Цвікевич Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Іванович Цвікевич
Аляксандр Іванавіч Цвікевіч
Народився 22 червня 1888(1888-06-22)
Брест
Помер 30 грудня 1937(1937-12-30) (49 років)
Мінськ
Діяльність Історик, адвокат, Дипломат
Alma mater Санкт-Петербурзький університет
Посада Голова спеціальної дипломатичної місії БНР в УНР
Термін 1918
Наступник Курашик Віталій Володимирович

Олександр Іванович Цвікевіч (біл. Аляксандр Іванавіч Цвікевіч; 22 червня 1888[1] (за іншими даними, 1883[2]), Брест — 30 грудня 1937 року, Мінськ) — білоруський громадсько-політичний діяч, дипломат.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 22 червня 1888 року в місті Брест в сім'ї фельдшера залізничної лікарні. Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету; працював присяжним повіреним в Пружанах та Бресті. Під час Першої світової війни — в евакуації в Тулі.

У 1917 році брав участь у створенні Білоруської народної громади; пізніше був делегатом і доповідачем з проблем біженців на I Всебілоруському з'їзді. У 1918 році виконком уже розігнаного з'їзду відправив Цвікевіча і Семен Рак-Михайлівського брати участь у мирних переговорах в Бресті, проте їм вдалося брати участь лише в складі делегації Української Народної Республіки.

25 березня 1918 року Олександр Цвікевіч очолив спеціальну дипломатичну місію БНР в Україні. У Києві вів переговори про визнання незалежності БНР.

Крім того, Цвікевіч організував газету «Білоруське луна» та Білоруську торговельну палату. Влітку 1918 року очолив місію БНР в Москві. З 1918 року — член помірної Білоруської партії соціалістів-федералістів. Після закінчення Першої світової війни та еміграції Ради БНР, Цвікевіч навесні 1919 року був направлений з місією до Німеччини. У жовтні 1919 їздив у Кам’янець–Подільський на чолі посольства Білорусі. В 1920-23 був міністром закордонних справ, а в 1923-25 рр. очолював уряд Білоруської Народної Республіки в еміграції. У 1925 році склав з себе повноваження і переїхав до Мінська.

Працював у Народному комісаріаті фінансів, Інбелкульті, Інституті історії Білоруської академії наук (реформованої з Інбелкульта), вивчав розвиток громадської думки в XIX столітті. У 1929 році вийшла його найбільш відома праця «Західно-русизм: Нариси з гісториі грамадзкай мисьлі на Беларусі ў XIX и пачатку XX ст.», Практично весь тираж якої був знищений.

14 липня 1930 заарештований за сфабрикованою справою Саюза визвалення Беларусі; висланий до Пермі (пізніше — в Ішим та Сарапул). 17 грудня 1937 заарештований знову, 30 грудня 1937 розстріляний в Мінську. Реабілітований у 1988 (по першій справі) і в 1989 роках (по іншій справі).

Автор праць[ред.ред. код]

  • Короткий нарис появи Білоруської Народної Республіки. — Київ, 1918;
  • Западно-руссизм: Нарысы з гісторыі грамадзкай мысьлі на Беларусі ў XIX і пачатку XX в. — Мн.: Беларускае дзяржаўнае выдавецтва, 1929. — 340 с. (більша частина тиражу знищена); 2-е изд.: Мн.: Навука і тэхніка, 1993. — 352 с.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]