Царичанський район
| Царичанський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Дніпропетровська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР (.svg){kind=small} УСРР),  Україна
| ||||
| Область: | Дніпропетровська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1225600000 | ||||
| Утворений: | 1932 рік | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 року[1] | ||||
| Населення: | ▼ 26 955 (на 1.04.2016) | ||||
| Площа: | 900 км² | ||||
| Густота: | 30.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5690 | ||||
| Поштові індекси: | 51000—51046 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Царичанка | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 12 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 47 | ||||
| Селища: | 1 | ||||
| Мапа району | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Горбачова Світлана Андріївна | ||||
| Голова РДА: | Саліженко Людмила Миколаївна[2] | ||||
| Вебсторінка: | Царичанська РДА | ||||
| Адреса: | 51000, смт. Царичанка, вул. Театральна, 17, 3-11-48 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Царича́нський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця на півночі центральної частини Дніпропетровської області України. Районний центр — смт Царичанка. Площа — 903 км². Населення становило ▼ 26 955 (на 1.04.2016).
Район був розташований на півночі Дніпропетровської області. З ним межували Магдалинівський, Петриківський райони Дніпропетровської області, Кобеляцький та Новосанжарський райони Полтавської області.
Географія[ред. | ред. код]
Сучасний рельєф, як і основи рослинного та тваринного світу Приорілля сформувалися ще у четвертинний період історії нашої планети (плейстоцені) близько 300 тис. років тому. Вирішальний вплив на цей процес мало так зване Дніпровське зледеніння (близько 290 тис. років тому). Льодовий покрив потужністю у кілька сотень метрів переміщувався впродовж тисячі років з півночі на південь зі швидкістю в декілька кілометрів на рік двома велетенськими виступами, один з яких палеонтологи назвали Царичансько-Бородаївським. Як стверджують вчені, саме на території Приорілля збереглися яскраві докази колишніх грандіозних зледенінь і які є гляціальні (льодовикові пам'ятки природи). Найзначнішими серед них є потужні гляціодислокації, флювіогляціальні, лімногляціальні і моренні відклади гори Калитви, розташованої між смт. Царичанка та селом Китайгород (абсолютна висота якої 145 м). Вздовж південно-східного і південного схилів гори можна спостерігати рідкісні явища зім'яття горизонтальних верств пісків і глин алювіального походження в різні за формою складки, насуви величезних брил палеогенових кварцглауканітових алевритів на молоді піщано-глинясті породи нижньочетвертинного віку долини р. Орілі.
З тих далеких часів на території краю зустрічаються залишки мамонтів, турів, величезних оленів, закам'янілого дерева. Тоді ж формувались і корисні копалини, які є на території Царичанського району на сьогодні: буре кам'яне вугілля, торф, мінеральна вода, природний газ та родючі ґрунти. Запаси вугілля та торфу такі, що при існуючій на сьогодні технології переробки не мають поки що промислового значення.
У 1973 р. на території смт Царичанка були розвідані запаси мінеральної гідрокарбонатної хлоридно-натрієвої лікувально-столової води. Сьогодні розробкою цього родовища зайняте ЗАТ «Царичанський завод мінводи», яке випускає воду під назвою «Царичанська».
По агроґрунтовому районуванню Царичанщина належить до Дніпропетровське-Донецької степової зони. За агрокліматичним — до третьої зони, яка характеризується досить значною посушливістю. А за агрохімічним районуванням — до Кечигівсько-Новоазовського району.
Географічний центр Царичанського району знаходиться за 5 км на схід від приміщення районного відділу зв'язку. Загальна довжина кордонів території району приблизно 135 км. Відстань від Царичанки до Петриківки — 27 км, а до Магдалинівки — 30 км. Район розташований у північно-західній частині Дніпропетровської області. Межує з Петриківським та Магдалинівським районами Дніпропетровської області і Новосанжарським та Кобеляцьким Полтавської області.
