Х-31

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Х-31
Тип керована ракета класу «повітря — поверхня» середньої дальності
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні 1989  — по т.ч.
Оператори  Росія
 КНР
 Індія
 Алжир
 Венесуела
 В'єтнам
Історія виробництва
Розробник ОКБ «Зірка», СРСР
Хохлов Г.
Розроблено з 1977 — кінець 1980-х років
Вартість одиниці $ 550 000 (МА-31, експортна, для США на 1998 рік)
Варіанти Х-31П, Х-31ПД, Х-31ПК,
Х-31А, Х-31АД,
МА-31 (ракета-мішень),
МА-31Д, YJ-91 (Китай)
Характеристики

Х-31 у Вікісховищі
Р-27 Т, Х-59 МО і Х-31П на авіасалоні МАКС-99
пасивна радіолокаційна головка самонаведення Л-112Е для ракет Х-31. МАКС-2009

Х-31 (кирилична «Х» у індексі, кодове ім'я НАТО — AS-17 Krypton[1]) — радянська/російська тактична керована ракета класу «повітря — поверхня» середньої дальності для таких літаків-винищувачів, як МіГ-29 і Су-27, проте застосовуються також з літаків Су-24, Су-34, Су-35 та МіГ-31. Існують протикорабельний (Х-31А) і протирадіолокаційний (Х-31П) варіанти ракет. Протирадіолокаційна Х-31П і протикорабельна ракети X-31A — це перші у світі серійні бойові авіаційні ракети, оснащені комбінованим прямоточним повітряно-реактивним двигуном, який забезпечує підтримку високої швидкості на всій траєкторії польоту.[2]

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Х-31Пвиріб 77П») — базовий варіант протирадіолокаційної ракети з пасивної радіолокацією ГСНЛ-112. Призначена для знищення РЛС зі складу ЗРК великої і середньої дальності, а також для інших РЛС наземного і морського базування різного призначення. Прийнята на озброєння в 1988 році.[3]
    • Х-31ПД — збільшена дальність пуску до 180—250 км, збільшена потужність БЧ на 15 % (до 110 кг), стартова маса зросла до 715 кг.[4]
    • Х-31ПК — модернізація ракети Х-31П за рахунок оснащення її неконтактним датчиком підриву «Крапля»[5] і БЧ збільшеної ефективності, для ефективного ураження РЛС, в тому числі з винесеними вгору антенними пристроями (до 15 м). Виконана в габаритах Х-31П.[6]
  • Х-31Авиріб 77А») — протикорабельна ракета з активною радіолокаційною ГСН АРГС-31(У505). Призначена для ураження кораблів водотоннажністю до 4500 т. Прийнята на озброєння в 1989 році. Поставляється на експорт до Індії. Вперше ракета відкрито продемонстрована в 1991 році на авіаційній виставці в м. Дубай, ОАЕ[7].
    • Х-31АД (Х-31м) — збільшена дальність пуску до 120—160 км, збільшена потужність БЧ на 15 % (до 110 кг), стартова маса зросла до 715 кг.[8]
    • МА-31 (М-31) — ракета-мішень на базі Х-31А. Без ГСН, БЧ і радіовисотомірів (за іншими даними — з американським радіовисотоміром). Призначена для імітації надзвукових ракет при випробуваннях зенітно-ракетних і артилерійських комплексів та відпрацювання навичок щодо відбиття нальоту надзвукових ракет бойовими розрахунками комплексів ППО. Розроблена на базі ракети Х-31А і здійснювала політ, як по низьковисотній траєкторії, для імітації надзвукових протикорабельних ракет, так і з висотної траєкторії для імітації протирадіолокаційних ракет. Поставляється на експорт у США.[9]
      • МА-31Д — варіант мішені із збільшеною дальністю польоту.[9]
  • YJ-91 (Інцзю-91, заводське позначення KR-1) — китайський варіант Х-31, що розробляється корпорацією «Хунд Авіейшн індастрі корпорейшн» (англ. Hongdu Aviation Industry Corporation) для озброєння китайських літаків Xian JH-7, JH-7, Xian JH-7, J-8B, Су-27, Су-30, J-10.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Головка самонаведення «Л-112»:

