Хімія твердого тіла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хі́мія твердо́го ті́ла — галузь науки, що вивчає твердофазний стан речовини, електронну, кристалічну структури та їх вплив на хімічні властивості твердих тіл та матеріалів, а також включає розвиток теорії та препаративних методів синтезу неорганічних кристалів, нових матеріалів, композитів.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Хімія твердого тіла – розділ фізичної хімії, який вивчає хімічні властивості і будову твердих тіл, реакції в твердих тілах, методи одержання твердих речовин. Історично Х.т.т. почалася з дослідження кристалів, зокрема дефектів у кристалах (розділ – хімія недосконалих кристалів). Важливий розділ Х.т.т. – термодинаміка твердого стану речовини, яка включає вчення про фазові перетворення і гетерогенну рівновагу. Х.т.т. вивчає також кінетику хімічних реакцій у твердих тілах, кристалізацію, дифузію, топохімічні реакції (реакції на поверхні розділу фаз), Х.т.т. пов’язана з фізикою твердого тіла, кристалографією, мінералогією, фізико-хімічною механікою, механохімією, радіаційною хімією.

Напрямки досліджень[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Сич А.М., Нагорний П.Г. Основи матеріалознавства:Навчальний посібник. - К. Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2003.
  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Вест А. Химия твердого тела. - М.:Мир, 1988. - Ч.1,2