Цвайгенбаум Ізраїль Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ізраїль Йосипович Цвайгенбаум
рос. Исраил Иосифович Цвайгенбаум
IsraelTsvaygenbaum.jpg
Ім'я при народженні Ізраїль Цвайгенбаум
Дата народження 1 лютого 1961(1961-02-01) (53 роки)
Місце народження Дербент, Дагестанська АРСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
США США
Жанр тематичний живопис

Ізраї́ль Йо́сипович Цвайгенба́ум (рос. Исраил Иосифович Цвайгенбаум; англ. Israel Tsvaygenbaum; *1 лютого 1961, Дербент, Дагестанська АРСР, СРСР) — радянський, російський та американський художник.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Ізраїль Цвайгенбаум мав виставки у Росії та Сполучених Штатах Америки. Ряд його робіт знаходяться в Історико-археологічному музеї-заповіднику[1] в місті Дербенті. Багато творів Цвайгенбаума в приватних колекціях Австрії, Болгарії, Англії, Франції, Голландії, Ізраїлю, Росії та США.[2]

Цвайгенбаум народився у Дербенті, на півдні Росії, в одному з найдавніших міст світу. У місті проживали євреї по сусідству з переважно мусульманським населенням. Батьки Цвайгенбаума є євреями за походженням . Його батько був родом з Бендзин, Польща. Під час Другої Світової війни сім'я була змушена емігрувати до Радянського Союзу . Мати Цвайгенбаума народилася в Радянському Союзі, вона горянська єврейка.

З 1976 по 1980 Цвайгенбаум вивчав мистецтво в Ізбербашському Педагогічному училищі в Ізбербаші. У 1991 році він закінчив художньо-графічне відділення Кубанського державного університету, Краснодар, Росія. У 1987 році в місті Дербенті, Цвайгенбаум організував товариство художників, під назвою Колорит.[3][4] Колорит мало багато художніх виставок в Дербенті і в художньому галереї в Махачкалі, Дагестан, Росія.[5][6][7] Культура, динаміка життя середовища, де Цвайгенбаум виріс, і його єврейське походження глибоко відбилися в його мистецтві. Газета Дербентського звістки[8] написала наступне про картини Цвайгенбаума:

« «Тема самотності і туги, присутня в багатьох картинах: Ностальгія, Самотній, Прикуті люди... навіяна образом батька художника, вихідця з Польщі... У 1939 році у віці 29 років він покинув її, що-б врятуватися від коричневої чуми. Все, що залишилися рідні були вбиті . Композиція картин навіває смуток, тугу.»  »

В іншому абзаці газети:

« «Палітра фарб картин помірна або приглушена. Це - палітра осені. Тут золото беріз поєднується з міддю листя дуба, багрянець клена з чорнотою голих гілок.»  »

У листопаді 1993 та квітні 1994 року пройшли дві великі і останні виставки Цвайгенбаума у Росії. Це були дві персональні виставки в Москві. Перша відбулася в Східній Галереї[9] і остання Єврейська Рапсодія у Центральному Будинку Художника на Кримському Валу.[10][11] Художник присвятив виставку Єврейську Рапсодію своєму батькові.[8]

У липні 1994 року Ізраїль Цвайгенбаум і його сім'я виїхали з Росії, тому що продовжувати жити в республіці Дагестан[2] стало дуже небезпечним для його родини. На даний час він живе в Олбані, штату Нью-Йорк. У США Цвайгенбаум продовжує працювати над своїми картинами. Тони у його картинах помітно змінилися, він перейшов з коричневих тонів до жовтуватих. Він продовжує працювати на єврейську тематику.

Підпис художника[ред.ред. код]

Всі картини, Ізраїль Цвайгенбаум, підписував своїм ім'ям — івр. ישראל‎ або в скороченому варіанті івр. יש‎, за винятком картин Хлопчик провідний сліпого Ангела (1997) та Квіти (1998) де він підписався на англійській мові англ. Tsvaygenbaum. Підписувався Цвайгенбаум на своїх картинах в лівому або в правом кутку. Назву картини художник писав на зворотному боці полотна. Після еміграції до Сполучених Штатів, в 1994 році, всі назви картин, Цвайгенбаум, писав англійською мовою.

