Хіранума Кійтіро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хіранума Кійтіро
яп. 平沼騏一郎
Народився 28 вересня 1867(1867-09-28)[1][2]
Цуяма, Префектура Окаяма, Японія
Помер 22 серпня 1952(1952-08-22)[1][2] (84 роки)
Токіо-сіті[d], Токіо, Японія
Поховання Тама[d]
Країна  Японія
Діяльність політик, прокурор
Alma mater Токійський університет
Науковий ступінь доктор праваd
Знання мов японська
Заклад Університет Кейо
Титул барон
Посада прем'єр-міністр Японії і член Палати перів Японіїd
Партія Kokuhonshad
Конфесія Синто
Родичі Takeo Hiranumad
Брати, сестри Hiranuma Yoshirōd
Автограф
Нагороди
Order of the Rising Sun with Paulownia Flowers, 1st class орден Вранішнього Сонця 1 класу Орден Вранішнього Сонця 2 класу Order of the Sacred Treasure, 1st Class Order of the Sacred Treasure, 2nd Class Order of the Sacred Treasure, 3rd class Order of the Sacred Treasure, 4th class Order of the Sacred Treasure, 5th Class Order of the Sacred Treasure, 6th class

Хіранума Кійтіро (яп. 平沼 騏一郎; нар. 28 вересня 1867(18670928), Цуяма — пом. 22 серпня 1952, Токіо) — японський політичний і державний діяч. Народився в сім'ї небагатого самурая. Генерал. Військовий злочинець.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1888 році закінчив Імператорський університет в Токіо. Направлений на роботу в Міністерство юстиції Японії. Прославився як борець з корупцією. Потім обіймав посади, послідовно: Голови Верховного суду Токіо, прокурора при Верховному суді Японії. У 1910 році обраний ректором Імператорського університету в Токіо. У 1911 віце-міністр Міністерства юстиції.

У 1920 році став віце-президентом Таємної ради. У 1921 році обраний Головою Верховного суду Японії. Голова націоналістичного Товариства державних основ.

У 1923 році він був призначений Міністром юстиції Японії і залишався на цій посаді до 1924 року. У 1924 році призначається головою Палати перів Японського парламенту. У 1936 році стає головою Таємної ради і залишається на цій посаді до 1939 року.

У 1939 році був обраний прем'єр-міністром Японії, але в цьому ж році йде у відставку. Потім недовгий час займає пост Міністра закордонних справ. Після, з 1940 по 1941 рік Міністр внутрішніх справ. Потім з 1945 року знову голова Таємної ради.

Після Другої світової війни, в 1946 році заарештований, засуджений на Токійському процесі на довічне ув'язнення. У 1952 році був амністований, але в цьому ж році помер.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Find a Grave — 1996.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання[ред. | ред. код]