Цао Юй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цао Юй
Caoyu.jpg
Інші імена Сяоші
Народився 24 вересня 1910(1910-09-24)
м.Цяньцзян
Помер 13 грудня 1996(1996-12-13) (86 років)
Пекін
Національність китаєць
Ім'я при народженні Вань Цзябао
Діяльність драматург

Цао Юй (曹禺, 24 вересня 1910 —13 грудня 1996) — китайський драматург.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 24 вересня 1910 року у м. Цяньцзян провінції Хубей. Отримав ім'я Вань Цзябао. Походив з родини чиновника. замолоду разом із родиною переїздить до м. Тяньцзінь, де його батько працював в якості секретаря президента Китайської Республіки Лі Юаньхуна. Тут він знайомиться із китайською та західною літературою, відвідує театр. Водночас у 1920–1924 роках вчиться у місцевій середній школі. У 1924 році поступає до Нанькайського університету, а у 1925 році переводить до університету Цінхуа у Пекіні . Тут він вивчає мову та літературу Заходу. Після його завершення у 1934 році багато уваги приділяє подальшому вивченню літератури, пише перші свої твори.

Рісля початку Другої японо-китайської війни у 1937 році Цао Юй тікає до Чунціна. Тут продовжує писати п'єси, першу з яких було поставлено у військовому шпиталі у 1939 році. після завершення війни перебирається до Шанхая. Тут спробував себе в якості сценариста фільма «Сонячний», 1947–1948 роки. Водночас займається перекладом п'єс Вільяма Шекспіра. Після громадянської війни у 1949 році повертається до Пекіна. Тут стає керівником народного театру. Не зважаючи на те, що Цао Юй мав доволі критичне ставлення до комуністичної ідеології, його п'єси стають популярними у комуністичному Китаї. Але під час Культурної революції він зазнав респресій, був реабілітований тільки після смерті Мао Цзедуна. До кінця життя працював над створенням нових творів, постановками у театрі. Помер 13 грудня 1996 року.

Творчість[ред.ред. код]

У своїй творчості в багато в часу наслідував зразкам європейської драми, особливо полюбляв давньогрецьку. У своій творчості Цао Юй звертався також до історичних подій, полюбляв застосовувати алюції та алегорії. У його доробку лише 9 п'єс: «Гроза» (1934 рік), «Схід сонця» (1936 рік), «Поле» (1937 рік), «Метаморфози» (1940 рік) «Пекінці» (1940 рік), «Міст» (1945 рік) «Яскраве небо» (1956 рік), «Мужність і міч» (1961 рік), «Ван Чжаоцзун» (1979 рік).

Джерела[ред.ред. код]

  • Bonnie S. McDougall y Kam Louie, The Literature of China in the Twentieth Century, Columbia University Press, 1999. (ISBN 0-231-11085-5)