  • Діапазони частот приймача РЛС — D … F;
  • Чутливість приймача ГСН — 60 дБ/мВт;
  • Пошук і захоплення цілі під носієм — за даними цілевказівки або автономно;
  • Маса апаратури ГСН — 23 кг;
  • Габарити відсіку — 0 мм;
    • Діаметр — 360 см;
    • Довжина — 1065 см.
  • Стан серійне виробництво.[10]
Х-31П Х-31ПД Х-31ПК Х-31А Х-31АД МА-31
Заводський індекс виріб 77П виріб 77A
Рік прийняття на озброєння 1988 1989
ГСН Л-112 (Е)
пасивна РЛГСН
АРГС-31
активна РЛГСН
відсутня
Двигун Прямоточний повітряно-реактивний двигун 31ДПК
бойові характеристики
Мінімальна дальність пуску, км 15 7,5
Максимальна дальність пуску, км 110[3] 180—250
(при H = 15 км, M = 1,5)[4]
110[6] 70[прім. 1]. 120—160
(при H = 15 км, M = 1,5)[8]
КІВ, м 5-8 5-7
Швидкість носія, км/год 650-1250[прім. 2].
Мінімальна висота застосування, км 0,1 0,5
Максимальна висота застосування, км 15[прім. 3].
Максимальна швидкість польоту, м/с 1000 (M = 3,1)[прім. 4]. ~ 1000 (М = 3,1 при Н = 18,3 км)
~ 800 (М = 3,1 на рівні моря)[11].
Середня швидкість польоту, м/с 600-700
Можливе перевантаження, g 15[11]
масо-габаритні характеристики
Довжина, мм 4700 5340[4] 4800[6] 4700 5340[8] 4700
Діаметр, мм 360
Розмах крила, мм 914 954[4] 914 914
Розмах рулів, мм 1005—1125 1102[4] 1005 1150[11]
Стартова маса, кг 600[3] 715[4] 605 ± 10[6] 610[7] 715[8] 600[7][11]
Маса палива, кг 55[11]
Маса корисного навантаження, кг 113[11]
Маса ракети після завершення роботи стартового двигуна, кг 483[11]
Маса ракети після початку роботи ППРД, кг 442[11]
Маса ракети після вичерпання палива, кг 389[11]
тип БЧ фугасно-проникаюча відсутня
Модель БЧ 9М2120 -
Маса БЧ, кг 87[3] 110[4] немає даних 94[7] 110[8] -
Маса ВР, кг -
Габарити транспортного контейнера, м colspan="2"
Маса в стартовому контейнері, кг
сумісність
Катапультні пристрої: АКУ-58, АКУ-58-1, АКУ-58АЕ
Носії: Су-17, Су-24М, Су-27 К-2, Су-27ІБ, Су-30МК (МКІ, МКМ, МК2), Су-35, МіГ-27М, МіГ-29К, МіГ-29КУБ, МіГ-35, Як-141 та ін.
економічні показники
Вартість за одиницю: $ 550 000 на 1998 рік

Оператори[ред. | ред. код]

Колишні[ред. | ред. код]

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-грузинська війна[ред. | ред. код]

За деякими даними, ракета застосовувалася російськими ВПС під час російсько-грузинської війни 2008 року. Зокрема повідомляється, що 10 серпня 2008 року, літак Су-34 російських ВПС протирадіолокаційною ракетою Х-31 вразив РЛС ППО ЗС Грузії в районі міста Горі, після чого грузинська ППО, з метою уникнення подальших втрат, була відімкнена.[14]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

24 лютого 2022 року 1 ракета збита над м. Київ.[джерело?]

9 березня 2022 року російським винищувачем було запущено ракети Х-31П по м. Житомиру. Зруйнований будинок та котельня.[джерело?] Одну ракету українська ППО збила у районі Бердичева.[15]

3 квітня 2022 року розрахунок ППО 81 ОАеМБр ЗСУ знищив літак Су-35С зі складу 159 винищувального авіаційного полку ПКС РФ. Пілот літака Сергій Єрмалов потрапив до полону.[16] За словами пілота, він виконував завдання з пошуку українського ППО, його літак був озброєний ракетами Х-31 та керованими бомбами.[17][18]

20 червня 2022 року чотири ракети Х-31А з російського винищувача та одна ракета типу «Онікс» з берегового ракетного комплексу були спрямовані на м. Очаків, але вони влучили в сільськогосподарські угіддя у передмісті. Потерпілих не було.[19]

14 березня 2023 року російські бомбардувальники Су-24 зайшли з боку моря і завдали ракетного удару чотирма ракетами Х-31П по смт Затока Одеської області.[20][21][22] Ракети було знищено українським ППО над морем, але уламками і вибуховою хвилею було пошкоджено одну з будівель дитячого навчального закладу «Золота Рибка» та кілька приватних будинків. Жертв та втрат серед місцевого населення не було.[23][24]

Уночі 11 вересня 2023 року зс рф застосували тактичну авіацію на Дніпропетровщині, випустивши із літаків Су-34/Су-35 протирадіолокаційні ракети Х-31П та керовані авіаційні ракети Х-59. Попередньо без втрат. Інформація уточнюється.[джерело?]

