Цвєтаєва Марина Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мари́на Іва́нівна Цвєта́єва
Марина Ивановна Цветаева
Tsvetaeva.jpg
Марина Цвєтаєва
При народженні: Марина Ивановна Цветаева
Дата народження: 26 вересня (8 жовтня) 1892(1892-10-08)
Місце народження: Москва
Дата смерті: 31 серпня 1941(1941-08-31) (48 років)
Місце смерті: Єлабуга, Татарська АРСР
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Мова творів: російська мова
Рід діяльності: поетеса, прозаїк, перекладачка

Мари́на Іва́нівна Цвєта́єва (рос. Марина Ивановна Цветаева, * 26 вересня (8 жовтня) 1892(18921008), Москва — † 31 серпня 1941, Єлабуга, Татарська АРСР) — російська поетеса, прозаїк, перекладачка.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство та юність[ред.ред. код]

Її батько, професор-мистецтвознавець Іван Цвєтаєв, був засновником Московського музею образотворчих мистецтв. Мати, Марія Олександрівна Мейн, походила з русифікованої польсько-німецької родини, була піаністкою, ученицею Антона Рубінштейна. Через два роки після Марини народилася її сестра Анастасія.

Родина Цвєтаєвих мешкала у Москві, а влітку — в околицях Таруси (Калузька губернія). Через хворобу матері (сухоти) Марина часто жила за кордоном — в Італії, Швейцарії, Німеччині. Але 1906 року мати померла, і доньок виховував батько.

Початок творчої діяльності[ред.ред. код]

У 6 років Марина почала писати віршики, не лише російською, а й французькою та німецькою. У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907–1910 рр. На цю збірку одразу ж відгукнулися Валерій Брюсов і Максиміліан Волошин. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».

1912 — вийшла її друга збірка — «Чарівний ліхтар».

1911 — зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Ефроном; у січні 1912 вийшла заміж. Того ж року у них народилася донька Аріадна (Аля).

1913 — вийшла третя її збірка — «З двох книг».

Творчість[ред.ред. код]

Творчості Цвєтаєвої притаманні романтичний максималізм, мотиви самотності, трагічна приреченість кохання, несприйняття і капіталістичної, і сірої радянської повсякденності, конфлікт побуту і буття, неприємної щоденності та духовного життя. Інтонаційно-ритмічна експресивність, парадоксальна метафоричність.

Поезія[ред.ред. код]

  • збірка «Вечерний альбом», 1910,
  • «Волшебный фонарь», 1912,
  • «Из двух книг», 1913,
  • Монолог, 1913,
  • Мне нравится, что вы больны не мной, 1913,
  • Хочу у зеркала, где муть…1915,
  • збірка «Вёрсты», 1921,
  • «Лебединый стан»,
  • «Ремесло», 1923,
  • «Психея»,1923;
  • «Молодец», 1924;
  • «После России», 1928;
  • сатирична поема «Крысолов», 1925,
  • «Поэма Конца», 1926.
  • «Новогоднее»,
  • «Поэма горы»
  • «Лестница»
  • «Крысолов»
  • «Подруга», 1914–1915 рр — цикл віршів, присвячений Софії Парнок

Трагедії[ред.ред. код]

  • «Федра» (1928).

Есеїстська проза[ред.ред. код]

  • «Хлыстовки», 1934;
  • «Мой Пушкин», 1937;
  • «Искусство при свете совести»,
  • «Поэт и время»
  • «Мать и музыка»
  • «Черт»
  • «Дом у Старого Пимена»

Мемуарні портрети[ред.ред. код]

Щоденникова проза[ред.ред. код]

  • «Октябрь в вагоне», Москва, жовтень-листопад 1917
  • «Вольный проезд», Москва, вересень 1918;
  • «Мои службы»,
  • «О любви»
  • «Из дневника»
  • «Грабеж»
  • «Расстрел царя»
  • «Покушение на Ленина»
  • «Чесотка»
  • «Fräulein»
  • «Ночевка в коммуне»
  • «Воин Христов»
  • «Смерть Стаховича»
  • «О благодарности»
  • «Отрывки из книги „Земные приметы“»
  • «Чердачное»
  • «О Германии»

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Антокольский П. Книга Марины Цветаевой // Новый мир, 1966. — № 4;
  • Цветаева А. Воспоминания. — М.: 1971;
  • Твардовский А. Марина Цветаева. Избранное, в его кн.: О литературе, М., 1973;
  • Эфрон А. Страницы воспоминаний. // Звезда, 1973. — № 3;
  • Эфрон А. Страницы былого // Звезда, 1975. — № 6;
  • Белкина М. Скрещение судеб — М.: 1988;
  • Саакянц А. М. Цветаева. Жизнь и творчество — М.: 1997;
  • Ганзбург Г. Шубертовские переводы Марины Цветаевой // Ганзбург Г. И. Статьи о Шуберте. — Харьков: РА, 1997. (Институт музыкознания. Шубертовское общество.) ISBN 966-7012-11-5.
  • Марина Цветаева. Фотолетопись жизни поэта — М.: 2000;
  • Кудрова И. Путь комет. Жизнь Марины Цветаевой — СПб: 2002;
  • Эфрон Г. Дневники, тт. 1-2 — М.: 2005;
  • Библиография работ о Марине Цветаевой
  • Полянская М. Брак мой тайный. Марина Цветаева в Берлине — М.: 2001.

Посмертна слава[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3


Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.