у своїй кар'єрі: у 1988 та 1991 рр. її було визнано одним з найвпливовіших адвокатів країни. В цей час вона також входила до ради директорів корпорацій Лафарж і Вол-Март.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Перша леді США[ред.ред. код]

Гілларі Клінтон з чоловіком Біллом і дочкою Челсі

Політична кар'єра Гілларі Клінтон почалася, коли вона активно допомагала своєму чоловікові Біллу в його передвиборній кампанії на посаду президента США у 1992 році. На відміну від інших дружин кандидатів в президенти вона брала активну участь у всіх заходах чоловіка і навіть виголошувала, що голосуючи за Білла виборці отримають «два в одному», натякаючи на свою майбутню активність в президентстві чоловіка. Коли Білла Клінтона було обрано президентом і вона стала Першою леді США у 1993 році Гілларі багато в чому відрізнялася від попередніх дружин президента: вона не приховувала, що давала поради президенту і що він з нею радився з майже всіх ключових питань, вона також мала свою власну успішну кар'єру. В 1993 р. її було призначено головою робочої групи Національної реформи охорони здоров'я. Наміром цього проекту було реформування системи охорони здоров'я в США, що зробило б її доступнішою для всіх верств населення. Ця система реформ не отримала підтримки в Конгресі США і пропозиції Гілларі Родем Клінтон не були втілені.

Тим часом Гілларі та її чоловік опинилися в центрі уваги засобів масової інформації та критиків з Республіканської партії США. Деякі критики звертали увагу на те, яку вирішальну роль Гілларі іноді відігравала в прийнятті рішень президентом. Преса навіть почала їх глузливо називати «Клінтони» та «Білларі». Однак найбільший скандал стався під час офіційного розслідування позашлюбних відносин її чоловіка Білла. Під час всіх перипетій справи вона заперечувала всі чутки і навіть коли Білл Клінтон таки визнав, що мав статеві відносини з Монікою Левінскі, вона попри все залишилася з ним. За її власним визнанням, це було найтяжчим випробуванням їхнього шлюбу.

Діяльність у Конгресі США[ред.ред. код]

Гілларі Клінтон з її основним конкурентом в Демократичній партії Бараком Обамою

Після закінчення другого терміну президентства її чоловіка Гілларі вирішила сама піти в політику, коли звільнилося місце в Сенаті США від штату Нью-Йорк. Хоча на цю посаду балотувалося декілька провідних демократів і республіканців, Гілларі випередила їх всіх і легко виграла вибори. 3 січня 2001 року вона стала сенатором США і першою в історії колишньою Першою леді, яка пішла в політику. На цій посаді вона швидко стала одним з провідних демократів в Конгресі США. В складі комітету Конгресу з військових справ вона підтримувала заходи президента Буша у боротьбі з тероризмом. Зокрема, вона підтримувала військове вторгнення США в Афганістан і голосувала за надання Бушу повноважень для початку військових дій проти Іраку у 2003 році. В складі комітету з військових справ вона декілька разів відвідувала американські війська в Афганістані та Іраку. Під час передвиборної кампанії Джорджа Буша почали ширитися чутки, що вона може теж балотуватися на посаду президента, однак у 2004 році вона поклала край всім чуткам проголосивши про свій намір балотуватися на другій термін в Конгрес. 7 листопада 2006 року її було переобрано на другий термін до Сенату США.

Ставлення Гілларі до війни в Іраку змінилося коли втрати американських військ почали збільшуватися і адміністрація не мала чіткого плану щодо майбутнього цієї операції. В Конгресі вона піддавала жорсткій критиці політику уряду Буша в Іраку і голосувала проти збільшення контингенту американських військ в цій країні. У 2007 році, в деяких ЗМІ знову з'явилися твердження, що Гілларі може балотуватися на посаду президента на наступних виборах. На відміну від минулих спекуляцій такого типу вона їх спочатку не заперечувала, а пізніше сама виголосила про свій намір створити дослідний комітет, щодо її можливого балотування. 20 січня 2007 року на своєму сайті вона нарешті оголосила про свої наміри балотуватися на посаду президента в 2008 році. Ця новина стала справжньою сенсацією, оскільки вона була не тільки першою Першою Леді, яка балотувалася, але й першою жінкою, яка могла стати президентом США. Серед демократів, Гілларі Клінтон певний час користувалася підтримкою більшості партії, дещо випереджаючи свого найближчого конкурента по партії — Барака Обаму. У 2009 році достроково склала з себе повноваження сенатора від штату Нью-Йорк і стала державним секретарем США. У У 2013 покинула цю посаду.

Джерела[ред.ред. код]