Співпраця з іншим художником[ред.ред. код]

Люди Дербента (1999)
«Люди Дербента»[12] (1999)

У 2001 р. в Олбані, штат Нью-Йорк, Цвайгенбаум почав творчу співпрацю з танцівницею Джуді Трупін.[13] На основі дев'яти картин Цвайгенбаума, Трупін створила танцювальну композицію. Вони послужили основою для виступ Світ у наших очах.[14] У 2002 році американська газета The Record[15] писала:

«Картини Цвайгенбаума і танці Трупіної відображають спогади про єврейське життя в Східній Європі і Росії й також відображають універсальні теми… Цвайгенбаум присвятив картину Світ у наших очах людям його рідного міста Дербента. Картина Люди Дербента,[12] є одним з дев'яти картин на якому Трупіна спиралася створюючи танцювальну композицію.»

Інша американська газета Daily Gazette[16] писала:

«Використовуючи суміш танцю, оригінальні сюжети, світ музики та слайдів, Трупіна… інтерпретувала дев'ять картин в Цвайгенбаума.»

Картина Світ в наших очах була показана в ряді міст в штаті Нью-Йорку.[17]

Портрет[ред.ред. код]

Фрагмент картини д-р Илизаров 1988
«Фрагмент картини д-р Илизаров» 1988

Картини Цвайгенбаума, зазвичай мають образні теми та натюрморти, але він зробив кілька портретів. Один з них був портрет хірурга-ортопеда, Гавриїла Абрамовича Ілізарова. У 1988 році Цвайгенбаум прилетів в російське місто Курган, де він провів 6 днів з доктором Ілізаровим, щоб зробити ескізні начерки. Цвайгенбаум працював над ескізами у офісі доктора Ілізарова. Пізніше, в 1988 році Цвайгенбаум писав у газеті Прапор Комунізму[18] з цього приводу:

«…Спочатку він почував себе не дуже вправно, потім звик до цієї ролі, а після, в суєті своєї справи, весь йшов в роботу і забував про мою присутність. Такі хвилини були найбільш сприятливими для моєї творчості. На душі ставало спокійно від того, що він не відчуває мого пильного погляду під час порівняння малюнка в альбомі з його особою.»

Портрет доктора Ілізарова Цвайгенбаум виставляв у груповій виставці в Історико-Архілогіческом Музеї-Заповадніке у місті Дербенті, Пізніше, Цвайгенбаум подарував цей портрет доктору Ілізарову. Цвайгенбаум також писав портрети акторів Горсько-Єврейського театру.

Сім'я[ред.ред. код]

Цвайгенбаум одружений на Катерині Цвайгенбаум, дочки публіциста Мішиєва, Ягутіла Ізраїловіча.

У них троє доньок: Мірварі, Раїса і Естер.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Два графічні роботи: Сарказм долі і Скорбота народу
  2. а б Біографія Ісраїла Цвайгенбаума
  3. Прапор Комунізму — «Зустріч Муз», І. Цвайгенбаум, 1 грудня, 1988. С.4
  4. Прапор Комунізму — «Вітальні художньої творчості», Б. Мінаєв
  5. Прапор Комунізму — Виставка «Колориту», С. Ликова
  6. Прапор Комунізму — «Міцніють Зв'язки», С. Ликова
  7. Прапор Комунізму — Являє «Колорит», 1987
  8. а б Дербентського звістки — «Єврейська Рапсодія», М. Мататова. 6 травня,1994. С.4
  9. Ватан — «Філософія життя», М. Мататова. 14 грудня, 1993. С.3
  10. Ватан — «Єврейська Рапсодія», М. Мататова. 13 травня, 1994. С.3
  11. Леонід Бабушкін — «Єврейська Рапсодія», Москва, 1994
  12. а б Газета Hudson River Sampler (CC) — «Мир в наших очах, художник Ізраїль Цвайгенбаум і танцівниця Джуді Трупін спільно представляли програму в столичному регіоні», листопад 2002 С.12
  13. Газета Jewish World News — «…Трупін є хореограф, письменник і танцівниця, чиї роботи були помічені в США і в Європі», листопад 2002
  14. Газета Metroland — «Світ у наших очах», 21-27 листопада, 2002. С.41
  15. Газета The Record — «Танцівниця Джуді Трупін і художник сформували унікальну зв'язок», 12 грудня, 2002
  16. Газета Daily Gazette — «Джуді Трупіна через Світ в наших очах інтерпретує картини Цвайгенбаума», 20 листопада 2002
  17. Газета Jewish World News — «Поєднання образотворчого мистецтва і танцю», листопад 2002
  18. Прапор Комунізму — «Зустріч з доктором Ілізарова», І. Цвайгенбаум. 17 грудня, 1988. С.4

Посилання[ред.ред. код]