Цеденбал Юмжаґійн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цеденбал Юмжагийн

Юмжаґійн (по батькові) Цеденбал (особисте ім'я) (монг. Юмжаагийн Цэдэнбал; 17 вересня 191620 квітня 1991) — політичний діяч Монгольської Народної Республіки і Монгольської Народно-революційної Партії, генеральний секретар в 1940-1954 рр. і 1981-1984 рр.; у 1958-1981 - 1-й секретар ЦК Монгольської народної революційної партії. У 1952-1974 рр. голова уряду МНР. Голова президії Великого народного хуралу МНР в 1974-1984 рр., маршал з 1979 року.

У 1990 виключений з МНРП.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї незаможного скотаря. У 1938 закінчив фінансово-економічний інститут в м. Іркутську. У 1939 вступив в Монгольську народно-революційну партію (МНРП). В 1939—40 заступник, потім міністр фінансів МНР. З 1940 член ЦК МНРП і член Президії (з 1943 Політбюро) ЦК МНРП. У 1940—54 генеральний секретар ЦК МНРП і одночасно в 194145 заступник головнокомандуючого і начальник Політуправління Монгольської народно-революційної армії (МНРА), в 1945—52 заступник прем'єр-міністра МНР і (до 1948) голова Держплану; у 1952—1974 голова Ради Міністрів. З 1958 перший секретар ЦК МНРП. З 1974 голова Президії Великого народного хуралу МНР.

Висувався на керівні посади при диктатурі Х. Чойбалсана, посів посаду Генерального секретаря ЦК МНРП. Після смерті Чойбалсана в 1952 також став прем'єр-міністром. Проводив набагато м'якшу політику, при нім були звільнені з в'язниць багато жертв чойбалсанівських репресій, проте політика Чойбалсана офіційно не переглядалася. Зумів виключити з ЦК своїх основних суперників, серед яких були Дашийн Дамба (1959), Дарамин Тумур-Очир (1962), Лувсанцереґінйн Ценд (1963), а також «антипартійна група в складі, — Лоохууз, Нямбуу і Сурмааджав» (грудень 1964).

Зовнішня політика була направлена на зміцнення зв'язків з СРСР, проте при цьому він чинив опір планам перетворити Монголію на одну з союзних республік. Під час політичних розбіжностей між СРСР і КНР рішуче встав на бік СРСР. Саме до цеденбалівської Монголії намагався втікти соратник Мао Цзедуна, що потрапив в опалу, Лин Бяо.

Видну роль в політичній діяльності Монголії грала і дружина Цеденбала, росіянка за походженням Анастасія Іванівна Цеденбал-Філатова, з якою Цеденбал познайомився під час партійного навчання в Москві, і яка навіть входила до складу Політбюро ЦК МНРП.

За організацію допомоги Радянській Армії в роки Другої Світової війни 1941—45 і за бойові заслуги в розгромі японських мілітаристів нагороджений Президією Верховної Ради СРСР орденом Леніна (1944), орденом Кутузова 1-го ступеня (1945). У 1971 нагороджений орденом Жовтневої Революції, в 1976 орденом Леніна. Цеденбал — Герой Праці МНР (1961) і Герой МНР (1966). Почесний член Академії наук МНР (1966). Нагороджений орденами Сухе-батора і іншими монгольськими орденами. Золота медаль Миру ім. Жоліо-Кюрі (1973).

Пішов у відставку в серпні 1984 і переїхав до Москви разом з дружиною. Новим Генеральним секретарем був обраний Жамбин Батмунх. Після смерті тіло Цеденбала було привезене до Монголії, де він і був похований.