Царицино (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

55°37′18″ пн. ш. 37°40′09″ сх. д. / 55.62167° пн. ш. 37.66917° сх. д. / 55.62167; 37.66917

Царицино
Замоскворецька лінія

Tcaricino.jpg
Загальні дані
Тип Колонна трипрогінна мілкого закладення
Глибина закладення 8 м
Проектна назва Царицино
Стара назва Леніне
Кількість платформ 1
Тип платформ(и) Острівна
Форма платформ(и) Пряма
Дата відкриття 11 серпня 1969 року
Архітектор(и) В. А. Черемин(рос.), А. Л. Вигдоров(рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Е. А. Мелешонкова (рос.)
Станція споруджена БМУ-11 Мосметробуду
Виходи до Луганська , Товариська і Каспійська вулиці, платформа «Царицино»
Час відкриття північний вихід - 5:35
Час закриття 1:00
Код станції 023
Замоскворецька лінія
Ховрино
Біломорська
Оборотні тупики
Річковий вокзал
Водний стадіон
Войківська
ТЧ-2 «Сокіл»
Сокіл
Аеропорт
Динамо
   
Білоруська
Маяковська
Тверська
СЗГ до АПЛ
Театральна
   
Новокузнецька
СЗГ до КЛ, КРЛ, СТЛ
   
Павелецька
Автозаводська
Технопарк
Нагатинський метроміст
через р. Москву
Коломенська
ССГ до Каширської
Каширська
СЗГ до Варшавської
Кантемирівська
Царицино
Оріхове
Домодєдовська
Красногвардійська
ТЧ «Братєєво»
Алма-Атинська

«Царицино» — станція Замоскворецької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями Кантемирівська і Орехово. Знаходиться на території району «Царицино» Південного адміністративного округу міста Москви.

Історія[ред.ред. код]

Станція відкрита 30 грудня 1984 у складі ділянки «Каширська» — «Орехово».

У зв'язку з відновлювальними роботами, пов'язаними з осіданням колії, що виник через вимивання грунту і помилки при вторинному нагнітанні бетону (подушки навколо тунелю) при будівництві, на перегоні «Царицино» — «Орехово», ділянка була закрита з 31 грудня 1984 по 9 лютого 1985.

До перейменування 5 листопада 1990 носила назву «Леніно» (за назвою житлового району Леніно-Дачне). Сучасну назву станція отримала по розташованому поруч Царицинському парку і музею-заповіднику «Царицино».

Вестибулі і пересадки[ред.ред. код]

Наземні вестибулі відсутні, вихід в місто здійснюється по підземних переходах до вулиць Луганська, Товариська і Каспійська, а також до платформи «Царицино» Курського напрямку Московської залізниці.

Технічна характеристика[ред.ред. код]

Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 метрів). Споруджена за типовим проектом зі збірних уніфікованих залізобетонних конструкцій. На станції два ряди по 26 колон з кроком 6,5 метрів.

Оздоблення[ред.ред. код]

Колійні стіни оздоблені жовтим і червоним мармуром з мозаїчними вставками, які присвячені успіхам радянської науки і техніки. Колони оздоблені білим мармуром. Підлога викладена сірим гранітом. Над сходовими маршами знаходяться панно з флорентійської мозаїки (художник — А. Н. Кузнецов), присвячені Москві — силуети заводських цехів і труб, веж Кремля, Шуховської вежі.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]