Чотири заповідні зони:
- гора Калитва (400 га лісу, знаходиться у селі Китайгород Китайгородська сільська рада);
- озеро «Довге» (5,8 га, село Бабайківка Бабайківська сільська рада);
- урочище «Лілея» (30 га, село Турове Царичанська селищна рада);
- декоративний сад (43 га, село Ляшківка Ляшківська сільська рада).
Річки району: Дніпро, Оріль, Кільчень, Чаплинка, Заплавка, Царичанка, Прядівка.
Відома своїми смаковими та цілющими якостями мінеральна Царичанська вода.
У районі багато мальовничих місць та куточків відпочинку. По берегах річки Оріль розташовані 30 туристичних баз, один спортивно-оздоровчий і 9 дитячих оздоровчих таборів.
Багаті грибні місця у Рудці.
Історія[ред. | ред. код]
На берегах річки Угол (сучасна Оріль) жили уличі. Потім Приорільский край був у складі Переяславського князівства Київської Русі. Тут кочували половці й жили бродники.
У 14 сторіччі входив до складу Литовської держави та згодом Речі Посполитої. По річці Оріль проходила межа земель Війська запорізького.
З 1648 року на півночі району була українська держава Гетьманщина і на півдні — землі Війська Запорозького низового. Саме в цей час тут виникли перші приорільські козацькі містечка: Царичанка (1604 рік) та Китайгород (1662 або 1667 рік).
1618 року засноване запорозьке село Могилів. У 1648—1775 роках частина району належала до Полтавського полку і в 1734—1775 — частина — до Орільської паланки.
У 1730-ті роки російський уряд спорудив вздовж річки Оріль Українську укріплену лінію.
У 1802—1918 роках територія Царичанського району належала до Кобеляцького повіту Полтавської губернії та Новомосковського повіту Катеринославської губернії. У березні-квітні 1918 вона увійшла у Самарську землю УНР. Далі повіти були поновлені.
Царичанський район був утворений в 1923 році у складі Кременчуцького округу Полтавської губернії. Зі скасуванням губерній у 1925-32 роках район входив до складу Кременчуцького округу. З лютого 1932 року він увійшов до складу Дніпропетровської області. У часи Німецько-радянської війни, з 1 вересня 1942 до кінця вересня 1943 року належав до Петриківського ґебіту. Межі району змінювались: до його складу відносилися частина земель нинішнього Магдалинівського району, а в 1963—1991 роках — Петриківський район.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 12 сільських рад, які об'єднують 49 населених пунктів та підпорядковані Царичанській районній раді. Адміністративний центр — смт Царичанка[3].
Поселення[ред. | ред. код]
| Поселення | 1886 рік | 1989 рік | 2001 рік |
|---|---|---|---|
| 5000-9999 | |||
| Царичанка | 7700 | 7839 | |
| 2000-4999 | |||
| Могилів | 4697 | 4700 | 4097 |
| Китайгород | 2600 | 2445 | |
| 1000-1999 | |||
| Прядівка | 3667 | 1900 | 1922 |
| Бабайківка | 2673 | 1600 | 1433 |
| Новопідкряж | 1200 | 1089 | |
| Преображенка | 1100 | 1066 | |
| 500-999 | |||
| Ляшківка | 1000 | 990 | |
| Молодіжне | 1100 | 712 | |
| Юр'ївка | 107 | 640 | 680 |
| Івано-Яризівка | 168 | 550 | 547 |
Колишні поселення[ред. | ред. код]
11 березня 1993 року знято з обліку село Кирилівка Юр'ївської сільської Ради.
Населення[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 14 185 | 2749 | 1761 | 4131 | 3617 | 1848 | 79 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 16 588 | 2476 | 1746 | 4135 | 4262 | 3504 | 465 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Населення за переписом 2001 (1 січня) — 29,1 тис. осіб. За даними Головного управління статистики в Дніпропетровській області кількість населення в районі на 1 лютого 2011 року становила 27 783 осіб[5].
Економіка[ред. | ред. код]
Економічну основу району складає сільськогосподарське виробництво. Основними його напрямками є рослинництво і тваринництво. Загальна площа сільгоспугідь — 73,1 тис. га, орної землі — 37,3 тис. га. У структурі посівних площ 2001 року 53 % займають зернові культури, 18 % — кормові, 16 % — технічні.
