Хіральність
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хіра́льність або кіральність (від грец. χειρ - рука) – здатність будь-якого об'єкта мати своє дзеркальне відбиття, не тотожнє оригіналу, іншими словами об'єкт і його дзеркальне відбиття не можуть бути суміщені тільки обертанням і лінійним переміщенням; відсутність симетрії правої і лівої сторони об'єкту.
Найбільш близьким прикладом хірального об'єкта є рука, звідси й назва поняття хіральність. Будь-які дві частини руки несиметричні, права рука в дзеркалі відображається як ліва.
Хіральність - одне з основних понять стереохімії. Термін хіральність використовують в математиці, фізиці, хімії. Деколи вживають синонім - дисиметрія.
Хіральні молекули також називають оптично-активними, оскільки вони по різному взаємодіють із світлом різної кругової поляризації. Однакові за хімічним складом та структурою молекули, які відрізняються хіральністю, називаються енантіомерами, або, зазначаючи їхню хіральність L(лівий) та D(правий)-ізомерами.
[ред.] Дивіться також
 |
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
