Цвєтаєва Марина Іванівна

Мари́на Іва́нівна Цвєта́єва
Марина Ивановна Цветаева
Марина Цвєтаєва
При народженні:	Марина Ивановна Цветаева
Дата народження:	8 жовтня (26 вересня), 1892
Місце народження:	Москва
Дата смерті:	31 серпня 1941
Місце смерті:	Єлабуга, Татарська АРСР
Громадянство:	Російська імперія, Радянський Союз
Мова творів:	російська мова
Рід діяльності:	поетеса, прозаїк, перекладачка

Мари́на Іва́нівна Цвєта́єва (рос. Марина Ивановна Цветаева, * 26 вересня (8 жовтня) 1892, Москва — † 31 серпня 1941, Єлабуга, Татарська АРСР) — російська поетеса, прозаїк, перекладачка.

Біографія

Дитинство та юність

Її батько, професор-мистецтвознавець Іван Цвєтаєв, був засновником Московського музею образотворчих мистецтв. Мати, Марія Олександрівна Мейн, походила з русифікованої польсько-німецької родини, була піаністкою, ученицею Антона Рубінштейна. Через два роки після Марини народилася її сестра Анастасія.

Родина Цвєтаєвих мешкала у Москві, а влітку — в околицях Таруси (Калузька губернія). Через хворобу матері (сухоти) Марина часто жила за кордоном — в Італії, Швейцарії, Німеччині. Але 1906 року мати померла, і доньок виховував батько.

Початок творчої діяльності

У 6 років Марина почала писати вірші, не лише російською, а й французькою та німецькою. У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907–1910 рр. На цю збірку одразу ж відгукнулися Валерій Брюсов і Максиміліан Волошин. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».

1912 — вийшла її друга збірка — «Чарівний ліхтар».

1911 — зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком Сергієм Ефроном; у січні 1912 вийшла заміж. Того ж року у них народилася донька Аріадна (Аля).

1913 — вийшла третя її збірка — «З двох книг».

Творчість

Творчості Цвєтаєвої притаманні романтичний максималізм, мотиви самотності, трагічна приреченість кохання, несприйняття і капіталістичної, і сірої радянської повсякденності, конфлікт побуту і буття, неприємної щоденності та духовного життя. Інтонаційно-ритмічна експресивність, парадоксальна метафоричність.

Поезія

• збірка «Вечерний альбом», 1910,
• «Волшебный фонарь», 1912,
• «Из двух книг», 1913,
• Монолог, 1913,
• Мне нравится, что вы больны не мной, 1913,
• Хочу у зеркала, где муть…1915,
• збірка «Вёрсты», 1921,
• «Лебединый стан»,
• «Ремесло», 1923,
• «Психея»,1923;
• «Молодец», 1924;
• «После России», 1928;
• сатирична поема «Крысолов», 1925,
• «Поэма Конца», 1926.
• «Новогоднее»,
• «Поэма горы»
• «Лестница»
• «Крысолов»
• «Подруга», 1914–1915 рр — цикл віршів, присвячений Софії Парнок

Трагедії

• «Федра» (1928).

Есеїстська проза

• «Хлыстовки», 1934;
• «Мой Пушкин», 1937;
• «Искусство при свете совести»,
• «Поэт и время»
• «Мать и музыка»
• «Черт»
• «Дом у Старого Пимена»

Мемуарні портрети

• «Герой труда» — записи про Валерія Брюсова, 1925;
• «Живое о живом» — пам'яті Максиміліана Волошина,
• «Пленный дух» — нарис про Андрія Бєлого
• «Нездешний вечер» — присвячено Михайлу Кузьміну
• «История одного посвящения» — спогади про Осипа Мандельштама, 1931 рік;
• «Наталья Гончарова» — життя і творчість Наталії Гончарової
• «Повесть о Сонечке» — спогади про Софію Голідей
• «Слово о Бальмонте» — Бальмонту

Щоденникова проза

• «Октябрь в вагоне», Москва, жовтень-листопад 1917
• «Вольный проезд», Москва, вересень 1918;
• «Мои службы»,
• «О любви»
• «Из дневника»
• «Грабеж»
• «Расстрел царя»
• «Покушение на Ленина»
• «Чесотка»
• «Fräulein»
• «Ночевка в коммуне»
• «Воин Христов»
• «Смерть Стаховича»
• «О благодарности»
• «Отрывки из книги „Земные приметы“»
• «Чердачное»
• «О Германии»

Бібліографія

• Антокольский П. Книга Марины Цветаевой // Новый мир, 1966. — № 4;
• Цветаева А. Воспоминания. — М.: 1971;
• Твардовский А. Марина Цветаева. Избранное, в его кн.: О литературе, М., 1973;
• Эфрон А. Страницы воспоминаний. // Звезда, 1973. — № 3;
• Эфрон А. Страницы былого // Звезда, 1975. — № 6;
• Белкина М. Скрещение судеб — М.: 1988;
• Саакянц А. М. Цветаева. Жизнь и творчество — М.: 1997;
• Ганзбург Г. Шубертовские переводы Марины Цветаевой // Ганзбург Г. И. Статьи о Шуберте. — Харьков: РА, 1997. (Институт музыкознания. Шубертовское общество.) ISBN 966-7012-11-5.
• Марина Цветаева. Фотолетопись жизни поэта — М.: 2000;
• Кудрова И. Путь комет. Жизнь Марины Цветаевой — СПб: 2002;
• Эфрон Г. Дневники, тт. 1-2 — М.: 2005;
• Библиография работ о Марине Цветаевой
• Полянская М. Брак мой тайный. Марина Цветаева в Берлине — М.: 2001.

Посмертна слава

У Вікіджерелах є оригінали текстів

Цвєтаєва Марина Іванівна

• Ім'ям поетеси названо вулицю в Києві (житловий масив Вигурівщина-Троєщина)
• У Москві зусиллями ентузіастів організовано і відкрито Будинок-музей Марини Цвєтаєвої.
• У 1995 р. на відстані трьох кілометрів від російського міста Іваново відкрито Будинок-музей Цвєтаєвих (Ново-Таліци), в селі, де був невеликий родовий маєток її діда-священика (російською — Дом-музей Цветаевых (Ново-Талицы).

Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.