Найбільші сільськогосподарські підприємства: товариство «Україна», агрофірма «Колос», «Господар», ДП «Націонал плюс», фермерські господарства «Злагода», «Світанок», «Сяйво».
4 промислових підприємства: ЗАТ «Царичанський завод мінводи», районне комунальне підприємство «Царичанська друкарня», маслоцех АК "Комбінат «Придніпровський», ковбасний цех «Ірна — 1».
Район обслуговують 299 закладів торгівлі.
Транспорт[ред. | ред. код]
Територією району проходять такі автошляхи Н31, Т 0412 та Т 0413.
Залізничне сполучення відсутнє.
Освіта та культура[ред. | ред. код]
17 загальноосвітніх, 12 дошкільних, 3 позашкільні закладів (районний Будинок дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа та Станція юних натуралістів). Районна школа мистецтв
Царичанське ПТУ-89. 20 клубів, 20 бібліотек. 14 любительських об'єднань та клубів за інтересами, 61 колектив художньої творчості за різними жанрами, 18 дискотек.
Спорт[ред. | ред. код]
1 стадіон, 14 спортивних зали, 8 футбольних полів, 40 спортивних майданчиків, одна дитячо-юнацька спортивна школа, клуб за місцем проживання «Мир», ФСТ «Колос».
Пам'ятки і архітектура[ред. | ред. код]
На території району знаходяться понад 167 пам'яток археології та 58 пам'ятки архітектури та історії.
Перлинами Приорільського краю є Китайгородські церкви: Успенська, святої Варвари та Миколаївська — одні з найстаріших архітектурних споруд Дніпропетровщини.
Музей історії Царичанського району.
Особистості[ред. | ред. код]
- діячі науки та культури: Дерець Павло Антонович (Павло Дністров) — член Спілки журналістів СРСР, академік АН України з 1949 року; Воблий Костянтин Григорович — економогеограф і економіст; Десятерик Володимир Ілліч — професор історії; Дронь Микола Михайлович — професор, проректор Дніпропетровського національного університету; Фролова Клавдія Павлівна — професор філології Дніпропетровського національного університету;
- 10 поетів і письменників: Усенко Павло Матвійович — поет, Зайвий Олександр Феодосійович — поет, Дяченко Михайло Григорович — поет, Назаренко Степан Степанович (Олекса Їжак), Оровецький Павло Андрійович, Сологуб Василь Павлович — письменник, Багмут Іван Андрійович — письменник, Багмут Йосип Андрійович — письменник, Васильківський Олексій Трохимович — письменник, Васильківський Олександр Олексійович — письменник;
- кінорежисер Віктор Стороженко, скульптор Степан Огій, художник Федір Божко, повний кавалер ордена Слави — Кривоніс Федір Андрійович, заслужений учитель України — Шрамко Віленін Федорович.
- Булах Олександра Несторівна (Леся Степовичка) — поетеса, письменниця
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Царичанського району було створено 25 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 56,62 % (проголосували 12 478 із 22 039 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,32 % (5 904 виборців); Олег Ляшко — 10,84 % (1 352 виборців), Сергій Тігіпко — 9,83 % (1 226 виборців), Анатолій Гриценко — 7,17 % (895 виборців), Юлія Тимошенко — 6,59 % (822 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,53 %.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Царичанський район |
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 530/2019-рп «Про призначення Л.Саліженко головою Царичанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Царичанського району [Архівовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ Головне управління статистики в Дніпропетровській області[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 11 квітня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт Дніпропетровської облдержадміністрації
- Історія козацької Царичанки [Архівовано 8 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Царичанський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
- Білокінь А. М. Сторинки історіï Приорілля.-Дніпр.:"Пороги",2004.-193 с.
Література[ред. | ред. код]
- Царичанський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.850-880, 860-862
| Полтавська область (Новосанжарський район) |
||
| Полтавська область (Кобеляцький район) |
|
Магдалинівський район |
| Петриківський район |
| |||||||||||