Цвєт Михайло Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Семенович Цвєт
Tswett 01.jpg
Народився 14 травня 1872(1872-05-14)
Асті, Італія
Помер 26 червня 1919(1919-06-26) (47 років)
Вороніж, Воронезька губернія
Громадянство Російська імперія
Галузь наукових інтересів ботаніка,
фізіологія рослин,
біохімія
Заклад Юрьївський університет, Варшавський університет
Alma mater Женевський університет
Науковий ступінь доктор ботаніки
Відомий завдяки: створення адсорбційної хроматографії
Примітки написання іншими мовами: Tsvett, Tswett, Tswet, Zwet, Cvet
Tswett є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Цвєт Михайло Семенович.
Перегляньте таксони приписувані цьому автору в International Plant Names Index (IPNI).

Михайло Семенович Цвєт (* 14 травня 1872 — † 26 червня 1919) — російський ботанік та фізіолог рослин, засновник такого методу, як хроматографія. Займався дослідженням фотосинтетичних пігментів листя рослин, у чистому вигляді отримав хлорофіли a, c, b та деякі з ізомерів ксантофілу.

Біографія[ред.ред. код]

Швейцарський період життя

Народився 1872 року в Асті, що в Італії. Дитинство та юність пройшли у Швейцарії. Початкову освіту здобував у коледжі Гайяр (Лозанна, 18811885). Закінчив Женевську гімназію 1891 року та вступив на фізико-математичний факультет Женевського університету. Найбільший вплив у той час на Михайла Семеновича мали ботаніки Р. Шода та Ж. Тюрі.

У 1893 році Цвєт стає бакалавром фізичних та природничих наук, вирішує присвятити себе вивченню рослин.

1896 рік —— відправляє до Женеви остаточний варіант дисертації на тему: «Вивчення фізіології клітини. Матеріали до розуміння руху протоплазми, плазматичних мембран та хлоропластів». У жовтні цього року отримує диплом доктора природничих наук Женевського університету, у грудні того ж року прибуває до Петербургу, не знаючи, що вчений ступінь Женевського університету у Росії не визнається. Чому вчений змінив Швейцарію на Росію, достеменно не відомо. В Петербурзі Михайло Семенович познайомився з такими вченими, як І. П. Бородін, А. С. Фамінцин, А. М. Бекетов, М. С. Воронін, П .Ф. Лесгафт.

Російський період

У лабораторії Фамінцина, який займався вивченням природи хлоропластів, біології лишайників, питаннями симбіозу, окрім нього та штатних співробітників працювали такі вчені, як: Д. І. Івановський, В. В. Лепешкін (вивчав загальні властивості протоплазми), В. В. Половцов (займався вивченням дихання рослин) Цвєт продовжив вивчення хлоропластів. Проте для викладання йому потрібно заново захищати дисертацію. До її захисту та магістерських іспитів він готувався поряд із роботою у Біологічній лабораторії Лесгафта.

1899 рік —— Цвєт успішно склав магістерські іспити.

19 квітня 1900 року —— на засіданні ботанічного відділення Санкт-Петербурзького товариства дослідників природи виступає з доповіддю «Про природу хлорглобіну»(рос.) та стає дійсним членом цього товариства.

23 вересня 1901 року —— захист магістерської дисертації у Казанському університеті.

26 листопада 1901 року —— на конкурсній основі прийнятий на посаду асистента кафедри анатомії та фізіології рослин Варшавського університету, очолювану Д. І. Івановським.

30 грудня 1901 року —— на ХІ зібранні дослідників природи та лікарів у Петербурзі робить доповідь «Методи та задачі фізіологічного дослідження хлорофілу»(рос.), у якому вперше повідомив про метод адсорбційної хроматографії.

Варшавський період

січень 1902 —— червень 1915 року —— Варшавський період життя вченого. Михайло Семенович зосереджується на вдосконаленні хроматографічного методу та на його застосуванні для розподілу пігментів зеленого листя.

8 березня 1903 року на засіданні ботанічного відділення Варшавського товариства дослідників природи робить доповідь на тему: «Про нову категорію адсорбційних явищ та про застосування їх до біохімічного аналізу», де вперше описує метод цього аналізу.

1905 рік —— у зв'язку із студентськими виступами заняття в університеті припинено, Цвєт шукає додатковий заробіток, за сумісництвом викладаючи ботаніку та сільське господарство у Варшавському ветеринарному інституті та ботаніку на хімічному та гірничому відділеннях Варшавської політехніки.

16 вересня 1907 року —— одружується на Олені Олександрівні Трусевич.

28 листопада 1910 року —— захищає у Варшавському університеті дисертацію «Хромофіли у рослинному та тваринному світі»(рос.) та отримує ступінь доктора ботаніки.

червень 1915 —— Варшаву займають німецькі війська, Цвєт на відпочинку в Одесі. Як наслідок, Цвєт залишився без роботи. Під час пошуку роботи подавав кандидатуру на завідувача кафедрою анатомії та фізіології рослин Новоросійського університету в Одесі, проте не пройшов.

