Хімічні волокна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хімі́чні воло́кна — волокна, які одержують з продуктів хімічної переробки природних полімерів (штучні волокна) або з синтетичних полімерів (синтетичні волокна). Виробництво (т.з. формування) хімічних волокон звичайно полягає в продавлюванні розчину або розплаву полімеру через отвори фільєри в середовище, яке викликає затвердіння тонких волокон, що утворилися. Таким середовищем при формуванні з розплавів служить холодне повітря, з розчинів — гаряче повітря («сухий» спосіб) або спеціальний розчин, т.з. осадна ванна («мокрий» спосіб). Випускаються у вигляді мононитки, штапельного волокна або пучка з безлічі тонких ниток, з'єднаних шляхом сукання.

Особливого розвитку виробництво хімічних волокон займало в 1958-1963 рр. Надзвичайно бурхливі темпи розвитку засвідчує те, що світове виробництво хімічних волокон збільшилось на 63,5% і у 1963 році становило 4404 тисяч тон.[1] В балансі текстильної сировини ці волокна займають друге місце (після бавовни).[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Конкин А.А., Зверев М.П. Полиолефиновые волокна, Изд.: «Химия», Москва, 1966. С.:280 (с.:7)