8 листопада 2023 року влучення Х-31П у цивільне судно під прапором Ліберії, порт м. Одеса. Ракета влучила в надбудову судна в момент його заходу в порт. Внаслідок ворожого удару загинув лоцман. Ще один працівник порту був поранений. Постраждали троє членів екіпажу — громадяни Філіппін. Одного з них ушпиталили.[25]

Див. також[ред. | ред. код]

  • YJ-91 — китайський варіант Х-31
  • П-270 «Москіт» — побудована за тією ж схемою, що і Х-31
  • AGM-88 HARM — основна американська ПРР
  • ALARM — британська ПРР
  • AGM-136 Tacit Rainbow — американський проект ПРР, відмінено в 1991 році

Примітки[ред. | ред. код]

  1. за даними сайту ktrv.ru, ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»; в інших джерелах зустрічається значення 50 км для цілей типу "есмінець «та 25 км для цілей типу» ракетний катер "
  2. за даними сайту ktrv.ru, ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»; в інших джерелах зустрічається значення 600—1100 км/год
  3. в деяких джерелах, для Х-31А зустрічається значення 10 км
  4. в деяких джерелах вказується швидкість рівна 4,5 М (~ 1500 м/с) для висотного польоту і 2,7 М (~ 900 м/с) — на рівні моря
  1. Missiles in the Asia Pacific (PDF), Defence Today, Amberley, Queensland: Strike Publications, May 2005: 67, архів оригіналу (PDF) за 26 січня 2009
  2. Керовані тактичні ракети ДНВЦ "Зірка-Стріла". Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 січня 2011.
  3. а б в г Ракета Х-31П [Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  4. а б в г д е ж Ракета Х-31ПД [Архівовано 10 грудня 2010 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  5. ТРВ випускає ракети протирадіолокацій Х-31ПК [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Сайт «ВПК.name»
  6. а б в г Ракета Х-31ПК [Архівовано 12 квітня 2011 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  7. а б в г Ракета Х-31А [Архівовано 14 вересня 2009 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  8. а б в г д Ракета Х-31АД [Архівовано 10 грудня 2010 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  9. а б Ракета-мішень МА-31 [Архівовано 21 квітня 2011 у Wayback Machine.] Оф. сайт ВАТ «Корпорація Тактичне ракетне озброєння»
  10. ЦКБА - Центральне Конструкторське Бюро Автоматики. Архів оригіналу за 2 листопада 2011. Процитовано 30 січня 2011.
  11. а б в г д е ж и к Jane's Unmanned Aerial Vehicles and Targets / edited by Kenneth Munson. — Issue 18. — Jane's Information Group, 2002.
  12. а б в г Сафонов Дмитро (24 липня 1998). США хочуть російські ракети (російською) . Газета «Коммерсант» № 133 (1536). Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 24 червня 2010.
  13. Joseph Trevithick (7 травня 2020). Navy Needed Targets To Mimic Supersonic Anti-Ship Missiles So They Bought Real Ones From Russia. The Warzone. The Drive. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 22 лютого 2021.
  14. Олексій Нікольський (21 грудня 2009). ВВС Росії отримали два нових літаки Су-34 (російською) . Електронне періодичне видання «Ведомости». Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 16 червня 2010.
  15. Протиповітряна оборона України збила ракету Х-31П. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  16. Пілот збитого російського Су-35С розповів у полоні про кількість вильотів в Україну. Мілітарний. 4 квітня 2022.
  17. Повітряні Сили підбили "повітряний штаб" ворога, що міг управляти військами окупанта на Донбасі. Defense Express. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  18. David Cenciotti (3 квітня 2022). First Russian Su-35S Flanker-E Confirmed Destroyed In Ukraine. The Aviationist. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  19. У Миколаєві зранку - вибухи, по області вдарили російські ракети Х-31А та «Онікс». Укрінформ. 21 червня 2022.
  20. Ворог наніс ракетний удар по Одеській області з літаків Су-24 (ФОТО). 14.03.2022, 13:40
  21. Оперативна інформація станом на 18.00 14.03.2023 щодо російського вторгнення
  22. Бомбардувальники Су-24 вранці вдарили по Одеській області ракетами Х-31П. Жодна не влучила — фото. 14.03.2023, 13:39
  23. Окупанти завдали ракетного удару по місту Затока — пошкоджений дитячий навчальний заклад. 14.03.2023
  24. Росіяни вдарили ракетами по Одещині: Пошкоджено дитсадок та будинки (ФОТО, ВІДЕО). 14.03.2023, 21:33
  25. Російська ракета уразила цивільне судно при заході в порт на Одещині - Стрічка новин Одеси. uanews.odessa.ua (укр.). 8 листопада 2023. Процитовано 11 лютого 2024.

Посилання[ред. | ред. код]