Останні роки життя

24 березня 1917 року М. С. Цвєта обрано одинарним професором Юрьєвського університету, призначено директором ботанічного саду університету.

вересень 1917 року —— починає роботу в університеті, прийнято рішення про евакуацію університету до Воронежа, у зв'язку з наступом німецьких військ (лютий 1918). Німецьке керівництво припинило викладання російською, ректору та професорам пропонувалось «добровільно залишити Ліфляндію».

31 серпня 1918 року —— родина Цвєта евакуювалась до Воронежа, куди прибула 7 вересня. Дорога видалась важкою, у вченого розвивалась хвороба серця.

Симон Шноль, зокрема, у праці «Три пори Цвєта», що ввійшла до книги «Герої та злодії російської науки»(рос.) про той період життя вченого згадує:

« Після війн та революцій, у період розрухи, холоду, голоду за ініціативою М. Горького для порятунку інтелектуальної еліти була створена «Цетральна комісія по покращенню побуту вчених» (ЦКБВ). Комісія визначала, кому належить виділити продовольчий пайок та дрова, а кому ні. Та сама легенда стверджує, що проти видачі пайка Цвєту виступив Тімірязєв — він не вважав Цвєта важливим для держави. У Воронежі, тяжко хворий, без пайка...
Оригінальний текст (рос.)

После войн и революций, в период разрухи, голода, холода по инициативе М. Горького для спасения интеллектуальной элиты страны была создана "Центральная комиссия по улучшению быта ученых" (ЦКБУ). Комиссия определяла, кому следует выделить продовольственный паек и дрова, а кому нет. Та же легенда утверждает, что против выдачи пайка М.С.Цвету возразил Тимирязев — он не счел Цвета важным для государства. В Воронеже, тяжело больной, без пайка ...

 »

7 жовтня 1918 року —— М. С. Цвєт подав докладну записку щодо утворення ботанічної кафедри у знову створеному Воронезькому університеті.

9 квітня 1919 року —— розпочав читання лекцій. Стояти він не міг та читав їх сидячи.

26 червня 1919 року —— вченого не стало. Поховано у Воронежі, місцезнаходження могили невідоме.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Михайло Семенович Цвєт у своїй науковій діяльності працював у галузі фізіології рослин, ботаніки та хімії. Почавши із робіт з анатомії рослин та дослідження хлоропластів, вчений продовжував роботу над цими темами усе життя. Наукові здобутки Цвєта (зокрема метод адсорбційної хроматографії та виділення хлорофілів a, b та с) стали важливим внеском у розвиток світової науки. Нижче подано короткий список робіт та публікацій вченого.

1894 рік —— перша публікація з анатомії рослин, премія Г. Деві.

1896 рік —— робота «Дослідження фізіології клітини», отримання ступеню доктора наук Женевського університету, початок роботи у фотофізіологічній лабораторії Петербурзької АН.

19 квітня 1900 року —— доповідь «Про природу хлорглобіну»(рос.), вступ до Петербурзького товариства дослідників природи.

23 вересня 1901 року —— захист магістерської дисертації у Казанському університеті за темою: «Фізико-хімічна будова хлорофільного зерна».

30 грудня 1901 —— ХІ зібранні дослідників природи та лікарів у Петербурзі робить доповідь «Методи та задачі фізіологічного дослідження хлорофілу»(рос.), у якому вперше повідомив про метод адсорбційної хроматографії.

1902 рік —— обраний дійсним членом Німецького ботанічного товариства.

8 березня 1903 року —— на засіданні ботанічного відділення Варшавського товариства дослідників природи робить доповідь на тему: «Про нову категорію адсорбційних явищ та про застосування їх до біохімічного аналізу», де вперше описує метод цього аналізу.

21 червня 1906 року —— стаття «Фізико-хімічні дослідження хлорофілу. Адсорбція» («Physicalisch-chemische Studien uber das Chlorophyll. Die Adsorbtionen.» Ber. Dtsch. bot. Gel., Bd.24, S. 235–244(нім.)).

21 липня 1906 року —— стаття «Адсорбційний аналіз та хроматографічний метод. Застосування у хімії хлорофілу» («Adsorbtionanalyse und chromatographische Methode. Anwendung auf die Chemie des Chlorophylls» Ber. Dtsch. bot. Gel., Bd.24, S. 384–393(нім.)).

20 листопада 1910 року —— захист дисертації у Варшавському університеті на тему: «Хромофіли у рослинному та тваринному світі»(рос.).

22 грудня 1911 року —— доповідь на другому Менделеєвському з'їзді «Сучасний стан хімії хлорофілу», премія РАН ім. М. М. Ахматова за книгу «Хромофіли у рослинному та тваринному світі».

січень 1914 року —— публікація останньої роботи про штучний антоціан.

січень 1918 року —— висунення на Нобелевську премію (присвоєно за дослідження хлорофілу Ріхарду Вільштеттеру 1915 року).

Пам'ять[ред.ред. код]

На його честь названо астероїд.

Джерела[ред.ред. код]